ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ

  Бібліографічне посилання: Орлевич І.В. НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Narodnyj_dim (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ

НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ – укр. культурно-освітня установа. До 1872 діяв під назвою "Комісія, завідуюча строєнієм дома Народного і второй городской церкви во Львові". Заснований під час "Весни народів" за ініціативою Головної руської ради, а саме її члена о. Л.Трещаківського. 1851 в результаті заборони діяльності політ. орг-цій в Австрійс. д-ві Гол. рус. рада була перейменована на "Комісію, завідуючу строєнієм дома Народного і второй городской церкви во Львові", її очолив колиш. голова Гол. рус. ради М.Куземський. Своєю метою "Комісія" ставила піднесення національно-культ. рівня народу шляхом заснування б-к, читалень, музеїв, друкарень, стипендійних фондів. За дозволом австрійс. уряду Гол. рус. рада використала під будову Нар. дому руїни згорілого 1848 університетського будинку та розпочала збір пожертв серед населення на його спорудження. Статут установи під назвою "Руський інститут народний Дім у Львові" затверджено Галицьким намісництвом 11 лютого 1869. Т-во уконституювалося 5 і 6 грудня (23 і 24 листопада) 1872 на перших заг. зборах. Покровителем Нар. дому визначено митрополита Галицького. Членами Нар. дому були русини, які пожертвували принаймні 10 флоринів, або мали заслуги в галузі мист-ва, науки, рус. мовознавства і словесності. Правління Нар. дому очолювали провідні діячі русофільської течії – Й.Кульчицький (1872–76), В.Ковальський (1876–83), М.Малиновський (1883–84), Ю.Геровський (1884–87), Й.Делькевич (1887–1907), о. І.Костецький (1907–15). Нар. дім утримував комплекси будинків (гол. будинок Нар. дому збудований 1862) та церкву Преображення Господнього у Львові (1902 завершено буд-во, а 1906 відбулося освячення), заснував б-ку, книгозбірню А.Петрушевича, власне вид-во (його офіц. орган "Вестник Народного дома" (1882–1914), з 1921 видавався неперіодично, друкований "язичієм", згодом – рос. мовою), археологічно-істор. та природознавчий музеї, заснував кілька стипендійних фондів. Зміцнення з 1880-х pp. народовської течії призвело до конфлікту між русофілами і народовцями в боротьбі за Нар. дім. Народовці прагнули перебрати кер-во Нар. дому й розвинути його діяльність як українофільської інституції. Гол. суперечки велися навколо питання про членство, статус, майно й ідейно-нац. спрямування т-ва. Австрійс. власті схилялися до аргументів народовців, однак тривалий час діяли непослідовно, боячись посилення в укр. сусп-ві пророс. орієнтації.

Із початком Першої світової війни австрійс. уряд розпорядженням від 4 серпня 1914 призупинив діяльність Нар. дому, а управління його справами доручив урядовому комісарові З.Вавраушу, яке тривало з 5 по 30 серпня 1914, оскільки рос. війська захопили Галичину. Від 30 серпня 1914 до 24 жовтня 1914 Нар. домом керував довоєнний член Інституту В.Лагола. 24 жовтня 1914 представники рос. влади передали управління Нар. дому колиш. русофільському складові на чолі з І.Костецьким. Після втечі зі Львова русофільського кер-ва Нар. дому в травні 1915 австрійс. власті з 10 липня 1915 до 15 травня 1917 встановили для Нар. дому правління комісарів (А.Смулка, Л.Черкавський). 15 травня 1917 австрійс. уряд повторно заборонив діяльність Нар. дому. Австрійс. власті зважили на прохання укр. національно-демократ. сил і 25 вересня 1917 Галицьке намісництво призначило для управління майном неуконституйованої фундації "Народний дім" кураторію з 12 осіб, а саме: О.Барвінського, С.Федака, І.Кивелюка, О.Кміцикевича, о. Теодозія Лежогубського, К.Левицького, Г.Пежанського, о. Олександра Стефановича, К.Студинського, о. Тита Войнаровського, В.Щурата, Ю.Нападієвича. 8 січня 1918 австрійс. уряд дав дозвіл на утворення кураторії. 21 січня відбулося її перше установче засідання. Головою обрали К.Левицького, заст. – О. Барвінського, секретарем – о. Т.Лежогубського. Кураторія провела реставраційні й відновлювальні роботи в Преображенській церкві, впорядкувала частково б-ку, музей тощо. 7 червня 1919 кураторія наново уконституювалася (робота була призупинена з причини українсько-польської війни 1918–1919) й обрала головою О.Барвінського, заст. – о. Т.Войнаровського.

