ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЕВОЛІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Войцехівська І.Н. НЕВОЛІН Костянтин Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nevolin_K (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЕВОЛІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ

НЕВОЛІН Костянтин Олексійович (1806–18(06).10.1855) – юрист, д-р права (1835), ординарний професор (1836) по кафедрі енциклопедії права і держ. установ, ректор (1837–43) Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Н. в м. Орлов В'ятської губ. (нині Кіровської обл., РФ) в сім'ї священика. Початкову освіту здобув у В'ятській духовній семінарії. 1827 закінчив Моск. духовну академію. 1828–34 навч. в Петерб. ун-ті. Стажувався за кордоном, слухав лекції в Берлінському, Геттінгенському та Гейдельберзькому ун-тах (1829–32). 1835 захистив докторську дис. на тему: "О философии законодательства у древних" і призначений на посаду професора Київ. ун-ту.

Від травня 1837 до березня 1843 – ректор Київ. ун-ту. Від 1843 очолював кафедру цивільного права Петербурзького університету. Водночас читав лекції в Імператорському уч-щі правознавства. 1847 – проректор, декан юрид. ф-ту Петерб. ун-ту.

Лауреат повної Демидовської премії за працю "История Российских гражданских законов" (3 т., СПб., 1851). Відзначений Петерб. АН присудженням половинної Демидовської премії за "Енциклопедію законодавства" (К., 1839–40). За працю "О пятинах и погостах Новгородских в ХVI веке" відзначений Костянтинівською медаллю Рос. геогр. т-ва, а за "Разбор сочинения Линовского "Исследование начал уголовного права, изложенного в Уложении ц. Алексея Михайловича" нагороджений Петерб. АН Золотою медаллю. 1853 – дійсний статський радник, член консультації при мін-ві юстиції Рос. імперії.

Н. був членом Імператорського Рос. геогр. т-ва, Комітету із дослідження старожитностей у Києві, кількох ін. т-в і комісій.

1854 обраний почесним членом Київ. ун-ту. Нагороджений орденами св. Володимира 4-го ст. (1840), св. Станіслава 2-го ст. (1842), св. Володимира 3-го ст. (1851).

П. у м. Бриксен (Тироль, Австрія). Тіло перевезено в Санкт-Петербург. Похований на Смоленському кладовищі.

1857 вийшло друком "Полное собрание сочинений К.А. Неволина" (СПб.).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Усов М. Очерк служебной и ученой деятельности профессора К.А. Неволина. СПб., 1855
  2. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834–1884). К., 1884
  3. Владимирский-Буданов М.Ф. История Императорского университета св. Владимира, т. 1–2. К., 1884
  4. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. 20а. СПб., 1897
  5. Русский биографический словарь, т. 11. СПб., 1914
  6. Історія Київського університету. К., 1959.

Посилання:
  • КОМІТЕТ ІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАРОЖИТНОСТЕЙ У КИЄВІ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЛЕБЛЬ, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)