ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІОНАЛІЗМ

  Бібліографічне посилання: Нагорна Л.П. НАЦІОНАЛІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalizm (останній перегляд: 22.10.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІОНАЛІЗМ

НАЦІОНАЛІЗМ – система ідей і поглядів, що виходить із пріоритету нац. (етнічних) цінностей як перед особистісними, так і перед ін. груповими (корпоративними) й загальнолюдськими (універсалістськими) цінностями. У вужчому розумінні: 1) політ. рух, що проголошує своїми цілями боротьбу за політ. незалежність, збереження й розвиток власної етнічної та культ. ідентичності; 2) радикальна ідеологія з виразними елементами нац. винятковості, схильністю до автаркії; антитеза універсалізму, інтернаціоналізму, космополітизму. Термін "націоналізм" з'явився в 15 ст. в Німеччині на означення корпоративних інтересів студентських спільнот ("націй"), утворюваних за земляцьким принципом. Наприкінці 18 ст. застосовувався вже як синонім нац. руху, а також у негативному значенні ("примітивізм, вузький націоналізм" у Й.-Г.Гердера). Франц. мовою це поняття вперше передав тоді ж О.Баруель, який ототожнював Н. як з патріотизмом, так і з партикуляризмом та егоїзмом. В англ. літературі прижилися здебільшого нейтральні – як з ідеологічного, так і з морально-етичного погляду – трактування Н.

До Французької революції кінця 18 століття Н. існував на чуттєвому та рефлективному рівнях, проявляючись у вигляді захисної реакції певних спільнот на територіальні та ін. зазіхання сусідів. Ідеологічною основою Н. як політ. руху став сформульований у роки Франц. революції кінця 18 ст. "принцип національностей", згідно з яким кожен народ є сувереном і має право на створення власної держави. У боротьбі народів Європи за нац. самоусвідомлення й самоствердження широко використовувалися ідеї Н., значною мірою романтизованого та міфологізованого. На цій стадії розвитку Н., яку часто називають культурницькою, формується відчуття спільності мови, к-ри, традицій. Італ. "Risorgimento", нім. Н. 1815–48 беруть на озброєння не лише гасла культ. самобутності, а й лозунги нац. єдності.

Наступний етап у розвитку Н. був часом його посиленої політизації, причому гасла Н. брали на озброєння як борці за нац. визволення, так і прибічники імперських поглядів. Остаточне утвердження принципу неподільності нац. суверенітету сприяло демократизації Н., нац. принцип дістав визнання у внутр. і зовн. політиці провідних д-в світу, став підґрунтям модернізаційних доктрин. Водночас загострення міжімперіалістичних суперечностей сприяло перетворенню Н. на ідеологію експансії, переділів світу на користь "сильних" д-в. Поширення марксизму, іманентно ворожого Н., зробило останній знаряддям у руках прибічників насильницьких, відверто людиноненависницьких методів боротьби за "життєвий простір". Перша світова війна, що стала підсумком цього етапу, продемонструвала величезну небезпеку, яка виходить від крайніх, агресивних форм Н.

Поява екстремістських форм Н. і їх прищеплення масовій свідомості знаменували перехід Н. в нову стадію, яку А.Гастоні називає ірраціональною. Тоталітарний Н. італ. і нім. зразків узяв на озброєння крайні форми расизму й антисемітизму, вдався до геноциду та масових депортацій. Останніми не нехтував рад. різновид тоталітаризму, який, проте, всіляко відмежовувався від расизму. Великодерж. шовінізм і гегемонізм рад. ідеологічної доктрини маскувався як інтернаціоналістською риторикою, так і компенсаторними поступками й пільгами республікам, що відставали у своєму розвитку, "допомогою" країнам, які потрапили в орбіту рад. впливу.

