Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. КРЮКІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kryukiv_mst (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРЮКІВ (Круків) – 1) істор. місто, що було розташов. на правому березі Дніпра проти м. Кременчук. Нині його тер. – у складі Крюківського району м. Кременчук; 2) скорочена назва залізничної станції Пд. залізниці – Крюків-на-Дніпрі на тер. м. Кременчук.

Назва "Круків" походить від тюркського "Курук-ова" – "фортеця на річці Курук". Імовірно, за золотоординських часів (див. Золота Орда) тут існувало укріплене поселення, залишки якого 1625 використали козаки під час Куруківської битви (див. Куруківська угода 1625). У 2-й пол. 17 ст. Круків згадується як місце татар. стоянки (1661) та планованої козац. ради (1696). Поселення Кременчуцької сотні Миргородського полку тут виникло перед 1709, але остаточно усталилося лише з 1740. 1752 Круків уперше згадується як містечко. За часів Нової Сербії Круків став шанцем Пандурського полку. Від 1764 увійшов до складу Новоросійської губернії, зазнав напливу росіян-старообрядців (див. Старообрядництво), які, вірогідно, й надали назві міста сучасного звучання. 1776–83 – повітовий центр Єлизаветградської провінції Новорос. губ., з 1784 – містечко Катериносл. повіту. Як складський пункт на межі традиційного "річкового" та "сухопутного" відтинків шляху до Криму наприкінці 18 ст. вважався "чумацькою столицею". Від 1796 йдеться про підпорядкування К. Кременчуку. Справу цю було вирішено 1817, але залишки відрубності К. існували й надалі. Від 1869 К. відомий залізничними майстернями (нині Крюківський вагонобудівний з-д). 1923–28 – центр Крюківського р-ну Кременчуцької округи, з 1925 – с-ще міськ. типу. Після розформування Крюківського р-ну К. приєднаний до Кременчука, тривалий час, однак, існував як поселення Крюків м. Кременчук. За часів окупації УРСР військами вермахту в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 тут діяла окрема Крюківська міська управа.