ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНДУФОР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Юркова О.В. КОНДУФОР Юрій Юрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kondufor_Yu (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНДУФОР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

КОНДУФОР Юрій Юрійович (30.01.1922–10.01.1997) – історик, компарт. діяч. Акад. АН УРСР (1985), засл. діяч н. України (1992). Н. в с. Зубані (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). 1939–40, 1946–49 навч. на істор. ф-ті Харків. ун-ту. 1940–46 служив у танк. частинах Забайкальського військ. округу в Монголії, брав участь у боях з япон. Квантунською армією. 1949–52 – аспірант, з 1952 – доцент Харків. ун-ту. Канд. дис. на тему: "Боротьба робітничого класу і біднішого селянства України за хліб у період іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни. 1919 рік" (1952). 1958–68 – зав. від. науки та к-ри ЦК КПУ. 1965 в Акад. сусп. наук при ЦК КПРС (Москва) захистив докторську дис. на тему: "Союз робітничого класу і селянства в період громадянської війни" (науковий консультант – акад. АН СРСР І.Мінц). 1968–78 – зав. каф-ри історії рад. сусп-ва, одночасно з 1973 – декан істор. ф-ту Київ. ун-ту.

1978–93 – дир. Ін-ту історії АН УРСР (з 1990 – Ін-т історії України АН УРСР; нині Інститут історії України НАН України), з 1994 – радник дирекції. 1979–88 – гол. ред. "Українського історичного журналу". З кін. 1980-х рр. сприяв створенню в ін-ті обстановки ідеологічного плюралізму та можливості дослідження принципово нових тем (голод 1921–1923 років в УСРР, голодомор 1932–1933 років в УСРР, голод 1946–1947 років в УРСР, історія Української Центральної Ради та ін.), хоча сам залишався на старих методологічних позиціях. Підготував 3 д-рів і 15 канд. наук.

Делегат XXI, XXII, XXIII і XXVI з'їздів КПУ, на яких обирався канд., а на XXVII – чл. ЦК КПУ, делегат ХХVI і XXVII з'їздів КПРС. Депутат ВР УРСР 5–7-го скликань.

Опублікував понад 250 праць, в яких переважно популяризував історію Жовтневої революції в Україні. Брав участь у колективних працях, у т. ч. "Великий Жовтень і громадянська війна на Україні" (Київ, 1973); "Історія Української РСР: Короткий нарис" (Київ, 1981; рос. мовою, Київ, 1983); "Великое содружество народов-братьев. К 60-летию образования Союза ССР" (Київ, 1982); "Социалистическое строительство на Украине в годы гражданской войны" (Київ, 1986); "Великий Жовтень і Україна" (Київ, 1987) та ін. Очолював авторські колективи видань "Українська РСР в період громадянської війни. 1917–1920" (Київ, 1968, т. 2) та ін. Гол. ред. "Історії Української РСР" (у 8-ми т., 10-ти кн., Київ, 1977–79), "Истории Украинской ССР" (у 10-ти т., Київ, 1981–85), "Історії Києва" (у 3-х т., 4-х кн., Київ, 1986–87), циклу праць з історії істор. зв'язків і дружби укр., рос., білорус. і молдав. народів з 6-ти томів (Київ, 1978–82, Держ. премія УРСР в галузі н. і т., 1984), "Истории рабочих Донбасса" (у 2-х т., Київ, 1981).

Лауреат Держ. премії УРСР в галузі н. і т. "за вагомий особистий внесок у справу створення багатотомної “Історії Української РСР”" (1980). Нагороджений орденами Вітчизн. війни, Жовтн. Революції, 2-ма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани".

П. у м. Київ.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Робітничі продовольчі загони на Україні в 1919 році. Х., 1953
  2. Революционные события 1905–1907 гг. в Харькове и губернии. Х., 1955 (у співавт.)
  3. Пролетариат Харькова в борьбе за победу Октября. Х., 1957 (у співавт.)
  4. Пролетаріат Харкова у трьох революціях. Х., 1959 (у співавт.)
  5. Укрепление союза рабочего класса и крестьянства на Украине в период гражданской войны (в ходе проведения продовольственной политики 1918–1920 гг.). К., 1964
  6. Великий Жовтень і захист його завоювань. К., 1971
  7. История СССР: Поступающим в вузы. К., 1977, 1980, 1983, 1987, 1988 (у співавт.)
  8. Великий Октябрь на Украине. К., 1986.
Література:
  1. Учені вузів Української РСР. К., 1968
  2. Історія Академії наук Української РСР. К., 1982
  3. Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. К., 1998
  4. Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення. К., 2004
  5. Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст.: Збірник наукових праць, присвячений пам'яті академіка НАН України Юрія Юрійовича Кондуфора, т. 1–2. К., 2004
  6. Інститут історії України НАН України. 1936–2006. К., 2006.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР
  • ГОЛОД 1946–1947 РОКІВ В УРСР
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРІЯ КИЄВА
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • КИЇВ
  • МІНЦ ІСААК ІЗРАЇЛОВИЧ
  • МОСКВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРІЯ КИЄВА
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)