Під впливом етнополіт. змін після Другої світової війни Н. став дійовим чинником руйнування світ. колоніальної системи. Поява на політ. арені десятків нових незалежних д-в стала перевіркою на здатність Н. виконувати конструктивні функції. Проте в більшості новопосталих д-в Н. не вдалося стати ідеологією політ. і соціальної інтеграції; сепаратистські рухи та етнічні конфлікти в "третьому світі" набули ще більшої гостроти. Вибухонебезпечною виявилася ситуація і в тих посткомуніст. країнах, які зробили ставку на політизацію етнічності. В Європі Н. підживлюється напливом дешевої робочої сили, нелегальною міграцією. Надії на те, що в міру розвитку процесів глобалізації Н. втратить свої позиції, сьогоднішні політ. реалії не підтверджують.

Будучи багатоликим і суперечливим сусп. явищем, Н. породив безліч спроб з'ясувати сутність цього феномену, його соціальну базу, простежити етапи в його розвитку, ареали поширення тощо. Є десятки істор., соціологічних, політологічних, психологічних типологій Н. Концептуальні підходи тут варіюються від різко негативних оцінок до підкреслено об'єктивістських, із наголосом на позитивних, зокрема модернізаційних, функціях Н. Популярним є дуалістичний підхід, коли наголос робиться на "янусоподібній" природі Н., який "будує і руйнує, об'єднує і дезінтегрує" (Г.Гліссон). Дедалі більше утверджується критичний підхід до Н. як нейтральної за своєю природою величезної енергії, яка в ході її політизації може бути спрямована як на конструктивні, так і на руйнівні цілі. Пошук консенсусу йде в напрямі заперечення одномірних, оціночних характеристик Н., які неминуче мають емоційне забарвлення і в наук. сенсі є беззмістовними.

"Класичні" істор. типології Н. будуються на простеженні напрямів еволюції гуманістичного Н. епохи Просвітництва. Захисний, "відроджувальний" Н., який є засобом інтегрування нац. спільноти в єдине гомогенне ціле, при цьому протиставляється екстремістському ("інтегральному") Н., який доводить абсолютизацію ідеї нації до абсурду, перетворює її на самоціль. Зворотним боком "психологічного активізму", на який Н. робить ставку, є ксенофобія, орієнтація на почуття ущемленості й реваншу, внаслідок чого прокламована інтегральна ідея насправді працює на роз'єднання нації.

У соціологічних типологіях Н. акцент робиться на розрізненні його гегемоністського і партикуляристського різновидів, Н. більшості і Н. меншості (К.Симонс-Симоналевич). Найпопулярніші сьогодні політико-психологічні класифікації Н. ґрунтуються на визначенні його відношення до демократії, ставлення до суверенності особи, пріоритетної прихильності до етнічної чи політ. спільноти. За останнім критерієм розрізняють громадянський і етнічний Н. (Л.Грінфельд).

В Україні, яка ще в середньовіччі втратила власну державність і була розчленована, Н. як політ. рух та ідеологія викристалізувався в процесі усвідомлення елітою власної, укр. ідентичності, що протистояла спробам розчинення українців у польс. чи рос. середовищах. Оскільки найменший натяк на "українськість" розглядався як "крамола сепаратизму" чи наслідок чужоземної інтриги, людині, яка орієнтувалася на власні етнічні пріоритети, доводилося робити непростий вибір, ризикувати кар'єрою і навіть свободою. Своєрідну "компенсаторну функцію" в цих умовах виконували сакралізація минулого, обґрунтування укр. унікальності та месіанської ролі українства.

За Г.Касьяновим, укр. Н. пройшов у своєму розвитку різні фази: народившись як суміш станових амбіцій нащадків козацько-шляхетської еліти та культурницьких інтересів нової інтелігенції, він набув форм спочатку ідентичності етнічної, а згодом ідентичності національної, а через кілька десятиліть став елементом світогляду певної частини інтелігенції української. Наприкінці 19 ст. почалося його оформлення в ідеологію й політ. рух, якому судилося відіграти помітну роль у справі становлення нації української. Водночас у процесі взаємодії і протиборства з ін. ідеологіями та світоглядними системами він у 20 ст. виразно еволюціонував у бік крайнього, інтегрального Н. (див. Націоналізм інтегральний), набуваючи таких рис, як апологія нац. винятковості, схильність до політ. екстремізму і його героїзація, абсолютизація ідеї вічного суперництва націй. Фанатизм, дух нац. нетерпимості, ксенофобія, втілені в радикально-націоналістичних концепціях, створили в очах значної частини сусп-ва негативний імідж не лише Н., але й української ідеї.

