Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРИЖАНОВСЬКИЙ Северин Тадейович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krizhanovskiy_S_T (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИЖАНОВСЬКИЙ (Кшижановський, Крижанівський, Кржижановський, Krzyżanowski) Северин Тадейович (14(03).07.1787–13(01).08.1839) – військовик, діяч польс. національно-визвол. руху. Масон. З київ. шляхти. Н. в с. Пархомівка Сквирського пов. Київського воєводства. Виховувався вдома. 1808 нелегально залишив територію Російської імперії й перебрався до Варшавського князівства, вступив сержантом до Надвіслянського легіону. Із франц. армією брав участь у воєн. діях в Іспанії 1809–11, був двічі поранений, став підпоручиком (1809), поручиком (1810), капітаном (1811).

Учасник Війни 1812 на боці імп. Наполеона I Бонапарта, а також кампаній 1813–14. Кавалер польського ордена "Virtuti militari" (1812), нагороджений хрестом Почесного Легіону (1813). Пізніше служив у військ. частинах Царства Польського: на поч. 1815 – у піх. полку, від літа – офіцер гвард. ескадрону. Восени 1817 призначений командиром підрозділу гвардії Кінно-єгерського полку. Активний діяч польс. нелегальних гуртків, які ставили за мету відновлення Речі Посполитої, у черв. 1821 вступив до Патріотичного товариства, з осені 1822 фактично став одним з його керівників. У січ. 1824 в Києві познайомився з С.Муравйовим-Апостолом і М.Бестужевим-Рюміним, налагодив контакти з декабристів рухом, сподіваючись на союзницьку взаємодію. Від черв. 1825 – підполковник.

Заарештований у Варшаві в лют. 1826 й відданий до суду сенаторів Царства Польського. У трав. 1828 за приналежність до таємної орг-ції покараний ув'язненням на 3 роки і 3 місяці із заліком попереднього 16-місячного тюремного утримування. За рішенням імп. Миколи І був допроваджений до Петропавловської фортеці, звідти 1830 засланий до Сибіру. Спершу мешкав у м. Березов, 1832 переведений до м. Ішим Тобольської губ. (нині обидва міста в Тюменській обл., РФ). Тяжко захворів, отримав дозвіл на лікування у м. Тобольськ (нині місто Тюменської обл., РФ), де й помер.