|
Бібліографічне посилання: Пінчук Ю.А.,
Ясь О.В.
КОЯЛОВИЧ Михайло Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koyalovich_M (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОЯЛОВИЧ МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
КОЯЛОВИЧ Михайло Йосипович (02.10(20.09).1828–04.09(23. 08).1891) – історик, викладач, публіцист. Н. в м. Кузниця Сокольського пов. Гродненської губ. в родині священика. 1851 закінчив Литов. семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс), 1855 – Петерб. духовну акад. У різні роки викладав у Ризькій та Петерб. духовних семінаріях. Чл. Археографічної комісії в Санкт-Петербурзі. Від 1862 – у Петерб. духовній акад.: інспектор (1874–78), проф. (з 1873), пом. ректора на церковно-істор. від-ні (1878–84). Був прибічником слов'янофільської (див. Слов'янофіли) та панславістської (див. Панславізм) інтерпретацій істор. минулого. Виходив з ідеї суб'єктивності пізнання історичного. Розглядав розвиток історіографії в руслі єдиного процесу поступу істор. самосвідомості сусп-ва. Вважав, що росіяни, українці та білоруси походять від спільного кореня, належного до слов'ян. етносу, об'єднані православ'ям і складають єдине ціле – рос. народ. Виступав за урядову підтримку православ'я. Полемізував з М.Костомаровим та ін. істориками й публіцистами з питань нац. та конфесійної політики уряду в зх. губерніях Російської імперії та Царстві Польському, проблем укр. та польс. історії. Автор праць з історії Литов.-Рус. д-ви та Польщі, історії укр. та білорус. церкви, міжконфесійних взаємин, польс.-рос. відносин, рос. суспільно-політ. думки та історіографії. За його редакцією видано: "Документы, объясняющие историю Западно-Русского края и его отношения к России и к Польще" (C.-Петербург, 1865), "Дневник Люблинского сейма 1569 года. Объединение Великого княжества Литовского с королевством Польским" (С.-Петербург, 1869), а також низку джерел з історії польс.-рос. відносин 16–17 ст. П. у м. С.-Петербург. | дата публікації: 2008 р.
Праці: - Замечание об источниках для истории литовской церковной унии. "Христианское чтение", 1858, № 2
- Литовская церковная уния, т. 1–2. СПб., 1859–62
- Лекции по истории Западной России. М., 1864
- Просьба жителей западной Малороссии о принятии их в русское подданство 1773 года. "Журнал Министерства народного просвещения", 1872, № 9
- История воссоединения западно-русских униатов старых времен. СПб., 1873
- Три подъема русского народного духа для спасения нашей государственности во времена самозванческих смут. "Христианское чтение", 1880, № 3–4
- Историческая живучесть русского народа и ее культурные особенности. СПб., 1883
- История русского само-сознания по историческим памятникам и научным сочинениям. СПб., 1884
- Минск, 1997
- Чтения по истории Западной России. СПб., 1884.
Література: - Бершадский И. Коялович М.О. "Журнал Министерства народного просвещения", 1891, № 10; Пальмов И.С. Памяти М.И. Кояловича (23 августа 1891 г.): Речь, произнесенная в торжественном собрании славянского благотворительного общества 1-го декабря 1891 г. СПб., 1891
- Родосский А. Биографический словарь студентов первых XXVII-ми курсов Санкт-Петербургской духовной академии. СПб., 1907
- Языков Д.Д. Обзор жизни и трудов покойных русских писателей и писательниц, вып. 11. СПб., 1909
- Костомаров Н.И. По поводу книги "История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям" М.О. Кояловича. В кн.: Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования, т. 16: Русские инородцы. М., 1996
- Черепица В.Н. М.О.Коялович: История жизни и творчества. Гродно, 1998.
|
Посилання:ЕТНОС
КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
ПАНСЛАВІЗМ
ПІЗНАННЯ ІСТОРИЧНЕ, ГНОСЕОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА, ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
ПРАВОСЛАВ'Я
РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
СЛОВ'ЯНОФІЛИСЛОВ'ЯНОФІЛИ
ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
ВІЛЬНЮС
Пов'язані терміни:ПІОТРОВСЬКИЙ ЯН
РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|