ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУКАШ З НОВОГО МІСТА

  Бібліографічне посилання: Литвинов В.Д. ЛУКАШ з Нового Міста [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lukash_z_Novogo_Mista (останній перегляд: 20.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУКАШ З НОВОГО МІСТА

ЛУКАШ з Нового Міста (лат. Lucas de Nova Civitate Ruthenus; р. н. невід. – бл. 1542) – мислитель-гуманіст, філософ, педагог. Н. в м-ку Нове Місто (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в Краківському університеті (1513–15), згодом викладав там як бакалавр (від 1517) і доцент філософії (від 1521), потім – як магістр вільних мист-в. 1521 зустрічався з віденським гуманістом У.Фабрі з Торнберга. 1523 видав для студентів ун-ту підручник з епістолографії (гуманісти доби Відродження розглядали цей предмет – уміння писати листи – не тільки як мист-во, а і як дієвий засіб боротьби за соціальні права). Мав безпосередні та опосередковані зв'язки з нім. та польс. гуманістами, зокрема з Конрадом Цельтісом, Станіславом з Ловіча (нині м. в Польщі), Яном Урсином. Свій підручник із епістолографії написав, маючи за взірець твори цих авторів. До підручника додав власноруч складений панегірик ректорові Краківського ун-ту і землякові Станіславу Білому. Пізніше мешкав у Любліні (нині місто в Польщі), підтримував контакти з краківським академічним середовищем. Очевидно, відвідував гуманістичний гурток, очолюваний П.Русином. В останні роки життя повернувся в рідне містечко, займав там різні громад. посади.

Про філос. погляди Л. відомо небагато (написаний ним філос. трактат залишився неопублікований). Згідно з деякими джерелами, він уважав рушійною силою істор. розвитку і сусп. поступу людей діяльних, творчих, високоосвічених, а викладаючи вчення Аристотеля, критикував бездумне схиляння перед авторитетом останнього, що вже саме по собі повинно було пробуджувати самостійне мислення слухачів.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Compendiosa in modum construendarum epistolarum manuductio... Cracoviae, 1522.
Література:
  1. Polski słownik biograficzny, t. 18/1. Wrocław etc., 1973
  2. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні (ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії ХV–ХVII ст.). К., 2000
  3. Філософська думка в Україні: Бібліографічний словник. К., 2002.

Посилання:
  • АРІСТОТЕЛЬ
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РУСИН ПАВЛО
  • ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)