ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГУРКО ЙОСИП ВОЛОДИМИРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. ГУРКО Йосип Володимирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gurko_Y (останній перегляд: 26.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУРКО ЙОСИП ВОЛОДИМИРОВИЧ

ГУРКО (Ромейко-Гурко) Йосип Володимирович (28(16).07.1828–28(15).01.1901) – рос. ген.-фельдмаршал (1894). Н. в Могильовській губ. Походив із відомого роду білорус. дворян. Закінчив Пажеський корпус (1846), командував кавалерійс. підрозділами, служив у свиті імп. Олександра II (1862–66) флігель-ад'ютантом і проводив у життя селянську реформу 1861. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877–1878; командував 70-тис. військом, здійснив складний перехід через Балкани і, здобувши ряд перемог, звільнив від турец. військ Софію й ін. болг. міста та Адріанополь (нині м. Едірне, Туреччина). 1879–80 – пом. команд. військами гвардії та Петерб. військ. округу, тимчасовий петерб. ген.-губернатор. Для боротьби з терористами-народниками, які винесли Г. смертний вирок, 1879 розробив інструкцію "Порядок исполнения смертных приговоров", що діяла в Російській імперії наприкінці 1870 – поч. 1880-х рр. 1882–83 командував Одеським військовим округом і обіймав посаду місц. ген.-губернатора. За розпорядженням імп. Олександра III головував на військ.-польових судах проти терористів і виносив їм смертні вироки (С.Халтуріну, М.Желвакову та ін.). 1883–94 – команд. військами Варшавського військ. округу і одночасно ген.-губернатор. Займався спорудженням фортець та буд-вом стратегічних доріг, підготовкою військ до майбутніх бойових дій. У рос. історіографії Г. вважається послідовником суворовської школи (див. О.Суворов) у військ. справі. 1894 пішов у відставку і мешкав у своєму маєтку.

П. у с. Сахарово (нині село Тверської обл., РФ).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Нагловский Д.С. Действия передового отряда ген. Гурко в 1877 г. "Военный сборник", 1900, № 7–11
  2. Широкорад А.Б. Русско-турецкие войны 1676–1918 гг. Минск–М., 2000.

Посилання:
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ХАЛТУРІН СТЕПАН
  • НАРОДНИКИ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1877–1878
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1877–1878


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)