ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. КОРОСТЕНЬ, Іскоростень [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korosten (останній перегляд: 22.03.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ

КОРОСТЕНЬ, Іскоростень – місто обласного підпорядкування Житомирської області, райцентр. Розташов. на р. Уж (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Залізничний вузол. Нас. 66 тис. осіб (2006).

У 8–13 ст. на місці К. існували три ізольовані одне від одного городища (перші два – 8 – серед. 10 ст., третє – 8–13 ст.). Літописний Іскоростень, центр племені древлян, відомий з історії повстання останніх проти київ. кн. Ігоря 945, а 946 спалений княгинею Ольгою. Після монголо-татарської навали місцевість спустіла й заросла лісом. Тривалий час її називали Древлянкою. Відроджується за литов. доби, наприкінці 14 ст. тер. належала до Овруцького пов. Київського воєводства. 1586 стала володінням шляхтича Межвинського (Менжинського), який одержав від короля дозвіл заснувати тут містечко і збудувати укріплення для оборони від татар. 1589 споруджено замок, а 1598 містечку надано магдебурзьке право.

За часів національної революції 1648–1676 увійшов до складу Укр. козац. д-ви. 1649 козац. загін Гераськи здобув містечко та знищив його укріплення. Тер. цю контролював Київський полк, але близькість до ворожого кордону не сприяла її розвитку. За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 містечко повернулося під владу Польщі. Від Межвинських його успадкували ченці-кармеліти. Від поч. 18 ст. – це зона активності гайдамаків (див. Гайдамацький рух). 1750 коростенці підтримали гайдамацький загін І.Подоляки. 1761 ченці продали містечко, після чого воно ще багато разів міняло власника.

Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) переходить під владу Російської імперії. 1793 увійшов до Ізяславського намісництва, а від 1795 – Волинського намісництва. 1797 містечко стало волосним центром Овруцького пов. Волинської губернії. Поштовх екон. розвитку надала залізниця КиївКовель, що 1902 пройшла через містечко. На 1913 тут мешкало 3738 осіб. Гол. заняттям жителів лишалося обробляння деревини, 1904 – відкрилася ф-ка фарфору (нині Акціонерне т-во закритого типу "Коростенський фарфор").

На початку Першої світової війни стає військ. центром. З воєнно-стратегічних міркувань 1914–16 було прокладено лінію залізниці Іскоростень–Житомир. Виник значний залізничний вузол Коростень. 1917 містечко отримало таку ж назву.

За часів української революції 1917–1921 поблизу К. велися бої між Армією Української Народної Республіки та більшовиками (січ. 1918, майже весь 1919, листоп. 1921). 1921 – центр повіту, 1923–30 – центр Коростенської округи. 1926 отримав статус міста (9950 жителів). Від 1932 – у складі Київської області, від 1937 – Житомир. обл. Райцентр 1923–24 та від 1940.

З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 Коростенський укріпрайон прикривав Київ і став місцем запеклих боїв (лип.–серп. 1941, листоп.–груд. 1943). Під час гітлерівської окупації (7 серп. 1941 – 17 листоп. 1943, 19 листоп. – 28 груд. 1943) у місті існував осередок руху Опору (див. Рухи Опору 1939–1945), навколо К. діяли партизани.

Інтенсивний повоєн. розвиток був перерваний Чорнобильською катастрофою 1986, наслідки якої змусили згорнути деякі перспективні для К. програми.

На тер. міста відомі 4 давньорус. городища (9–13 ст.). Пам'ятники М.Щорсу, С.Козаку.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Дьячков И.А. Краткая история Коростенского отделения Юго-Западной железной дороги. Коростень, 1962
  2. ІМіС УРСР. Житомирська область. К., 1973
  3. Коростень: Фотоальбом. К., 1986.

Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • ІСКОРОСТЕНЬ
  • КАРМЕЛІТИ
  • КОРОСТЕНСЬКА ОКРУГА
  • КОВЕЛЬ
  • КОЗАК СЕМЕН АНТОНОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОЛЬГА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОДОЛЯКА ІВАН
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • ЩОРС МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЖИТОМИР
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЗАР, МІСЦЕ ТРАГІЧНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЗАГОНУ УКРАЇНСОЬКИХ ВОЯКІВ АРМІЇ УНР 1921 Р.
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГЛУЗМАН СЕМЕН ФІШЕЛЕВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ІСКОРОСТЕНЬ
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КОЛОНІСТИ ІНОЗЕМНІ В УКРАЇНІ
  • КОРОСТЕНСЬКА ОКРУГА
  • КОЗАК СЕМЕН АНТОНОВИЧ
  • КОЗУБОВСЬКИЙ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАЛИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • РАДОМИШЛЬ
  • ШЕПЕТІВКА, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • ЖИТОМИР
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЖИТОМИРСЬКО-БЕРДИЧІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943–1944


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)