ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ

  Бібліографічне посилання: Кресін О.В., Чухліб Т.В. КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyanecky_eyjalet (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ – провінція Османської імперії (1672–99) з центром у м. Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський).

К.е. утворений після війни Осман. імперії з Річчю Посполитою відповідно до Бучацького мирного договору 1672 у кордонах Подільського воєводства. 1673–76 ч. тер. К.е. була зайнята польс. військами. Під час розмежування тамтешніх спірних територій між Річчю Посполитою та Осман. імперією 1680 до К.е. приєднано округу м. Чортків. 1683 більша ч. тер. К.е. була зайнята військами Речі Посполитої. Від 1683 і до 1699 осман. влада поширювалася лише на саме місто та невеликий р-н біля нього. В цей час відбувалися постійні локальні сутички між турец. військами та підрозділами польс. армії й укр. козацтва. Гетьмани Правобережної України С.Куницький, А.Могила, Гришко та С.Самусь здійснювали напади на завойовані турками укр. міста та с-ща й не давали змоги Осман. імперії утвердити свою владу в цьому регіоні.

Згідно з рішеннями Карловицького конгресу 1698–1699, тер. К.е. відійшла до Речі Посполитої.

Очолював К.е. урядовець (паша, бейлербей), який призначався султаном. 1672–76, 1677–80 на цій посаді перебував Галіль-паша; 1676–77 – Ібрагім-паша; 1680–82– Ахмед-паша; 1682–84 – Абдурахман-паша; 1684 – Махмуд; 1685–86 – Мустафа; 1686–88 – Гусейн-паша; 1688–89 – Ахмед; 1689–99 – Кахраман-паша. Ейялет поділявся на чотири адм. округи – санджаки: кам'янецький, барський, язловецький та меджибізький. Санджаки поділялися на менші одиниці – нахії (в окрузі їх могло бути від 3-х до 8-ми).

1672–73 та 1681–82 в К.е. було проведено податкові переписи (дефтер-муфасали); у серп.–груд. 1682 – закінчено земельну реформу і впроваджено військ.-ленну тимарну систему (тимар– помістя з доходом в 3–10 тис. акче, що надавалося турец. воїнам-спахіям для несення ними військ. служби). В ейялеті було поселено бл. 600 спахіїв. Серед державців тимарів були вихідці з Пн. Причорномор'я, Балкан, Малої Азії, а також невелика кількість місц. жителів. 1672–73 було проведено перепис нерухомості та пром. об'єктів м. Кам'янець, а 1683 – міст Меджибіж, Бар, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.). Осман. гарнізони К.е. забезпечувалися також коштом Молдавського князівства.

1674 осман. влада переселила з К.е. на Балкани ч. вірмен (про вірменську колонію в Кам'янці див. Вірменські колонії в Україні 16–18 століть) та євреїв. В самому місті кілька церков було перероблено на мечеті, проте масової ісламізації не проводилося, хоча здійснювався набір вояків до султанського війська. 1684 вже польс. війська провели переселення більшості мешканців-християн з підконтрольних їм земель К.е. до Руського воєводства та Волинського воєводства.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Крикун М. Матеріали про переселення народних мас з Поділля в останній чверті ХVII ст. "Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР", вип. 6. К., 1964
  2. Fisher A. Ottoman Kamyanets-Podolsk. "Journal of Turkish studies", 1984, vol. 8
  3. Колодзєйчик Д. Кам'янецький ейялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672–1699 років. "Український археографічний щорічник", 1992, вип. 1
  4. Kolodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki. 1672–1699. Warszawa, 1994
  5. Чухліб Т. Правобережне Військо Запорозьке у геополітичних планах Османської імперії (1676–1685 рр.). В кн.: Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. К.–Запоріжжя, 1997
  6. Kolodziejczyk D. Ottoman-Polish diplomatic relations (15–18 century). Leiden–Boston–Köln, 2000
  7. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в ХVII в., ч. 2. М., 2001
  8. Туранли Ф. Дипломатичні стосунки П.Дорошенка з Високою Портою за даними тюркських історичних джерел. "Україна дипломатична. Науковий щорічник", 2002, вип. 2.

Посилання:
  • АКЧЕ
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БУЧАЦЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1672 Р.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГАЛІЛЬ-ПАША
  • ГРИШКО
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698–1699
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КУНИЦЬКИЙ СТЕФАН
  • МЕДЖИБІЖ
  • МОГИЛА (МОГИЛЕНКО, МИГУЛА) АНДРІЙ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАША
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • САНДЖАК
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • БУЧАЦЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1672 Р.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЕЙЯЛЕТ
  • ГАЛІЛЬ-ПАША
  • ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЛЕТИЧІВ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕГМЕД IV, МЕГМЕД (МАГОМЕД, МЕХМЕД) IV АВДЖИ МИСЛИВЕЦЬ
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САТАНІВ - СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ
  • ШАРГОРОД
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРА СИНЯВА , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТІМАР
  • ЖУРАВНЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1676


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)