ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)

  Бібліографічне посилання: Реєнт О.П. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА і Україна. Перша світова війна (Велика війна) [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Persha_svitova (останній перегляд: 22.08.2018)
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА і Україна. Перша світова війна (Велика війна) – війна між блоками найбільших світ. країн поч. 20 ст. – Троїстим союзом, або Центр. д-вами (Німеччина та Австро-Угорщина), та Антантою (Велика Британія, Франція і Російська імперія), в яку було втягнуто 38 д-в із населенням 1,5 млрд осіб (3/4 населення земної кулі); бойові дії велися із серпня 1914 по листопад 1918. За цей час було вбито 10 млн осіб (стільки, скільки загинуло у всіх європ. війнах за тисячу років до початку Великої війни 1914–18) і поранено бл. 20 млн. Прямі воєнні втрати воюючих сторін оцінюються в 208 млрд дол. США. Тотальність воєнних подій 1914–18 розчинила особистість у колективній психології натовпу. Саме після П.с.в. значно посилилася роль д-ви в сусп-ві.

Приводом до П.с.в. стало вбивство сербськими націоналістами в Сараєві (нині столиця Боснії і Герцеговини) 28 червня 1914 спадкоємця австро-угор. престолу Франца-Фердінанда Габсбурга. 28 липня 1914 Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, а Рос. імперія у відповідь на це розпочала мобілізацію, проігнорувавши протест Німеччини. Остання 1 серпня 1914 оголосила Рос. імперії війну. Цей день офіційно вважається датою початку П.с.в. 3 серпня війну було оголошено також Франції. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів (Канада, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Велика Британія. 6 серпня 1914 Австро-Угорщина розпочала війну проти Рос. імперії.

Одними з найбільш драматичних стали перебіг подій Великої війни та її наслідки для укр. народу, розділеного на східноєвроп. театрі воєнних дій політ. кордонами імперій, які вступили між собою у війну. Укр. землі зазнали значних руйнувань внаслідок війни – від самого початку боїв улітку 1914 територія Галичини, Волині і (меншою мірою) Центр. України стала одним із осн. воєнних театрів на сх. Європи. Аж до поч. 1918 лінія фронту проходила через укр. територію, і протягом усієї війни тут перебував рос. штаб Південно-Західного фронту. Ключове геополіт. розташування, а також значні природні та людські ресурси спричинили запеклу боротьбу за них Німеччини та Австро-Угорщини, з одного боку, і Рос. імперії – з іншого. За роки війни до лав рос. армії було мобілізовано 3,5 млн українців (за ін. даними – 4,5 млн із заг. чисельності 15,5 млн), а до складу австрійс. армії – бл. 300 тис. (бл. 9 % від особового складу австро-угор. армії).

На укр. землях проходив Пд.-Зх. фронт довжиною більше400 км, польове управління якого дислокувалося в Києві. Він складався з 4-х армій: із півночі на південь – 4-ї, 5-ї, 3-ї та 8-ї. На лівому фланзі фронту між Дністром і Прутом (прит. Дунаю) діяв т. зв. Дністровський загін, основу якого становили 47-й Український та 48-й Одеський піхотні полки. Австро-Угорщина розгорнула проти Росії на лінії Сандомир (нині місто Свентокшиського воєводства, Польща) – Перемишль (нині м. Пшемисль Підкарпатського воєводства, Польща) – Станіслав (нині м. Івано-Франківськ) – Чернівці 4 армії: 1-шу, 4-ту, 3-тю та 2-гу. Крім того, австрійс. командування дозволило створити укр. добровольче військ. формування (див. Легіон Українських січових стрільців). На заклик Головної української ради зголосилося бл. 30 тис. охочих захищати Галичину від рос. військ, однак відібрали лише кілька тисяч. Загони січових стрільців у баченні укр. політиків мали стати основою майбутньої укр. армії. Саме так розуміли свою місію і самі стрільці, здебільшого студенти або загалом люди з вищою освітою.

