ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУТИ, БІЙ 1918

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. КРУТИ, БІЙ 1918 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruti_Biy_1918 (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУТИ, БІЙ 1918

КРУТИ, БІЙ 1918. Відбувся 29 (16) січ. 1918 поблизу ст. Крути (нині в с. Пам'ятне Борзнянського р-ну Черніг. обл.) під час наступу на м. Київ військ більшовицької Росії. З кінця груд. 1917 загін юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 старшин, 18 кулеметів) під командою сотника Ав.Гончаренка обороняв ст. Бахмач (див. Бахмач), важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 (14) січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня (115–130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського національного ун-ту, Київського ун-ту, гімназистів старших класів українських г-зій (командир – сотник Омельченко). Укр. військо зайняло оборону біля ст. Крути.

Вранці 29 (16) січ. 1918 розпочався наступ на укр. позиції 6-тис. більшовицького загону петрогр. і моск. червоногвардійців (див. Червона гвардія) на чолі з П.Єгоровим. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло й червоногвардійців. Командир Ав.Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за2 км.

Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоногвардійцями. 27 полонених юнаків було розстріляно.

За рішенням Української Центральної Ради 19 берез. 1918 тіла вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на цвинтарі Аскольдова могила.

Після здобуття Україною 1991 незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні нац. слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за держ. незалежність. 1998 на місці бою біля ст. Крути та на Аскольдовій могилі встановлено пам'ятні знаки.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр., т. 1. Ужгород, 1932; Зарицький В. Крутянська подія. Чикаго, 1972
  2. К., 2001
  3. Герої Крут: Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 р.: Спогади, статті, відгуки, оцінки. Дрогобич, 1995
  4. Божко О. Крути в документальних свідченнях. "Київська старовина", 1996, № 2–3
  5. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918). К.–Львів, 1996
  6. Білокінь С. Про крутян-гімназистів. В кн.: Альманах Українського народного союзу. 1999. Нью-Йорк, 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АСКОЛЬДОВА МОГИЛА
  • БАХМАЧ
  • ЧЕРВОНА ГВАРДІЯ
  • ГОНЧАРЕНКО АВЕРКІЙ
  • КИЇВ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

  • Пов'язані терміни:
  • АСКОЛЬДОВА МОГИЛА
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГОНЧАРЕНКО АВЕРКІЙ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ЯНІВ ВОЛОДИМИР-МИХАЙЛО ОСИПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)