ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР

  Бібліографічне посилання: Захарченко Р.С. КАЛИНОВСЬКИЙ Валентий-Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kalynovsky_O (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР

КАЛИНОВСЬКИЙ Валентий-Олександр (р. н. невід. – п. 1620) – польс. магнат, урядовець та власник великих маєтків на укр. землях, зокрема на Поділлі. Батько А.Калиновського і М.Калиновського. Походив з польс. шляхетського роду Калиновських герба "Калинова", син Мартина Калиновського (володів м-ком Гусятин) та Софії Сецехівни. Службу почав при королів. дворі.

На межі 16–17 ст. одружився з донькою галицького каштеляна, брацлавського й він. старости (див. Староство) Юрія (Єжи) Струса – Єлизаветою (Ельжбетою). 1599 тесть отримав дозвіл короля Сигізмунда III Ваза передати зятю уряд брацлавського старости та все староство у дожиттєве володіння. Брацлавським старостою фактично став 1603, від 1604 – він. і звенигородським. На старостинських урядах виявив себе як безкомпромісний господарник, готовий будь-що втілити задумане в життя. Відзначився наїздами й пограбуваннями маєтків брацлавських та кременецьких зем'ян. На його ім'я брацлавськими зем'янами було переписано кілька маєтків, отримав тульчинське володіння; по смерті батька йому відійшов Гусятинський ключ (див. Ключ). Під час битви під Гузовим 1607, яка вирішила долю т. зв. рокоша Зебжидовського, разом зі своїм 1,5-тис. надвірним військом став на бік короля Сигізмунда III Ваза, був поранений у бою. Незадовго перед тим король визнав за ним право вибирання подимного з Брацлавського воєводства. 1609 за згодою вального сейму йому був подарований великий земельний обшир з королівщин, т. зв. пустиню Умань (Гумань або Уманську пустиню) із прилеглими землями, на якій невдовзі постала Уманська волость. Цього ж року йому довелося займатися поділом спадщини свого тестя та брати участь у суперечці за т. зв. Буцький ґрунт (зрештою ґрунт перейшов до нього та його дружини).

Провадив активну колонізаційну, осадницьку (встановив найвищий з відомих загалом на укр. землях термін слобід – до 40 років), буд. та оборонну політику на тер. Брацлавського воєводства. Переніс Вінницю на нове місце й звів там замок, поставив кілька фортець на татар. шляхах, заклав і розбудував велику кількість слобід та містечок, зокрема, Могилів (нині м. Могилів-Подільський), Нестервар (нині м. Тульчин), Гумань (ін. назва Калингород; нині м. Умань), Маньківка. Цим самим створив підвалини своєї матеріальної міці. Запросив до Вінниці єзуїтів, звів для них колегіум (див. Єзуїтські школи) і щедро їх обдарував.

Утримував досить численне надвірне військо, його відділ брав участь у моск. поході 1609–11. 1612 на чолі 400 вершників та 200 піхотинців приєднався до війська, керованого Т.Замойським, та спільно з ним бився з татарами на прикордонні. Того ж року брав участь у мирних переговорах з молдов. господарем С.Томшею. 1613 як регіментар, що заступав гетьмана великого коронного С.Жолкевського, боронив прикордоння від татар.

Відступив вінницьке староство О.Балабану. 1614 став ген. подільським старостою (подільським генералом), а також отримав кам'янецьке й летичівське староства. 1617 був зі своїми відділами під Яругою і потім брав участь в укладенні Вільшанської угоди 1617 та Роставицької угоди 1619.

1620 разом з великим гетьманом коронним С.Жолкевським вирушив у волоський похід. Після поразки під Цецорою (див. Цецорська битва 1620) разом з кількома магнатами покинув польс. табір. Тоді ж (імовірно, під час переправи через Прут) загинув. Незадовго перед тим переписав брацлавське староство на свого сина Адама.

Мав трьох синів – Адама, Юрія, Мартина й трьох доньок. Поділ його спадщини відбувся у жовт. 1623.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Архив Юго-Западной России, ч. 8, т. 5. К., 1907
  2. Якубович В. Материалы для истории Брацлавского староства: Мещане и селяне Брацлавского староства в борьбе с польской старостинской властью за свободу и земельную собственность в XVI–XIX вв. (на основании архивных документов Каменецкого окружного суда). В кн.: Труды Подольского церковного историко-археологического общества, вып. 11. Каменец-Подольск, 1911
  3. Czapliński Wł. Kalinowski W.-A. В кн.: Polski Słownik Biograficzny, t. 11. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1965
  4. Отамановський В. Вінниця в XIV–XVII століттях: Історичне дослідження, Вінниця, 1993
  5. Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. Чернігів, 1996
  6. Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст.: заснування, власники, населення, топографія. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць, вип. 5. Львів, 1998
  7. Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства). К., 2002
  8. Захарченко Р. Повідомлення про Гумань 1616 року: довге повернення до дослідника. В кн.: Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Збірник наукових статей, вип. 15. К., 2006.

Посилання:
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ДВІР
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГУСЯТИН
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАШТЕЛЯН
  • КЛЮЧ, ЯК КАТЕГОРІЯ КОРОЛІВСЬКИХ ДОБР І СИМВОЛ ПОСАДИ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • МАГНАТИ
  • МАНЬКІВКА
  • МІСТЕЧКО
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • НАДВІРНЕ ВІЙСЬКО
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДИМНЕ
  • РЕГІМЕНТАР
  • РОСТАВИЦЬКА УГОДА 1619
  • СЛОБОДА
  • СТАРОСТВО
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620)
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВІЛЬШАНСЬКА УГОДА 1617 Р.
  • ВІННИЦЯ
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ТОМАШ
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

  • Пов'язані терміни:
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)