Бібліографічне посилання: Пінчук Ю.А. ГУЛАК Микола Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gulak_M (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУЛАК Микола Іванович (25.05. 1821–08.06(27.05).1899) – громад. та політ. діяч, педагог, учений. Канд. правознавства (1844). Н. в м. Варшава. Закінчив юрид. ф-т Дерптського (нині Тартуський) ун-ту (1843). Переїхав до Києва, де працював перекладачем у Київській археографічній комісії та чиновником при канцелярії київ., подільського і волин. генерал-губернатора (1845–47). Увійшов до гуртка київ. молоді, чл. якого були В.Білозерський, П.Куліш та ін. діячі укр. нац.-визвол. руху. На рубежі 1845–46 разом із М.Костомаровим і В.Білозерським заснував таємне Кирило-Мефодіївське товариство ("Украйно-слов'янське товариство"), був одним з авторів його програмних документів, зокрема статуту, причетним до складання "Книги буття українського народу". Як кирило-мефодіївець і противник самодержавно-кріпосницького ладу (див. Самодержавство, Кріпацтво), борець за нац. незалежність укр. й ін. слов'ян. народів, республіканець – Г. був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1847–50), згодом засланий до м. Перм (нині місто в РФ) під суворий нагляд поліції (1850–59). Після закінчення строку заслання займався пед. й наук. роботою в Одесі, Керчі, Ставрополі (нині місто в РФ), Кутаїсі і Тифлісі (нині м. Тбілісі; обидва в Грузії). Автор багатьох праць з історії, філософії, математики, філології, юриспруденції та ін. наук. Перекладав грузин., іранську, англ. худож. класику.

П. у м. Єлизаветполь (нині м. Гянджа, Азербайджан).