17 серпня 1914, виконуючи прохання франц. уряду, армії рос. Пн.-Зх. фронту розпочали Східнопрусську операцію. У наступні два дні в наступ перейшли війська Пд.-Зх. фронту, які ввійшли на територію Східної Галичини. Розпочалася 33-денна Галицька битва 1914 – одна з найбільш успішних для рос. армії і водночас кривавих бойових операцій. У боях брали участь 8 армій, понад 100 д-зій, понад 1,5 млн солдатів та офіцерів. У Галичині рос. війська мали значну перевагу в живій силі над австро-угор. збройними силами, які зосередили свої війська на Люблінсько-Холмській ділянці фронту (перевага місцями досягала 3- й 4-кратного розміру). 27 серпня 1914 австро-угор. війська перейшли до оборони, наступного дня почали відступ, намагаючись уникнути загрози оточення рос. військами.

Паралельно з наступом рос. армій на територію Галичини на кордоні з Буковиною, починаючи з 6 серпня, почалися бої місц. значення рос. та австрійс. прикордонної сторожі. Це був другорядний театр воєнних дій, а тому більш масштабних боїв та операцій тут не проводилося. Долю Буковини 1914 визначив стрімкий наступ рос. військ у Галичині – у ніч з 30 на 31 серпня австрійс. війська залишили цей коронний край. 2 вересня 1914 Чернівці були без бою взяті росіянами, а вже 3 вересня рос. війська захопили Львів. 17 вересня 1914 3-тя рос. армія оточила австрійс. фортецю Перемишль із гарнізоном бл. 300 тис. солдатів та офіцерів, але через нестачу снарядів не змогла провести її штурм. 25 вересня 1914 авангард рос. військ навіть прорвався через Ужоцький перевал у Карпатах і вийшов на територію Угорщини, де й зупинився. Однак закріпитися на карпатських перевалах рос. військам не вдалося, а бойові дії набули позиційного характеру. У результаті Галицької операції 1914 рос. війська просунулися вглиб імперії Габсбургів на 280–300 км і захопили Галичину, Буковину та частину Польщі. Австро-угор. війська втратили 400 тис. осіб (у т. ч. 100 тис. полоненими) і 400 гармат. Втрати росіян становили бл. 230 тис. осіб і майже 100 гармат.

Вважаючи незворотним процес приєднання Галичини і Буковини до Рос. імперії, 21 серпня 1914 царський уряд створив Галицьке генерал-губернаторство на чолі з Г.Бобринським. Нова адміністрація розділила окуповані території на Львів., Терноп., Перемишльську та Чернів. губернії, призначила градоначальників, створила поліцію, жандармські управління. Знаючи про існування в Галичині потужних самостійницьких настроїв, укр. політ., екон., культ. орг-цій, які становили кістяк усього укр. нац. руху, рос. окупаційна адміністрація розгорнула широку кампанію боротьби з українством. Особливих переслідувань зазнало греко-катол. духовенство. 18 вересня 1914 був заарештований і вивезений у Росію митрополит А.Шептицький. Загалом тисячі галичан вивезено як заручників (лише через Київ пройшло бл. 12 тис.).

На рубежі 1914 і 1915 на Пд.-Зх. фронті настало затишшя. Восени 1914 на боці Австро-Угорщини у війну вступила Османська імперія, а тому загроза нависла над укр. землями ще і з півдня. Для захисту узбережжя Чорного моря аж до румун. кордону з військ Одеського військового округу була створена 7-ма армія.

22–24 січня 1915 австро-нім. війська розпочали наступ на рос. позиції, завдаючи удару з Ужгорода на Самбір та з Мукачевого на Стрий. Рос. армія 25 січня розпочала контрнаступ на лівому фланзі, однак під натиском противника змушена була відступати до річок Дністер і Прут. Невдалими виявилися й спроби австро-нім. військ деблокувати Перемишль, який 6 місяців перебував в оточенні рос. військ. 22 березня 1915 гарнізон, що налічував на той час 120 тис. осіб, капітулював (осн. причина – вичерпання усіх харчових запасів). У полон потрапили 9 генералів, 2,5 тис. офіцерів. Протягом усього березня російські 8-ма і 3-тя армії вели постійні бої, однак прорватися на Будапешт (нині столиця Угорщини) через Карпати не вдалося. У Карпатській битві 1915 добре себе зарекомендували укр. січові стрільці, до яких австрійці спочатку ставилися доволі скептично. Особливо ефективною була служба стеження УСС. Вони взяли участь у боях на г. Маківка недалеко від Славська (нині смт Славське Сколівського р-ну Львів. обл.; 23 березня – 4 квітня 1915).

