ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941

  Бібліографічне посилання: Коваль М.В. КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_oboronna_operaciya (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941

КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941 – дії військ Південно-Західного фронту 7 лип. – 26 верес. під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Зазнавши значних невдач у боях оборонних 1941, війська Червоної армії (див. Радянська армія) поступалися гітлерівським силам за кількістю: у піхоті та артилерії в 2, у літаках – у 1,5 раза. 7–8 лип. ворожі танки, завдавши удару по військах Пд.-Зх. фронту, що відступали до оборонної "лінії Сталіна" на кордоні до 1939, здолали її на пд. сх. Житомирської області. 11 лип. вийшли до прит. Дніпра – р. Ірпінь (15–20 км на зх. від Києва). Спробу захопити Київ з ходу було зірвано стійкою обороною військ Київ. укріпрайону і контрударами П'ятої армії та Шостої армії (див. також "Барбаросса" план). Противник змушений був, припинивши наступ на Київ, зосередити осн. зусилля на пн. зх. від міста: на позиціях Коростенського укріпрайону, де оборонялася 5-та армія. Тоді ж рад. Двадцять шоста армія своїми контрударами змусила перейти до оборони війська 1-ї танк. групи противника на пд. від міста. У зв'язку із загрозою охоплення лівого крила Пд.-Зх. фронту військами 17-ї нім. армії 25 лип. з його складу до Південного фронту передано 6-ту армію та Дванадцяту армію. З серп. противникові вдалося оточити обидві армії в р-ні м. Умань й розгромити їх (у полон потрапило 102 тис. червоноармійців і командирів), що теж значно ускладнило становище оборонців Києва. 30 лип. війська нім. 6-ї армії відновили наступ на Київ. Завдавши гол. удару на стику Київ. укріпрайону і 26-ї армії, вони потіснили рад. війська. Водночас нім. 1-ша танк. група розгорнула наступ у пд. напрямі. 7 серп. рад. 5-та армія знову зупинила наступ військ нім. 6-ї армії на лінії залізниці Коростень–Київ, а 26-та армія навіть перейшла у контрнаступ. У самому місті успішну оборону тримала ств. у серп. з частин укріпрайону 37-ма армія, яка відкинула ворожі війська, що увірвалися в пд.-зх. передмістя Києва, і на 15 серп. майже повністю відновила попередню обстановку, потіснивши противника майже до першої лінії оборони Київ. укріпрайону. У захисті міста брала активну участь Пінська військова флотилія. Завдяки активній участі сотень тисяч киян у зміцненні оборонних рубежів на фронті в 45 км завдовжки було викопано протитанк. рови, встановлено ін. перешкоди, збудовано 750 дзотів, закладено 100 тис. мін тощо. Разом з військами билися бл. 35 тис. осіб народного ополчення і в його складі два бронепоїзди – літер "А" і літер "Б", партизан. загони, сформовані з робітників Донбасу, Харкова, Полтави. Але обстановка стала швидко погіршуватися, коли за наказом А.Гітлера частину військ групи армій "Центр", що наступала на моск. напрямі, було повернуто у р-н оперативних дій нім. групи армій "Південь" для оточення військ Пд.-Зх. фронту. 22 серп. А.Гітлер віддав наказ про ліквідацію київ. угруповання рад. військ. Після того, як нім. танк. частини, прорвавшись до Дніпра, форсували його на пд. і пн. від Києва, над арміями, що обороняли місто, нависла загроза оточення. Командування Пд.-Зх. фронту звернулося у Ставку Верховного Головнокомандування за дозволом відвести війська, але Й.Сталін, якого перед тим командування київ. операцією неодноразово запевняло у відсутності загрози здобуття німцями Києва, такого дозволу не дав. Тому коли увечері 17 верес. дозвіл на відхід було все ж отримано, війська противника вже замкнули кільце оточення в р-ні м. Лохвиця на Полтавщині. У ворожому тилу, відрізані від осн. сил Пд.-Зх. фронту, опинилися 5-та, 37-ма, 26-та армії та окремі частини 38-ї і 21-ї армій, усього до 665 тис. осіб. З оточення вирвалися лише 15 тис. осіб. 19 верес. 1941 останні частини рад. військ залишили Київ. При виході з оточення 20–22 верес. в гаю Шумейкове поблизу х. Дрюківщина (нині село) Сенчанського (нині у складі Лохвицького) р-ну Полтав. обл. загинув штаб фронту, у т. ч. ген.-полк. М.Кирпонос, чл. військ. ради М.Бурмистенко, нач. штабу ген.-майор В.Тупиков.

К.о.о. 1941 була найбільшою і найважливішою серед ін. операцій у період оборонних боїв на Україні. Вона велася на тер. понад 300 км вздовж лінії фронту і бл. 600 км у глибину. Відтягнувши 17 д-зій противника, вона, по-перше, істотно посприяла зривові гітлерівського бліцкригу, по-друге, затримала наступ ворога на моск. стратегічному напрямі.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Баграмян И.Х. Так начиналась война. М., 1977
  2. История Киева, т. 3, кн. 1. К., 1985
  3. Великая Отечественная война 1941–1945 гг. Военно-исторические очерки, кн. 1. М., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАРБАРОССА, ПЛАН
  • БЛІЦКРИГ
  • БОЇ ОБОРОННІ 1941
  • БУРМИСТЕНКО МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДВАДЦЯТЬ ШОСТА АРМІЯ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ХАРКІВ
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КИЇВ
  • КИРПОНІС МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЛОХВИЦЯ
  • НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
  • П'ЯТА АРМІЯ
  • ПІНСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ - 1-Й УКРАЇНСЬКИЙ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ
  • ПОЛТАВА
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШОСТА АРМІЯ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОНБАСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 1941–1943
  • ДВАДЦЯТЬ ПЕРША АРМІЯ
  • ДВАДЦЯТЬ ШОСТА АРМІЯ
  • КОЗАЧЕНКО ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ
  • КУДРЯШОВ ВОЛОДИМИР СИДОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИРПОНІС МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПІНСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)