Бібліографічне посилання: Сас П.М. КУНЦЕВИЧ (Кунчич) Іван [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kuntsevich_I (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУНЦЕВИЧ (Кунчич) Іван (чернече ім'я – Йосафат; бл. 1580–1623) – полоцький унійний (греко-катол.) архієпископ (1618–23). Н. в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський) у сім'ї міськ. лавника Г.Кунчича. Після закінчення у Володимирі церковно-приходської шк. переїхав до Вільно (нині м. Вільнюс), де зайнявся купецькою справою. Зблизився із духовними особами з оточення унійного митрополита Іпатія (Потія), а також єзуїтами. 1604 прийняв чернечий постриг у Віленському монастирі св. Трійці (можливо св. Софії) під ім'ям Йосафат. 1614 К. став архімандритом цього монастиря, а 1618 – полоцьким унійним архієпископом. Змінив міщанське прізвище Кунчич, надавши йому шляхетського звучання – Кунцевич. Спираючись на підтримку королів. влади, силовими методами підпорядковував своїй владі правосл. церкви. Після посвячення в сан полоцького правосл. архієпископа Мелетія (Смотрицького; 1620) К. розгорнув запеклу боротьбу проти нього, а також міщан, які твердо трималися правосл. віри. У полоцькій єпархії відбувалися арешти православних, котрі не корилися владі унійного архієпископа, силоміць відбиралися храми. 12 листоп. 1623, під час чергової спроби утвердити свою владу в Вітебську (нині місто в Білорусі), К. був убитий правосл. міщанами. 1643 беатифікований РКЦ як мученик, а 1867 рим. папа Пій IX канонізував його як святого римо-катол. церкви. К. – автор 7 полемічних творів, що не дійшли до нашого часу.