Загалом у ході Карпатської операції 1915 рос. військам не вдалося виконати поставлених завдань, в основному через невміння воювати в зимових умовах у гірській місцевості. Під час її проведення війська Пд.-Зх. фронту втратили 1 млн осіб, тоді як австро-німецькі – 800 тис.

Навесні 1915 австрійс. командуванню за підтримки нім. союзників вдалося успішно провести Горлицьку наступальну операцію (див. Горлицька битва 1915). Вони спромоглися прорвати оборону рос. 3-ї армії на 35-кілометровій ділянці в районі Горлиці (нині м. Горліце Малопольс. воєводства, Польща) завдяки майже подвійній перевазі в живій силі (для цього було спеціально сформовано нім. 11-ту армію на чолі з генерал-фельдмаршалом А. фон Макензеном). Рос. армія відступила з Галичини з найбільшими втратами за всю війну – у середньому 235 тис. убитими та пораненими щомісяця (упродовж усієї війни ця цифра становила 140 тис.). 3 червня 1915 німецько-австрійські війська зайняли Перемишль, а 22 червня – Львів. У результаті Горлицької операції 1915 рос. війська було відкинуто з Галичини, а фронт стабілізувався по лінії Холм (нині м. Хелм Люблінського воєводства, Польща) – Володимир-ВолинськийБродиБучач. Усі попередні успіхи рос. армії виявилися знівельованими, а величезні людські жертви – марними. У період відступу з Галичини росіяни втратили лише полоненими 500 тис. осіб із 344 гарматами. Відступаючи, вони знищували все, що могло хоча б якимось чином придатися противникові, застосувавши тактику "випаленої землі". Сильно постраждали не тільки військ. об'єкти: насамперед величезної шкоди було завдано мирному українському населенню.

Наступною великою воєнною операцією на укр. землях став т. зв. Брусиловський прорив 1916 – масований наступ армій Пд.-Зх. фронту на лінії Луцьк–Чернівці під командуванням генерала від кавалерії О.Брусилова, який тривав із 4 червня до 20 вересня 1916. Переважаючи противника в піхоті у 2–2,5 раза, артилерії – у 1,5–1,7 раза, рос. війська досить легко прорвали оборону австро-угор. формувань і вже 7 червня 1916 взяли Луцьк, а 18 червня – Чернівці. Війська ген. О.Брусилова зайняли південну Галичину, Буковину і знову підійшли до карпатських перевалів, однак на початку вересня 1916 темп наступальних дій значно уповільнився і Пд.-Зх. фронт стабілізувався по лінії р. Стохід (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) – Киселин (нині с. Кисилин Локачинського р-ну Волин. обл.) – ЗолочівБережаниГалич, Станіслав – Делятин (нині с-ще міськ. типу Надвірнянського р-ну Івано-Франк. обл.) – Ворохта – Селетин (нині с. Селятин Путильського р-ну Чернів. обл.).

Лише за приблизними підрахунками, за відомостями Ставки Верховного головнокомандувача, Пд.-Зх. фронт втратив із 4 червня по 27 жовтня 1916 р. 1,65 млн осіб, що й вирішило долю т. зв. Брусиловського прориву, – рос. війська захлиснулися власною кров'ю, а жодне із завдань не було виконане: противник не розгромлений, Ковель як вузловий центр не взятий, незважаючи на величезні втрати рос. військ. У стратегічному плані певних позитивних для Антанти результатів було досягнуто – порятовано від розгрому Італію, вирішено питання приєднання Румунії до Антанти, рос. наступ полегшив становище англійців і французів на їх фронті. Для України, на території якої відбувалася ця грандіозна битва, війна знову принесла значні руйнування, загибель сотень тисяч українців – солдатів, офіцерів та просто мирних жителів.

