ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАБСБУРГИ

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ГАБСБУРГИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Habsburhy_rid (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАБСБУРГИ

ГАБСБУРГИ (Habsburger) – нім. династія, представники якої правили в "Священній Римській імперії германської нації" (1273–1438 – з перервами і 1438–1806), Австрійс. імперії (1804–67), Австро-Угорщині (1867–1918), Іспанії (1516–1700), ч. Італії (від 16 ст. до 1866), Нідерландах (від 16 ст. до 1797). Правління Г. залишило глибокий слід у середньовічній та новій історії Європи. До володінь Г. належали й зх.-укр. землі: 1526 вони приєднали пн.-зх. ч. Закарпатської України, після австро-турецької війни 1683–99 – пд.-сх. ч. (див. Карловицький конгрес 1698–1699), після 1-го поділу Польщі 1772 (див.Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) інкорпорували Галичину, прийнявши у зв'язку з цим титул королів Галіції і Лодомерії (див. Королівство Галіції та Лодомерії). 1774, скориставшись російсько-турецькою війною 1768–1774, окупували Буковину Північну й приєднали її до Галичини. Від 1849 Г. дістали титул князів Буковини – після перетворення її на окремий коронний край. Наприкінці 18 ст., у 19 ст. і до розпаду Австро-Угорщини 1918 володарями зх.-українських земель були Марія-Терезія (1740–80), Йосиф II (1780–90), Леопольд II (1790–92), Франц (1792–1835, від 1804 – імп. Австрії під іменем Франц I; 1792–1806 – герм. імп. під іменем Франц II), Фердинанд I (1835–48),Франц-Йосиф I (1848–1916), Карл I (1916–18).

У 16–17 ст. свою політику щодо козац. України Г. будували відповідно до планів імперії, спрямованих на створення коаліції антитурец. сил в Європі й приєднання до неї козацтва. З цією метою 1594 імп. Рудольф II направив дипломата Е.Лясоту на переговори до Запорозької Січі, потім приймав у себе козац. послів. 1657 імп. Фердинанд III встановив дипломатичні зв'язки з Б.Хмельницьким і намагався залучити запороз. військо до спільного фронту боротьби європейців проти Османської імперії.

На підвладних Г. укр. землях діяли заг. для всієї імперії закони, а також окремі щодо цих тер. укази й розпорядження. Г. доби освіченого абсолютизму – Марія-Терезія та її син Йосиф II, які "вивели Австрію з сумерків середньовіччини" (І.Франко), вживали заходи, спрямовані на матеріальний і культ. розвиток зх.-укр. земель. Видані Марією-Терезією закони обмежили панщину в Галичині 3-ма днями на тиждень. 1782 Йосиф II скасував особисту залежність селян від поміщиків. Складовою аграрної реформи Г. став патент (указ) 1782, за яким у Галичині створювалися громад. страхові фонди збіжжя для допомоги селянам під час неврожаїв і голоду. 1774 Марія-Терезія у Відні заснувала семінарію для підготовки греко-катол. духівництва "Барбареум", 1784 Йосиф II – нім. Львові відновлено нім. ун-т, названий ім'ям імп. Франца I.

Під час революцій 1848–1849 в Європі правляча династія скасувала панщину і проголосила конституцію (див. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії), яка дала можливість українцям створити першу власну політ. орг-цію – Головну руську раду. На засадах підтримки монархії рада розпочала діалог із Францем-Йосифом I. Проте петицію ради з вимогою поділу Галичини на автономні укр. і польс. частини імператор залишив без відповіді. Позитивно відгукнувшись лише на меморандум представника Закарпаття в раді А.Добрянського, він дав згоду на виділення укр. р-нів Угорщини в окремий Ужгородський округ з широкими правами в галузі місц. адміністрації та шкільництва. Нова конституція Г. 1860 надала Галичині автономію, вигоди від якої для українців виявилися набагато меншими, ніж для поляків. У 19 – на поч. 20 ст. політика Г. щодо українців відзначалася непослідовністю та половинчастістю, була обтяжена антиукр. впливами з боку консервативних сил польс. та деяких ін. національностей. Перша світова війна розставила нові акценти у підході Г. до вирішення укр. питання: з одного боку, в складі австро-угор. армії створюється Легіон Українських січових стрільців, а з ін. – як учасники Акта п'ятого листопада 1916 Г. остаточно відмовилися розглядати будь-які ідеї поділу Галичини за етнічним принципом. Після розпаду Австро-Угорщини в укр. політику активно влився онук Франца-Йосифа I ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург-Льотрінген, учасник української революції 1917–1921.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Бервеньскій В. В столетні роковини вступленя на австрійскій престолъ цесаря Іосифа II (1780–1880). Львів, 1880
  2. Франко І. Півстоліття: Нарис історії Австрії від р. 1840 до 1890. "Народ", 1891, № 7, 9
  3. Kann R.A. A History of the Habsburg empire. 1526–1918. Berkeley–Los Angeles–London, 1977
  4. Франко І. Зібрання творів, т. 46, кн. 2. К., 1985
  5. Die Habsburger: Ein biographisches Lexikon. Wien, 1988
  6. Wandruszka A. Das Haus Habsburg: Die Geschichte einer europдischen Dynastiе. Wien, 1989
  7. McGuigan D.G. Familie Habsburg (1273–1918). München–Wien, 1990
  8. Mark R.A. Galizien unter österreichischer Herrschaft: Verwaltung–Kirche–Bevölkerung. Marburg, 1994
  9. Терещенко Ю.І., Осташко Т.С. Український патріот з династії Габсбургів. К., 1999
  10. Кріль М. Слов'янські народи Австрійської монархії: освітні та наукові взаємини з українцями. 1772–1867. Львів, 1999.

