ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Кобаль Й.В. ХУСТ, місто Закарпатської обл. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Khust_mst (останній перегляд: 18.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.

ХУСТ — місто обласного підпорядкування Закарпатської області, райцентр. Розташов. у місці впадіння р. Ріка в р. Тиса (прит. Дунаю), там, де остання прорізає Вулканічний хребет ("Хустські ворота"). Населення 28 438 осіб (2011).

"Земля Хуст" ("terra Huzth") уперше згадується 1324 під час опису меж с. Велятино (нині с. Велятин Хустського р-ну Закарпат. обл.). 1329 угор. король Карл-Роберт Анжуйський надав нім. й угор. поселенцям Х. привілеї вільного королів. міста на зразок Севлюша (нині м. Виноградів). До 1353 належить перше автентичне повідомлення про Хустський замок, що був зведений на пагорбі відносною висотою 150 м на пд.-сх. околиці міста. Надзвичайно вигідне розташування замку зробило його центром Марамороської королів. домінії. Із 1392 до поч. 15 ст. містом і замком тимчасово володіли волоські воєводи Балк і Драг. Від початку серед населення Х. переважали угорці й німці, у 17 ст. помітною етнічною групою стали русини (українці). Гол. заняттями хустян в епоху середньовіччя були землеробство, солевидобуток і торгівля. Розвивалися ремесла. У серед. 16 ст. священик катол. храму Святої Єлизавети разом із парафією перейшов у реформатську віру. Католики міста після цього молилися в замковій каплиці.

Х. багато страждав під час воєнних дій (1472 — від військ Молдавського князівства; 1514 — від марамороських дворян, які брали участь у Дожі Дєрдя повстанні 1514; 1594 і 1661—62 — від військ Османської імперії; 1657 — від військ Речі Посполитої). Після битви під Могачем (Угорщина; 1526) Марамороський комітат став яблуком розбрату між претендентами на угор. королів. трон, а пізніше — між Габсбургами і трансильванськими князями, до яких 1556 відійшов і Х.

1699 Х. разом з усією Трансильванією був приєднаний до володінь Габсбургів. Х. став одним із центрів Національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711. Багато жителів міста вступили до лав повстанців. 1709 керівник повстання кн. Ференц II Ракоці провів тут Держ. збори. Після поразки національно-визвол. війни (1711) місто зазнало репресій і утисків від австрійс. властей.

1720 в Х. було 70 дворів, а 1820 — уже 377. У 2-й пол. 18 ст. тут діяли пороховий з-д і паперова ф-ка, містилося управління казенної домінії. 1766 пожежа зруйнувала Хустський замок. Його майже відновили, але імп. Йосиф II Габсбург призупинив роботи. Значні зміни сталися і в етнічному складі мешканців: різко зросла кількість українців, 1785 тут оселилася значна кількість німців-католиків. На 1850 в Х. мешкали 3073 особи (у т. ч. 1953 греко-католики, 610 римо-католиків, 370 реформатів, 8 євангелістів і 132 іудеї). У 2-й пол. 19 ст. Х. залишався одним із найбільших торгово-ремісничих центрів Мараморощини, чому посприяло відкриття 1872 залізничного сполучення з Королевим і Мараморош-Сігетом (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія). На 1900 тут проживало 6228 осіб.

Під час Першої світової війни Х. — прифронтове місто, де до 1918 розміщувалися австро-угор. й нім. війська та їхні штаби. 21 січня 1919 в місті пройшли Всенародні збори угорських русинів, на яких було прийнято рішення про необхідність об’єднання краю з Україною. У березні 1919 в Х. встановлено угор. рад. владу, а саме місто стало центром Марамороської Ради. Проте 19 квітня 1919 місто зайняли румун. війська, які передали його чехословац. владі лише в квітні 1920. Із цього часу й до середини березня 1939 Х. — у складі Чехословаччини.

У чехословац. період Х. перетворився на найважливіший адм. і госп. центр сх. частини Підкарпатської Русі. Кількість жителів міста у порівнянні з довоєнним часом зросла майже вдвічі (у 1937 — бл. 20 тис. осіб). За етнічним складом, мовою, к-рою і віросповідуванням Х. був найстрокатішим містом у Чехословаччині. За даними перепису 1930, із 17 833 осіб 9373 були українцями, 4724 — євреями, 1505 — чехами і словаками, 1441 — угорцями, 744 — німцями.