Останню велику наступальну операцію під час П.с.в. Пд.-Зх. фронт провів улітку 1917, але не досяг будь-яких успіхів. Більше того, внаслідок контрнаступу австро-нім. військ армії рос. Пд.-Зх. фронту відійшли північніше Бродів і зупинилися на лінії ЗбаражСкалатГримайлів, далі – по р. Збруч (прит. Дністра) до Дністра, де з'єднувалися з Румунським фронтом. Жовтневий переворот у Петрограді 1917 та початок революц. подій в Україні, створення Української Народної Республіки зумовили призупинення бойових дій на укр. землях. Генеральний секретаріат Української Центральної Ради 23 листопада 1917 вирішив об'єднати Південно-Західний і Румунський фронти в Український фронт, а сама Українська Центральна Рада розпочала переговори про завершення війни. Перший мирний договір у війні 1914–18 був підписаний саме УНР 9 лютого 1918 в Бресті-Литовському (нині м. Брест, Білорусь) із Німеччиною.

П.с.в. значним чином вплинула на укр. сусп-во. Переважна більшість укр. солдатів і офіцерів обох імперій виконували свій військ. обов'язок і воювали в арміях тих д-в, де вони народилися і жили, вважаючи супротивника своїм кровним ворогом. Патріотичний підйом на початку війни з обох сторін був значним, чому посприяла й позиція провідних суспільно-політ. сил, у т. ч. українських, спрямована на підтримку війни. Лише згодом конфлікт між Австро-Угорщиною і Росією почав розглядатися укр. політиками Галичини і Наддніпрянщини як можливість здобуття для укр. земель більшої автономії, а то й незалежності. Для політ. орієнтації укр. народу і захисту його національних інтересів були створені Гол. укр. рада, Союз визволення України, Загальна українська рада, Укр. парламентська репрезентація.

Унаслідок воєнних дій значно загострилася соціально-екон. ситуація на укр. землях. Бл. 61% працездатних чоловіків із сільс. місцевості були мобілізовані на фронт, через що 1916 посівні площі в Україні зменшилися на 1,9 млн десятин порівняно з 1913, а валовий збір с.-г. продукції – відповідно на 200 млн пудів. Війна найбільш відчутно вдарила по малозабезпечених верствах села: на поч. 1917 із 3 млн 980 тис. сел. госп-в 640 тис. не мали засівів, 1 млн 400 тис. – коней, 1 млн 142 тис. – корів. Війна і спричинені нею урядові евакуаційні заходи завдали великих втрат тваринницькій галузі України, особливо Правобережжя (див. Евакуаційні заходи австрійського та російського урядів на українських землях у роки Першої світової війни).

Суперечливою і проблематичною була ситуація в пром-сті. З одного боку, значно розширився держ. вплив, а низка підпр-в отримали вигідні військ. замовлення, що дало їм змогу значно наростити обсяги вир-ва продукції. Однак водночас війна призвела до порушення усталених внутр. і зовн. торг. зв'язків, диспропорцій у товарному обміні, а також між військовим і цивільним вир-вом (останнє забезпечувало повсякденні потреби пересічних людей), хронічних транспортних та фінансових проблем. Унаслідок цього протягом 1914–16 в Україні закрилося більше 1,4 тис. підпр-в, було задуто 26 доменних печей. Економіка західноукр. земель була підірвана внаслідок фактично безперервного проходження тут лінії фронту. Величезна кількість біженців і вигнанців із прифронтових регіонів, вивезення із Правобережної України хлібних і цукрових запасів та ін. продовольчих вантажів посилили і без того значний розлад на залізницях, спричинений відступом рос. військ на широкому фронті влітку 1915 й евакуацією із прифронтових губерній пром. устаткування, адм. установ, навч. і культ. закладів та ін. Безперервне посилення транспортної кризи в роки війни стало однією з гол. причин заг. екон. занепаду.

