ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mgarsky_Lubensky_monastyr (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. чол. монастир, заснований на правому березі р. Сула поблизу с. Мгар, неподалік м. Лубни Ісаєю Копинським та дружиною кн. Михаїла Вишневецького Раїною (див. Р.Вишневецька). У січні 1619 Р.Вишневецька надала майбутньому монастиреві землю й подарувала йому все дерево, що залишилося від її старого замку в Лубнах. 1663 тут перебував у ченцях Ю.Хмельницький – чернець Гедеон. 1677 монастир згорів. Кам'яний Спасо-Преображенський храм (1682–94, архітектори І.Баптіста з Вільна та його помічник М.Томашевський) був побудований заходами гетьмана І.Самойловича, але закінчив його І.Мазепа. Бічні вівтарі були присвячені св. великомученику Георгію та архістратигу Михаїлу, а на хорах – св. архідиякону Стефану і Миколаєві Чудотворцю. Домову церкву зведено при настоятельських келіях. 1728 та 1736 монастир знову горів, зокрема, пожежею був знищений перший соборний іконостас 1689-го р. роботи С.Мутяниці. Відбудований стараннями першого архімандрита Йоасафа (Горленка) (пізніше єпископ Білгородський; п. 1754; похований у монастирі; див. Горленки) коштом генерал-фельдцехмейстера принца Людвіга Гессен-Гомбурзького, на замовлення якого 1762–65 споруджено новий чотириярусний іконостас (різьбярську роботу виконав С.Шалматов з Осташкова). Благовіщенський храм (1804) мав бічний вівтар преподобних Антонія й Феодосія Печерських (1851; див. Антоній Печерський, Феодосій Печерський). У монастирі перебувала чудотворна ікона Пресвятої Богородиці в коштовній срібній ризі з дорогоцінним камінням, яку пожертвувала кн. Білосельська-Білозерська. У Спасо-Преображенському храмі спочивали мощі св. Афанасія Пателарія, патріарха Константинопольського (п. 1654; згодом мощі перевезені до Харкова). Тут зберігались особисті речі Афанасія – антимінс, параман, єпитрахиль тощо. Коли 1678 турки зайняли Чигирин, сюди було перенесено тіло митрополита Київського Йосифа Нелюбовича-Тукальського (п. 1676). Тут поховані архієпископ Тобольський Амвросій Келембет (п. 1825), архієпископ Полтавський, потім – Псковський Мефодій (Піснячевський) (п. 1845). З 1843 настоятелем монастиря вважався полтав. єпархіальний архієрей. Його намісник – архімандрит. На поч. 20 ст. монастир мав 386 десятин землі. Із держ. скарбниці одержуав 1249 рублів 37 копійок. Діяла школа на 20 сиріт духовного звання для навчання на псаломників. 18 (5) серпня 1919 більшовики убили ігумена Амвросія й 16 ченців монастиря, тобто майже весь його склад. У 1930-х рр. було знищено іконостас 1760-х рр., яким захоплювався історик М.Костомаров. У монастирі було створено патронат, де перебували ув'язнені діти "ворогів народу", від 1937 був розквартирований дисциплінарний батальйон, від 1946 – розміщувалися військ. склади, а від 1985 – піонерський табір. 1993 територію передано УПЦ (МП). Програмою, затвердженою КМ України 1999, передбачене відтворення іконостасу Спасо-Преображенського собору. Проектну документацію виконав ін-т "Укрпроектреставрація". Серед монастирських архів. справ зберігався копіярій 18 ст. привілеїв та грамот монастирю, починаючи з 1619 (418 документів). Важливе істор. джерело – 25 листів гетьмана І.Самойловича до ігумена й намісника монастиря, що документують хід будування, його техніку, імена майстрів, умови їхньої роботи (публікацію здійснив В.Модзалевський). Рештки монастирського архіву зберігаються у ЦДІА України в м. Київ (ф. 137, 30 одиниць зберігання, 1673–1793). Монастир згадується в літописі С.Величка, повістях Т.Шевченка "Близнецы" та "Музыкант", повістях І.Нечуя-Левицького "Князь Єремія Вишневецький", О.Донченка "Лукія" та в романі еміграційного прозаїка М.Лазорського "Степова квітка".

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Летопись о первозачатии и создании Густынского монастыря. М., 1848
  2. Терещенко А.В. О пожертвованном Евангелии [изд.: М., 1681] в Лубенско-Мгарский монастырь боярынею Мариною Хитровою в 1684 г. "Библиотечные записки", 1861, т. III, № 8
  3. Лазаревский А.М. Отрывки из летописи Мгарского монастыря. "Киевская старина", 1889, № 4. Прил.; № 5/6. Прил
  4. Зверинский В.В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи, вып. 2. СПб., 1892
  5. Житие святителя Афанасия, патриарха Цареградского, Лубенского чудотворца, изд. 13. Лубны, 1898
  6. Грановский А. Полтавская епархия в ее прошлом и настоящем, вып. 1. Полтава, 1901
  7. Каманин И.М. Договоры о сооружении церквей в Малороссии в ХVІІІ веке. В кн.: Археологическая летопись Южной России. 1903
  8. Историко-статистический очерк Лубенского Мгарского Преображенского монастыря. Одесса, 1904
  9. Денисов Л.И. Православные монастыри Российской империи. М., 1908
  10. Астряб М.Г. Лубенский Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. В кн.: Труды Полтавской ученой архивной комиссии, вып. 13. Полтава, 1915 (окреме вид. – Полтава, 1915)
  11. Модзалевський В.Л. Будування церквів у Лубенському Мгарському монастирі в рр. 1682–1701. "Наше минуле", 1918, кн. 3
  12. Косенко Н., Шепітько Н. Іконостас Спасо-Преображенського собору Мгарського монастиря. В кн.: З історії української реставрації. К., 1996
  13. Ульяновський В. Трагедія в Лубенському Мгарському монастирі 1919 року. "Київська старовина", 2000, № 6 (336)
  14. Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. К., 2002.

Посилання:
  • АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АРХІМАНДРИТ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕСЯТИНА
  • ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ГОРЛЕНКИ
  • ХАРКІВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • КОПІЙКА
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛУБНИ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОДЗАЛЕВСЬКИЙ ВАДИМ ЛЬВОВИЧ
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • РУБЛЬ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС
  • ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУБНИ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОЛТАВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СВІЧКИ РІД


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)