Посилання:
  • АКТ 5 ЛИСТОПАДА 1916 Р.
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАРБАРЕУМ
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • ДОБРЯНСЬКИЙ АДОЛЬФ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ГАБСБУРГ-ЛЬОТРІНГЕН ВІЛЬГЕЛЬМ ФОН
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698–1699
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ
  • ПАНЩИНА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВІДЕНЬ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АВГУСТ ІІ
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • АГМЕД І
  • АВСТРІЯ
  • АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ТА АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВСТРІЙСЬКИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВСТРОСЛАВІЗМ
  • БІСМАРК ОТТО ЕДУАРД ЛЕОПОЛЬД ФОН ШЬОНГАУЗЕН
  • БУКОВИНА
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРВОНОГРАД, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИГИРИНСЬКІ ОБОРОНИ 1677 І 1678
  • ДРУГЕТИ
  • Д'ЕСТЕ ФЕРДИНАНД
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ФОГОРАШІ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ФРІЧ ЙОСИП
  • ФРОНТИР
  • ФУНТ
  • ГАБСБУРГ-ЛЬОТРІНГЕН ВІЛЬГЕЛЬМ ФОН
  • ГОРТІ МІКЛОШ
  • ГУНЬЯДІ ЯНОШ
  • ІМПЕРАТОР
  • ІМПЕРІЯ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КЕМЕНІ ЯНОШ
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОРВАТІЯ, РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КМІТА ПЕТРО
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КОРОЛЬ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛЬВІВ
  • МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУКАЧЕВЕ
  • НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ 1703-1711
  • НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
  • НОВА ЕРА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАДІШАГ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬЩА
  • ПОВІТ
  • ПУСТОМИТИ
  • ПУТИЛА
  • РАХІВ
  • РАРЕШ ПЕТРО ІV
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РЕВОЛЮЦІЇ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЯ
  • РУМУНИ В УКРАЇНІ
  • РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА СТАРООБРЯДСЬКА ЦЕРКВА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСЬКИЙ СОБОР
  • САМБІР
  • САНОК
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЕНЯВСЬКІ
  • СЕРБІЯ
  • ШЕНБОРНИ
  • ШКЛО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ШВЕЙЦАРІЯ
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СКОЛЕ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СМОЛЬКА ФРАНЦІШЕК
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ССТАДІОН-ВАРТГАУЗЕН ФРАНЦ-СЕРАФІН
  • СТАРА СІЛЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СТОРОЖИНЕЦЬ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУЧАВА, МІСТО В РУМУНІЇ
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУЛЕЙМАН I КАНУНІ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ТАРНОВСЬКИЙ ЯН
  • ТАТАРИ СЛУЖИВІ
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТОБУДІВНА СТРУКТУРА
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЯЧІВ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТРУСКАВЕЦЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • УГНІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • УГОРЩИНА
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • УРБАР, РІЧНИЙ ІНВЕНТАРНИЙ ДОКУМЕНТ
  • УЖГОРОД
  • УЖГОРОДСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1646
  • ВЕСТФАЛЬСКИЙ МИР 1648 Р.
  • ЯГЕЛЛОНИ
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЯН-ОЛЬБРАХТ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯВОРІВ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)