Особливістю П.с.в. стало біженство, яке широко охопило укр. землі по обидва боки кордону. Евакуаційні заходи були застосовані як австрійс. владою в Галичині і Буковині, так і рос. імперським урядом у Волинській губернії та Подільській губернії. Серед перших переважали не добровільні переселенці, а виселенці, евакуйовані із державно-політ., стратегічних міркувань. Австро-угор. уряд організовував спец. табори для українців у Вольфсберзі, Гмюнді та Гредізі (нині всі міста в Австрії). Ними опікувалися відповідні держ. інституції, забезпечуючи грошову допомогу, мед. обслуговування та працевлаштування. У жахливих умовах опинилися інтерновані т. зв. політично неблагонадійні українці з Галичини та Буковини. Для них були створені окремі концентраційні табори на Заході Австрії, серед яких виділявся своїми розмірами Талергоф (бл. 5 тис. заарештованих, у т. ч. бл. 500 священиків). Російська влада теж вдалася до примусового виселення українців з окупованих 1915 р. районів Західної України.

У зв'язку з наступом австро-угор. та нім. військ весною–літом 1915 відповідні евакуаційні заходи почали проводити вже й на території правобереж. губерній Рос. імперії – Волинської та Подільської. На території всієї Рос. імперії наприкінці 1916 налічувалося понад 3 млн біженців і вигнанців, зокрема на укр. землях – бл. 656 тис., в основному в Катеринославській губернії, Харківській губернії та Чернігівській губернії. У контексті біженської проблеми рос. уряд намагався проводити політику "вдосконалення" нац. структури населення, всіляко перемішуючи людей різної національності з метою прискорення їх асиміляції. Частину біженців переміщали в організованому порядку разом з евакуйованими ф-ками, з-дами та різними установами. Всього з території Царства Польського та Прибалтики було вивезено бл. 680 підпр-в, з яких майже кожне п'яте (18 %) опинилося в Україні (серед них, зокрема, і Деміївський снарядний з-д).

Одним із характерних виявів життя воєнного соціуму стала діяльність мережі центр. та місц. громад. орг-цій і т-в із надання допомоги військовим, цивільному населенню та біженцям, зокрема: Всерос. земський союз допомоги хворим і пораненим воїнам та відповідний Всерос. союз міст, Тетянинський к-т із надання тимчасової допомоги потерпілим від воєнних дій, Романовський к-т та ін. Доброчинність, що набула організованих інституційних форм, виявила тенденцію до становлення осн. елементів громадянського суспільства на укр. землях у роки війни. Провідною громад. військово-мед. орг-цією в роки П.с.в. було Рос. т-во Червоного Хреста, яке сприяло військ. адміністрації у справі надання допомоги пораненим і хворим. Імперський уряд направляв чималі кошти для забезпечення функціонування цих структур, унаслідок чого провідні громад. орг-ції настільки зміцніли, що почали конкурувати з урядовими в деяких сферах надання допомоги населенню. Досить істотною була й участь церкви в наданні допомоги жертвам війни. Зростання ролі громад. орг-цій до певної міри було реакцією на нездатність уряду організувати належним чином допомогу військовим і цивільному населенню, виявило тенденцію до самоорганізації соціуму в критичні моменти свого існування, зокрема у воєнний час.

Нагромадження соціальних проблем, погіршення матеріального становища осн. маси населення, тривале порушення традиційного укладу життя спричинили наростання антиурядових виступів. Із серпня 1914 до вересня 1915 зафіксовано бл. 100 страйків, у яких взяли участь 43 тис. робітників України, а з жовтня 1915 до вересня 1916 – 225 страйків, які охопили 210 тис. робітників. Із серпня 1914 до грудня 1916 в Україні відбулося понад 160 сел. виступів. Затяжний характер бойових дій, що характеризувався, зокрема, відомим висловом "на фронті без змін", значні людські втрати, а також активна пропагандистська робота зумовлювали значне посилення антивоєнних та антиурядових настроїв і в солдатському середовищі Південно-Західного та Румунського фронтів, дислокованих в Україні.