Оскільки укр. Н. майже в усіх своїх іпостасях лишився етнічним, він не став в Україні ні доктриною модернізації, ні ідеологією нац. солідарності. Кілька партій і громад. орг-цій, що легально діють в Україні і претендують на визначення націоналістичних, можуть похвалитися в кращому разі впливом на невелику частину населення, переважно в зх. регіоні.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994
  2. Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К., 1998
  3. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. К., 1999
  4. Націоналізм: антологія. К., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДЕРЖАВА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЕЛІТА
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГЕНОЦИД
  • ГЕРДЕР ЙОГАН-ГОТФРІД
  • ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • КАСЬЯНОВ ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • НАЦІЯ
  • НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • НАЦІОНАЛІЗМ ІНТЕГРАЛЬНИЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • ШОВІНІЗМ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ

  • Пов'язані терміни:
  • БЛОХ ЙОСИП САМУЇЛ
  • ДЕРЖАВА
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
  • ФАШИЗМ
  • ФРОНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
  • ІМПЕРІАЛІЗМ
  • ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ КУЛЬТУР ПАМ'ЯТІ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ХОТКЕВИЧ ГНАТ МАРТИНОВИЧ
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ГУЦУЛЬЩИНИ ТА ПОКУТТЯ ІМЕНІ ОТЦЯ ЙОСАФАТА КОБРИНСЬКОГО
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНСТИТУЦІЇ ДРУГОЇ РЕЧІПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ 1921 ТА 1935
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937
  • КОРЕНІЗАЦІЯ
  • КОШЕЛІВЕЦЬ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • КОСМОПОЛІТИЗМ, ІДЕОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ БОРОТЬБИ З БЕЗРІДНИМИ КОСМОПОЛІТАМИ І ЧЕРГОВА СТАЛІНСЬКА ТЕРОРИСТИЧНА ЧИСТКА В СРСР
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН)
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936
  • МАЛАНЧУК ВАЛЕНТИН ЮХИМОВИЧ
  • МАЛАЯ РУСЬ
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
  • НАХТІГАЛЬ
  • НАЦІОНАЛ-БІЛЬШОВИЗМ
  • НАЦІЯ
  • НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • НАЦІОНАЛ-УХИЛЬНИЦТВО
  • НАЦІОНАЛІЗМ ІНТЕГРАЛЬНИЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
  • НІМЕЧЧИНА
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПАНЧЕНКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ
  • ПАНТЮРКІЗМ
  • ПІДГОРНИЙ МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛЬСЬКИЙ ТЕАТР У КИЄВІ
  • ПОЛТАВА ПЕТРО
  • РЕБЕТ ЛЕВ
  • РОСІЯ
  • РОЗБУДОВА НАЦІЇ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САМОСТІЙНА ДУМКА, БУКОВИНА (1931-1937)
  • САВРИЧ КАРЛ АВКСЕНТІЙОВИЧ
  • ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ
  • СЕМЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ШОВІНІЗМ
  • ШПОРЛЮК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • СНАЙДЕР ТИМОТІ-ДЕВІД
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СТОРОЖЕНКО АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СТОРОЖЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СЦІБОРСЬКИЙ МИКОЛА ОРЕСТОВИЧ
  • СИМВОЛІКА
  • ТЕРОР І ТЕРОРИЗМ
  • ТРАДИЦІЯ ІСТОРИЧНА
  • ТРОЩИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • ТРУБЕЦЬКОЙ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ЦИХ ВОЛОДИМИР ФРАНЦЕВИЧ
  • ТУРКМЕНІСТАН, РЕСПУБЛІКА ТУРКМЕНІСТАН
  • ТИЩЕНКО МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ВАССИЯН ЮЛІАН
  • ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ
  • ВІЛЬСОН ЕНДРЮ ЛІВІНГСТОН
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)