У Х. в цей час містилися управління й адміністрації понад 15-ти держ. органів. Із 1926 по 1937 у місті було зведено 800 нових будівель, у т. ч. будівлі районної адміністрації, реальної г-зії, районної лікарні, районного суду, чехословац. ювілейної школи. Більшість мешканців були дрібними землеробами; великих пром. підпр-в (за винятком цегельного з-ду і меблевої ф-ки) і торг. закладів у місті не було. Дрібна торгівля була в руках єврейс. населення. Деякий час (до 1931) Х. був своєрідною біржею з купівлі і продажу деревини, на яку приїжджали торг. агенти не лише з Чехословаччини, але й із Румунії, Угорщини та Німеччини. У місті з’явилися філії банків. Активно розвивалася мережа шкільних закладів. Пожвавилося суспільно-політ., культ. і спортивне життя. У місті проявляли активність численні політ. партії; з’явилися різноманітні громад., культ. та спортивні орг-ції.

Після того, як частина сучасного Закарпаття включно з Ужгородом відійшла до Угорщини (вересень 1938), Х. став столицею автономної Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини. Сюди переїхали уряд автономії на чолі з А.Волошиним і найважливіші адм. органи. 15 березня 1939 у спортивному залі хустської г-зії Сойм проголосив незалежність Карпатської України, а А.Волошина обрав її президентом. 15—16 березня 1939 в околицях Х. на Красному Полі точилися запеклі бої між частинами угор. армії та воїнами Карпатської Січі. 16 березня 1939 Х. оволоділи угор. війська. Із цього часу й до 23 жовтня 1944, коли частини Червоної армії звільнили місто, Х. перебував у складі гортистської Угорщини. За ці роки 7836 жителів були вивезені на примусові роботи. Чимало мешканців, особливо молоді, втекли до СРСР. Протягом 1943—44 тут діяло антиугор. підпілля, яке допомагало рад. партизан. групі Ф.Патакі. Наприкінці лютого 1944 підпільники були заарештовані, пізніше частину з них публічно розстріляли в Х.

Із 27 жовтня 1944 до 2 лютого 1945 паралельно зі створеною рад. військ. органами місц. адміністрацією в Х. діяла й чехословац. адміністрація на чолі з Ф.Нємецем, яка намагалася відновити діяльність чехословац. держ. органів, але безуспішно. У рад. час (1945—91) Х. перетворився на потужний екон. центр. Спочатку тут виникли дрібні артілі, які з 1950-х рр. виросли у великі пром. підпр-ва: меблевий комбінат, взуттєву й фетрофільцеву ф-ки, цегельно-черепичний і керамічний з-ди.

Пам’ятки арх-ри: руїни Хустського замку (14—18 ст.), церква-фортеця Святої Єлизавети (14—15 ст.), катол. церква Святої Анни (1799).

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Csánki D. Hunyadiak kora Magyarországon, VI. Budapest, 1890
  2. Beskid K. Marmaroš: 1919—1929. Užhorod, 1929
  3. Bélay V. Máramoros megye társadalma és nemzetiségei. Budapest, 1943
  4. Паранич К.И. и др. Хуст. В кн.: История городов и сел Украинской ССР: Закарпатская область. К., 1982
  5. Deschmann A. Kárpátalja müemlékei. Budapest, 1990
  6. Стерчо П. Карпато-Українська держава. Львів, 1994
  7. Györffy Gy. Az Árpádkori Magyarország történeti földrajza, IV. Budapest, 2001

Посилання:
  • ДОЖІ ДЄРДЯ ПОВСТАННЯ 1514
  • ГАБСБУРГИ
  • КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КОРОЛЕВО, СЕЛИЩЕ
  • МАРАМОРОЩИНА
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ 1703-1711
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УЖГОРОД
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ
  • ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УГОРСЬКИХ РУСИНІВ В ХУСТІ
  • ВИНОГРАДІВ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БІРЧАК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ДЕШКО (ДЕШКОВ) АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДОВГЕ
  • ДОЖІ ДЄРДЯ ПОВСТАННЯ 1514
  • ІЛЬНИЦЬКИЙ-ЗАНКОВИЧ ІВАН
  • КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КАРПАТСЬКО-УЖГОРОДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КОЛОДЗІНСЬКИЙ-ГУЗАР МИХАЙЛО
  • ЛІНТУР ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРКУСЬ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • МОСЕНДЗ ЛЕОНІД МАРКОВИЧ
  • ПАСТЕЛІЙ ІВАН
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • РОГАЧ ІВАН
  • ШТЕФАН АВГУСТИН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • СТАХІВ ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ
  • ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УГОРСЬКИХ РУСИНІВ В ХУСТІ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)