Невдоволення солдат і всього населення Рос. імперії активізувалося після того, як рос. командування не змогло використати Брусиловський прорив 1916 для перелому ходу війни. Фактично після цього необхідність і неминучість кардинальних змін сусп. життя усвідомили всі верстви сусп-ва. Дедалі більше зростало невдоволення війною, насамперед її неймовірно великими людськими жертвами та безперспективністю. Виявом цих сусп. настроїв стало зречення рос. імп. Миколою II 15 березня 1917 від престолу, а вже 17 березня – створення в Києві УЦР, яка фактично взяла на себе функцію місц. органу влади. Революц. події 1917–21 стали органічним продовженням тих процесів, які зародилися і з особливою силою виявилися в роки П.с.в., а тому фактично становлять з нею одне ціле.


Література:
  1. История Первой мировой войны 1914–1918. М., 1975
  2. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. Львів, 1991
  3. Заполовський В. Буковина у останній війні Австро-Угорщини: 1914–1918. Чернівці, 2003
  4. Литвин М. Україна: Доба війн і революцій (1914–1920). К., 2003
  5. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни. В кн.: Проблеми історії України ХIХ – початку ХХ ст., вип. 4. К., 2004
  6. Донік О. Діяльність громадських організацій і товариств у справі допомоги військовим та цивільному населенню в Україні у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.). Там само
  7. Реєнт О.П. Перша світова війна і Україна: Історико-теоретичні аспекти вивчення проблеми. Там само
  8. Сердюк О. Біженство в Україні під час Першої світової війни. Там само
  9. Реєнт О.П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна. К., 2004
  10. Реєнт О.П., Янишин Б.М. Україна в період Першої світової війни: Історіографічний аналіз. "УІЖ", 2004, № 4
  11. Степаненко А.В. Православне парафіяльне духовенство на українських землях Російської імперії в роки Першої світової війни. Там само, 2004, № 5
  12. Мировые войны ХХ века, кн.2. М., 2005
  13. Загребельна Н.І., Коляда І.А. Велика війна: Українство і благодійність (1914–1917 рр.). К., 2006.

Посилання:
  • АНТАНТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВТОНОМІЯ
  • БЕРЕЖАНИ
  • БОБРИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БРОДИ
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916
  • БУЧАЧ
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЕСЯТИНА
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ АВСТРІЙСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО УРЯДІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ГОРЛИЦЬКА БИТВА 1915
  • ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
  • ГРИМАЙЛІВ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАРПАТСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1915
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КОВЕЛЬ
  • КИЇВ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • МАКЕНЗЕН (MACKENSEN) АВГУСТ ФОН
  • МАКІВКА
  • МУКАЧЕВЕ
  • МИКОЛА II
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПУД
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУМУНСЬКИЙ ФРОНТ
  • САМБІР
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ (1917)
  • УЖГОРОД
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОРОХТА
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗБАРАЖ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗОЛОЧІВ

