ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАНИ ХОРУГОВНІ

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. ПАНИ ХОРУГОВНІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pany_khoruhovi (останній перегляд: 23.04.2019)
ПАНИ ХОРУГОВНІ

ПАНИ ХОРУГОВНІ – вища сходинка панської верстви (поряд із панами радними) на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. П.х. характеризувалися, як правило, давністю й знатністю роду (деякі з них заглиблювалися в період Галицько-Волинського князівства) та володіли отчинними землями, які передавались у спадщину багатьма поколіннями. П.х. не підлягали присудові повітових судів та повітовому військ. командуванню, а вирушали на військ. службу, лише отримавши персональну вказівку з великокнязівської канцелярії, на чолі власних військ. формувань під родинною корогвою. На відміну від боярської верстви, яка змушена була особисто виступати на службу під командуванням воєводи з чітко визначеною кількістю вершників від однієї "служби" чи "данини", П.х. могли особисто й не брати участі у військ. поході, а посилати лише своїх слуг, кількість яких у поході не була регламентованою практично до самого кінця 15 ст.


Література:
  1. Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901
  2. Любавский М. Литовско-русский сейм: Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М., 1901
  3. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
  4. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994.

Посилання:
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КОРОГВА
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • ПАНИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)