Польс. власті підтримували русофілів і віддали їм управління Нар. домом. 30 грудня 1919 ліквідовано кураторію. Першим урядовим комісаром було призначено українофіла Ю.Нападієвича. Наступні комісари призначалися з представників русофільського табору – І.Лісковацький (1921–26), Л.Черкавський (1926), М.Бачинський (1927–36). Два останні були членами русофільської угодовської до уряду партії – Рус. аграрної партії (25 лютого 1931 перейменовано в Рус. аграрну орг-цію).

Боротьба за Нар. дім у міжвоєнний період велася здебільшого між обома русофільськими партіями – членами Рус. аграрної партії та Рус. нар. орг-ції (1928 перейменовану на Рус. сел. орг-цію), що об'єднувала довоєнних членів Нар. дому й була найвпливовішою русофільською партією в Галичині. Їхній представник Я.Вербицький був комісаром Нар. дому 1927.

Укр. демократ. сили для боротьби за Нар. дім заснували 11 травня 1926 у Львові "Комітет оборони національного майна" під кер-вом К.Левицького. Фінансові зловживання комісара М.Бачинського змусили польс. власті 24 серпня 1936 звільнити його й утворити "Тимчасовий комітет для управління Народним домом". Уряд призначив адміністратором Р.Вельпеля, 3-х членів (2-х українців – Є.Храпливого та Ю.Мудрака й одного русофіла – А.Копистянського) і 2-х заст. (В.Целевича та А.Хиляка) Тимчасового виділу. 23 вересня 1938 Львів. воєводство призначило адміністратором В.Заркевича. До кола обов'язків адміністратора входило управління майном Інституту та представлення його майнових інтересів у зовн. відносинах і здійснення фінансової санації. Певні позитивні результати санації були зупинені 1939. Нар. дім ліквідували рад. власті.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Кревецький І. Бібліотека "Народного Дому". Львів, 1905
  2. Барвінський Б. Бібліотека і музеї "Народного дому" у Львові 1849–1919 рр. Львів, 1920
  3. Орлевич І. Товариство "Народний дім" у Львові в 1914–1921 роках. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 16: Ювілейний збірник на пошану Івана Патера. Львів, 2008
  4. Орлевич І. Боротьба між українофілами і русофілами за "Народний дім" у Львові. "Вісник Львівського національного університету. Серія історична" (Львів), 2007, т. 6.

Посилання:
  • МАЛИНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ФЕДАК СТЕПАН
  • ФЛОРИН, ЗОЛОТА МОНЕТА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • КОВАЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • КУЗЕМСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • КИВЕЛЮК ІВАН
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • НАРОДОВЦІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ
  • ЩУРАТ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ТРЕЩАКІВСЬКИЙ ЛЕВ
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА (1918-1919)
  • ВОЙНАРОВСЬКИЙ-СТОЛОБУТ ТИТ ЄВГЕН
  • ЯЗИЧІЄ

  • Пов'язані терміни:
  • БІБЛІОТЕКИ
  • ГЕНСЬОРСЬКИЙ АНТІН ІВАНОВИЧ
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ЛЕВИНСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • МАРКОВ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУЗЕЙ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ
  • НАРОДНА РАДА
  • НОВА ЕРА
  • ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЛОЩАНСЬКИЙ ВЕНЕДИКТ
  • РАЄВСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • РУСЬКА БЕСІДА
  • ШАРАНЕВИЧ ІСИДОР
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СВЄНЦІЦЬКИЙ ІЛАРІОН СЕМЕНОВИЧ
  • СВЯТОЮРЦІ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)