  • Пов'язані терміни:
  • АБАЗА ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • АДВЕНТИЗМ В УКРАЇНІ
  • АГРАРНЕ ПИТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ
  • АКАДЕМІЧНА ГРОМАДА
  • АКСЕЛЬРОД ПАВЛО (ПІНХУС) БОРИСОВИЧ
  • АЛЧЕВСЬКА ХРИСТЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • АЛЕКСЄЄВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • АЛМАЗОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
  • АМЕЛІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • АМЕРИКАНСЬКА НАРОДНА РАДА УГРО-РУСИНІВ
  • АНСЬКИЙ СЕМЕН
  • АНДРУХ ІВАН
  • АНГЛО-ФРАНЦУЗСЬКА УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ 23 ГРУДНЯ 1917
  • АНГЛО-УКРАЇНСЬКІ КОМІТЕТИ
  • АНТАНТА
  • АНТІОХІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АРАЛОВ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • АРГЕНТИНА
  • АРІСТОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • АСТАФІЄВ ОЛЕЛЬКО СЕРГІЙОВИЧ
  • АУССЕМ ВОЛОДИМИР ХРИСТИЯНОВИЧ
  • АВДІЄНКО МИХАЙЛО ОВЕР'ЯНОВИЧ
  • АВСТРАЛІЯ
  • АВСТРІЯ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВСТРО-НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК КОНТРОЛЬ 1918
  • АВСТРОСЛАВІЗМ
  • АВТОРИТАРНІ РЕЖИМИ
  • АЗОВСЬКЕ ТОРГОВЕ ПАРОПЛАВСТВО
  • АЗОВСЬКО-ДОНСЬКИЙ БАНК
  • БАБЕНКО ТРОХИМ ІВАНОВИЧ
  • БАЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАЧИНСЬКИЙ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАДАН-ЯВОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БАЙОВ ОЛЕКСІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БАЛЮК ІВАН
  • БАЛКАНСЬКІ ВІЙНИ
  • БАНКИ
  • БАПТИЗМ В УКРАЇНІ
  • БАРАН МИХАЙЛО ЛУКИЧ
  • БАРАН СТЕПАН
  • БАРАНОВ ПЕТРО ЙОНОВИЧ
  • БАСАРАБ ОЛЬГА
  • БАЗИЛЕВИЧ ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • БЕНЕДИКТ XV
  • БЕРЕСТЕЧКО
  • БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • БЕРИСЛАВ
  • БЕРЗІН РЕЙНГОЛЬД ЙОСИПОВИЧ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ДИТЯЧА НА ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • БЕЗРУЧКО МАРКО ДАНИЛОВИЧ
  • БІЛЕНЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • БІЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • БІРМАН ІШТВАН
  • БІРЖА
  • БІЗАНЦ АЛЬФРЕД
  • БЛІЦКРИГ
  • БЛОК МАРК
  • БЛОКАДА МІЖДЕРЖАВНА
  • БОБЕРСЬКИЙ ІВАН
  • БОБРОВСЬКИЙ БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • БОГАТИРЧУК ФЕДІР ПАРФЕНОВИЧ
  • БОГДАНОВ СЕМЕН ІЛЛІЧ
  • БОГОРОДЧАНИ
  • БОЙКО СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • БОК ФЕДІР ФОН
  • БОЛЕХІВ
  • БОНЧ-ОСМОЛОВСЬКИЙ ГЛІБ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • БОНН ФРАНЦ КСАВЕРІЙ
  • БОРКОВСЬКИЙ ІВАН
  • БОРЩАК ІЛЬКО
  • БОРЩІВ
  • БОСТУНИЧ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БОЖКО ЮХИМ
  • БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ
  • БРАТІАНУ ЙОН
  • БРЕДОВ МИКОЛА ЕМІЛІЙОВИЧ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916
  • БРИК ІВАН СТАНІСЛАВОВИЧ
  • БРИТАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ МІСІЇ
  • БУБЕЛА ПЕТРО
  • БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • БУХАРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1918 Р.
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНСЬКИЙ КРАЙОВИЙ МУЗЕЙ
  • БУКШОВАНИЙ ОСИП ІВАНОВИЧ
  • БУЛГАКОВ МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ
  • БУРЖУАЗІЯ
  • БУТИРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • БУЯК ФРАНЦІШЕК
  • ЧЕБОТАРІВ МИКОЛА
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНИГОВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ИЗВЕСТИЯ
  • ЧЕРВОНЕЦЬ
  • ЧЕРВОНОГРАД, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧМОЛА ІВАН СИМЕОНОВИЧ
  • ЧОРНА ГВАРДІЯ
  • ЧОРНА СОТНЯ
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДАЦКІВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ДАШАВА
  • ДАШКЕВИЧ-ГОРБАЦЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ РОМАН-МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ДЕКРЕТ ПРО МИР 1917
