ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novorosijska_huberniia (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ

НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ – адм.-тер. одиниця Російської імперії на теренах Пд. України 18 ст.

1) Перша Н.г. (1764–83) створена згідно з царським указом від 22 березня 1764 як військ. округ для оборони пд. кордонів Російської імперії і для контролю над Запорожжям. До її складу ввійшли Нова Сербія і Новослобідський козацький полк. Військ. підрозділи були перейменовані: гусарський полк І.Хорвата отримав назву – Чорний гусарський, пандурський піхотний – Жовтий гусарський, Новослобідський козацький – Єлизаветградський пікінерський полк. Управління Н.г. складалося із 2-х департаментів – військового та цивільного, які підпорядковувалися генерал-поручику О.Мельгунову. Вся земля ділилася на 3 категорії: державна, поміщицька і військова. В адм.-тер. відношенні Н.г. поділялася на 70 округів, з яких 52 були військові, 2 міські і 16 – слободи. Указом від 11 червня 1764 до складу Н.г. включено Українську лінію, Слов'яносербію і Бахмутську провінцію. 2 полки Слов'яносербії були перетворені на Бахмутський гусарський полк, а її територія поділена на 140 округів, з яких 82 призначалися для поселян, а решта залишалася військовими. Утворено 2 пікінерські полки – Дніпровський і Донецький, а Бахмутський козац. полк перейменовано на Луганський пікінерський. Із Києва на пониззя Дніпра переведено Молдав. гусарський полк і названо Самарським. У вересні 1764 до Н.г. приєднано міста Кременчук і Власівка з навколиш. землями, 13 сотень Полтавського полку (Старосанжарівську, Новосанжарівську, Білицьку, Кобиляцьку, Сокільську, Кишеньківську, Переволочанську, Китайгородську, Орельську, Келебердянську, Нехворощанську, Маяцьку, Царичанську). На перших порах Н.г. складалася із Єлизаветградської й Катерининської провінцій та Бахмутського пов. Протягом 1764–83 її адм.-тер. устрій не раз змінювався. 1775 до Н.г. було приєднано частину земель ліквідованої Нової Січі, а Бахмутський пов. передано до складу новоствореної Азовської губернії. 1776 Н.г. поділялася на провінції Єлизаветградську, Полтавську, Слов'янську, Херсонську та Кременчуцький пов. Адм. центром Н.г. було м. Кременчук. Після приєднання Криму до Рос. імперії (1783) Н.г. втратила військово-стратегічне значення і була ліквідована, а її територія ввійшла до складу Катеринославського намісництва;

2) другу Н.г. створено відповідно до царського указу від 12 грудня 1796 "Про новий поділ держави на губернії". Намісництва як вищі адм.-тер. одиниці були ліквідовані. Замість Катериносл. намісництва, Вознесенського намісництва і Таврійської області утворено Н.г. Адм. центром став Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ; заснований 1778), перейменований (1797) на Новоросійськ. Уся губернія поділялася на 12 повітів: Новомосковський, Єлизаветградський, Ольвіопольський, Бахмутський, Новоросійський, Павлоградський, Херсонський, Маріупольський, Ростовський, Тираспільський, Перекопський, Акмечетський. Існувала Н.г. до 1802, коли вся територія Пд. України була поділена на 3 губернії: Катеринославську губернію, Миколаївську губернію (з 1803 – Херсонська губернія) і Таврійську губернію.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Скальковський А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края, ч. 1–2. Одесса, 1850–53
  2. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775–1800 гг. М., 1959
  3. Тимофеенко В.И. Города Северного Причерноморья во второй половине ХVIII века. К., 1984
  4. Панашенко В.В. Адміністративний устрій Південної України ХVIII ст.: Історія, історіографія, джерелознавство: Статті, розвідки, замітки. К., 1996.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ГУБЕРНІЯ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХОРВАТ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • КРЕМЕНЧУК
  • КИЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НАМІСНИЦТВО
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВА СІЧ
  • НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК
  • ПІКІНЕРСЬКІ ПОЛКИ
  • ПОВІТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЛОБОДА
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
  • УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ (СИСТЕМА ОБОРОННИХ СПОРУД) (XVII СТ.)
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ)
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • БЕРИСЛАВ
  • ДЕНИСЕНКО (ДЕНИСОВ) ПАВЛО
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДИКАНЬКА
  • ЄЛИЗАВЕТИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • ЄВПАТОРІЯ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГРУЗИНИ В УКРАЇНІ
  • ГУБЕРНІЯ
  • КАХОВКА
  • КАЛИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КАТЕРИНИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРОВОГРАД
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • КРЕМЕНЧУК
  • КРЮКІВ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛИСИЧАНСЬК
  • МАРІУПОЛЬ
  • МЕЛЬГУНІВСЬКИЙ КУРГАН (ЛИТА МОГИЛА)
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
  • НІКОПОЛЬ
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВА СІЧ
  • НОВА ВОДОЛАГА
  • НОВІ САНЖАРИ
  • НОВОМОСКОВСЬК
  • НОВОМИРГОРОД
  • НОВОРОСІЙСЬКИЙ КРАЙ, НОВОРОСІЯ
  • НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК
  • НОВОУКРАЇНКА
  • ОЧАКІВ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОВІДІОПОЛЬ
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ХРИСТИЯН КРИМСЬКОГО ХАНАТУ ДО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я 1778–1780
  • ПЕРВОМАЙСЬК
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • РЕШЕТИЛІВКА
  • САМАРА
  • СБОРНИКИ ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА (1867-1916)
  • СЕРБИ В УКРАЇНІ
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБСЬК , СМТ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЦЮРУПИНСЬК , МІСТО ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИРАСПОЛЬ
  • ВЕЛИКА МИХАЙЛІВКА
  • ВІЙСЬКОВІ ГУБЕРНАТОРИ
  • ВОЗНЕСЕНСЬК
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗИМОГІР'Я


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)