ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВИЧЕНКО ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. НОВИЧЕНКО Леонід Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novychenko_L (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВИЧЕНКО ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ

НОВИЧЕНКО Леонід Миколайович (31(18).03.1914–23.11.1996) – літературознавець, критик, чл.-кор. АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1986), академік-секретар відділення НАН України (з 1993), засл. діяч н. і т. України (1995). Н. в с. Русанівка Гадяцького пов. Полтавської губ. (нині село Липоводолинського р-ну Сум. обл.). З сім'ї вчителів. Закінчив пед. технікум у Гадячі (1932), працював у районній газеті. Закінчив філол. ф-т Київ. ун-ту (1939), член Спілки письменників СРСР, перебував на журналістській роботі. Під час війни – військ. кореспондент. 1943–46 – відп. редактор газ. "Література і мистецтво", "Літературної газети". З 1949 – в Ін-ті літератури АН УРСР. 1950–52 – заст., згодом – гол. редактор ж. "Вітчизна"; 1959–86 – секретар Спілки письменників СРСР, з 1966 – секретар Спілки письменників України. Автор бл. 40 праць з теорії соціаліст. реалізму, історії укр. літератури. Один з авторів та редакторів "Історії української літератури" (т. 1–8, 1967–71).

Лауреат премії АН СРСР ім. В.Бєлінського (1958), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1968), премії АН УРСР ім. І.Франка (1982).

Мав урядові нагороди.

П. у м. Київ.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Вибрані твори. К., 1974, 1983
  2. Поезія і революція: Книга про Павла Тичину. К., 1979
  3. Поетичний світ Максима Рильського, кн. 1–2. К., 1980, 1993
  4. Вічно живий реалізм. К., 1982
  5. Тарас Шевченко – поет, борець, людина. К., 1982
  6. Від учора до завтра: Літературно-критичні статті. К., 1983
  7. Вибрані праці, т. 1–2. К., 1984
  8. Избранные работы, т. 1–2. М., 1985.
Література:
  1. Ротач П. Літературна Полтавщина: Новиченко Л.М. "Архіви України", 1967, № 4
  2. Новиченку – 65 років. "Дукля", 1979, № 2
  3. Кислиця Д. Світе ясний: Спогади. Оттава, 1987
  4. Письменники Радянської України. К., 1988
  5. Некрологи. "Слово і час", 1996, № 11/12
  6. "Народна творчість та етнографія", 1997, № 1
  7. Національна Академія наук України: Персональний склад: 80 років. К., 1998
  8. Савич І. Зустрічі з Леонідом Новиченком. "Слово і час", 1998, № 3
  9. Гришко В.І. Слово до Л. Новиченка. В кн.: Гришко В.І. Карби часу, т. 1. К., 1999
  10. Корнющенко І.П. Сходження: Нарис. Липова Долина. Б/м, 1998
  11. Ротач П. Колоски з літературної ниви. Полтава, 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГАДЯЧ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)