ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛІВИЦЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кучерук О.С. ЛІВИЦЬКИЙ Микола Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Livitsky_M_A (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІВИЦЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ

ЛІВИЦЬКИЙ Микола Андрійович (псевдоніми – Богдан Войнарович, Тиміш Сотниченко, В.Ткач, М.Платковський, М.Євшанський та ін.; 22(09).01.1907–08.12.1989) – держ., громад. і політ. діяч, президент УНР в еміграції (1967–89). Н. в м. Жмеринка. Син А.Лівицького. Вчився в 1-й Укр. шк. ім. Шевченка (м. Київ). 1920 разом з батьком – на той час головою Ради народних міністрів Української Народної Республіки – виїхав за кордон. Середню освіту продовжив здобувати на матуральних курсах у Празі (Чехословаччина) при Українській господарській академії. Закінчив Вищу торг. школу (Варшава), економічно-соціальний ф-т Женевського ун-ту, отримав ступінь магістра комерційних наук. Був активістом студентського руху, обирався головою (першим) новоствореної студентської корпорації "Запоріжжя" (Варшава). Брав участь у з'їздах Центрального союзу українського студентства, був одним з видавців час. "Студентський голос" (1927–28, Варшава). Від 1931 – постійний секретар делегації уряду УНР при Лізі Націй. Спец. кореспондент ж. "Тризуб" у Женеві (Швейцарія), кер. женевської філії Укр. пресового бюро. 1937 призначений нач. канцелярії прем'єр-міністра уряду УНР в еміграції. 1938–39 за дорученням уряду УНР в еміграції перебував у Карпатській Україні з метою координації дій її уряду й адміністрації з екзильним урядом УНР. У роки Другої світової війни деякий час жив у Варшаві, а 1942 переїхав до Києва для налагодження там політичної роботи. Невдовзі потому був ув'язнений гестапо. Після II світ. війни продовжував політ. діяльність. Брав участь у створенні Українського національно-державного союзу (УНДС) на еміграції. Займав посади заст. (1946) і голови УНДС (1951). Від 1948 – член Укр. нац. ради (УНРада), з 1954 (і до 1967) – кер. ресорту (відділу) закордонних справ УНРади, з 1957 – також голова виконавчого органу УНРади та міністр закордонних справ. 1967 обраний Президентом УНР в еміграції. За роки президентства відвідав багато країн укр. поселення, мав численні зустрічі з політиками різних країн та міжнар. орг-ціями, брав участь у міжнар. конгресах тощо.

Автор багатьох статей в укр. галицькій та еміграційній періодиці, у виданнях США та ін. країн.

П. у м. Філадельфія (США). Похований на укр. цвинтарі церкви св. Андрія в Бавнд-Бруці (шт. Нью-Джерсі, США).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Відносини Захід–Схід і проблеми поневолених Москвою націй. Мюнхен, 1975
  2. ДЦ УНР в екзилі між 1920 і 1940 роками. Мюнхен, Філадельфія, 1984.
Література:
  1. Войтенко О. Профілі діячів Української Народної Республіки. Філадельфія, б/р
  2. Жила В. Президент Микола Андрійович Лівицький і наша сучасність. Філадельфія, 1988
  3. Його ж. Президент Микола Андрієвич Лівицький. "Вісті комбатанта", 1990, № 1.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕСТАПО
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КИЇВ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • ТРИЗУБ, ТИЖНЕВИК
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ СОЮЗ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНИЙ СОЮЗ (УНДС)
  • ВАРШАВА
  • ЖМЕРИНКА

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР УНР НА ЕМІГРАЦІЇ
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТРИЗУБ, ТИЖНЕВИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)