ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГУЗЬ ПЕТРО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Скрипник П.І. ГУЗЬ Петро Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Guz_P (останній перегляд: 21.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУЗЬ ПЕТРО ІВАНОВИЧ

ГУЗЬ Петро Іванович (1895 – 02.05.1959) – кобзар. Н. в с. Лютенька (нині село Гадяцького р-ну Полтав. обл.) в сім'ї селянина. У трирічному віці захворів на золотуху й осліп. У 15-річному віці батько віддав його вчитися до кобзарів. Від 1939 Г. – у складі ансамблю кобзарів при Київ. держ. філармонії. Того самого року був запрошений на 1-шу респ. нараду кобзарів та лірників, під час якої від Г. було записано на фонограф низку пісень; він був зарахований до новоутвореного Держ. етногр. ансамблю кобзарів. Учасник Всесоюзної наради нар. співців у Москві (1940). За заслуги в розвитку кобзарського мист-ва Г. призначено персональну пенсію респ. значення.

Був одним із визначних майстрів бандурної гри 1-ї пол. 20 ст., здібним імпровізатором.

П. у с. Лютенька.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Омельченко А.Ф. Кобзар Петро Гузь. "Народна творчість та етнографія", 1982, № 5.

Посилання:
  • МОСКВА

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)