Бібліографічне посилання: Ковпак Л.В. ГУЛЯЄВ Юрій Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gulyaev_Yu (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУЛЯЄВ Юрій Олександрович (09.09.1930–24.04.1986) – співак (ліричний баритон). Нар. арт. СРСР (1968). Н. в м. Тюмень (місто в РФ). Після закінчення Уральської консерваторії (1954, клас І.Образцовської) співав у Свердловському оперному театрі. 1956 переїхав в Україну: 1956–60 – соліст Донец., 1960–74 – Київського театрів опери та балету. В його репертуарі – провідні оперні партії: Онєгіна ("Євгеній Онєгін" П.Чайковського), Фігаро ("Севільський цирульник" Дж.Россіні), ді Луна, Ренато ("Трубадур", "Бал-маскарад" Дж.Верді), Ескамільо ("Кармен" Ж.Бізе), Папагено ("Чарівна флейта" В.-А.Моцарта) та ін. Від 1974 – соліст Великого театру СРСР.

У біографії співака важливе місце посідала концертно-виконавська діяльність. Талант Г. був багатогранним: знімався в худож. фільмі "Українська рапсодія"; написав музику до кількох пісень (балада "Бережіть друзів" на вірші Р.Гамзатова, "Бажаю Вам" на вірші Р.Рождественського та ін.).

Лауреат Держ. премії СРСР (1975).

П. у м. Москва.