  • ДЕЛЬВІГ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДЕМЧЕНКО ВСЕВОЛОД ЯКОВИЧ
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕМИДІВКА
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДЕПОРТАЦІЇ В РЕТРОСПЕКТИВІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РОСІЇ
  • ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
  • ДЕРЖАВА
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
  • Д'ЕСПЕРЕ ФРАНШЕ ЛУЇ
  • ДІДУШОК (ГЕЛЬМЕР) ПЕТРО
  • ДІДУШОК ВАСИЛЬ
  • ДІЛЯТИН
  • ДМОВСЬКИЙ РОМАН
  • ДОБРОМИЛЬ
  • ДОБРОВІЛЬНИЙ ФЛОТ
  • ДОГОВІР МИРНИЙ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ЛИТОВСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1921
  • ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ І БРАТЕРСТВО МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ТУРЕЧЧИНОЮ 1922
  • ДОГОВІР МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ЛАТВІЙСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1921
  • ДОЛИНА
  • ДОМБ'Є
  • ДОНЕЦЬК
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ДОВГЕ
  • ДРАЧИНСЬКИЙ ТЕОФІЛ
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУДИКЕВИЧ ВОЛОДИМИР
  • ДУМЕНКО БОРИС МОКІЙОВИЧ
  • ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДУНАЙСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДУРНОВО ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДЯТЛОВ ПЕТРО ЮРІЙОВИЧ
  • ДИМАНШТЕЙН СЕМЕН МАРКОВИЧ
  • ДИРЕКТОРІЯ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ
  • ДЗАНОТТІ-Б'ЯНКО
  • ДЖОН ГРІЄВЗ І КО
  • ЕБЕРГАРД АНДРІЙ АВГУСТОВИЧ
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ
  • ЄГОРЬЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЄГОРОВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ
  • ЕМІГРАЦІЯ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЄРЕМІЇВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЄРОШЕВИЧ ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЕРСТЕНЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЄРУСАЛИМ
  • ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄРЕМЕНКО АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
  • ЄВШАН МИКОЛА
  • ЄВТИМОВИЧ ВАРФОЛОМІЙ ПИМОНОВИЧ
  • ЕЙХГОРН (EICHHORN) ГЕРМАН ФОН
  • ФАЛЬКІВСЬКИЙ ДМИТРО НИКАНОРОВИЧ
  • ФАШИЗМ
  • ФЕДАК СТЕПАН
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ФРАНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ФИЛОНОВИЧ ВАСИЛЬ ЗАХАРОВИЧ
  • ГАДЗАМАН ІВАН
  • ГАДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАЛЕЧКО СОФІЯ
  • ГАЛКИН ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛУЩИНСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГАЛИЦКО-РУССКОЕ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО
  • ГАМЧЕНКО СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ
  • ГАНДЗЮК ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • ГАНКЕВИЧ ЛЕВ
  • ГАРКАВИЙ ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ
  • ГАРМАТІЙ ЛУКА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАШЕК ЯРОСЛАВ
  • ГАВРО ЛАЙОШ (ЛЮДВИГ) МАТВІЙОВИЧ
  • ГАВРИЛЕНКО ПЕТРО
  • ГАВРИЛІВ МИРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ
  • ГАЗЕТА
  • ГЕБЕЙ ПЕТРО
  • ҐЕЦ ЛЕВ ЛЬВОВИЧ
  • ҐЕЛЬБЕР НАТАН МІХАЕЛЬ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГЕРАСИМЧУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ГЕРБЕЛЬ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЕРІНГ ГЕРМАН-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ГЕРМАЙЗЕ ОСИП ЮРІЙОВИЧ
  • ГЕРИНОВИЧ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГЕТЬМАНСЬКІ ГРАМОТИ П.СКОРОПАДСЬКОГО
  • ГІНДЕНБУРГ ПАУЛЬ ФОН
  • ГІРНЯК НИКИФОР
  • ГІРСА ВАЦЛАВ
  • ГЛАЗУНОВ ВАСИЛЬ ОПАНАСОВИЧ
  • ГЛУШКО ЮРІЙ
  • ГОЛЬДМАН ОЛЕКСАНДР ГЕНРІХОВИЧ
  • ГОЛЛЬ ШАРЛЬ ДЕ
  • ГОЛОБИ
  • ГОЛОВІНСЬКИЙ ЮЛІАН
  • ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ГОЛОВНЕ
  • ГОЛУБЕЦЬ МИКОЛА
  • ГОЛУВКО ТАДЕУШ-ЛЮДВІК
  • ГОЛИК ТРОХИМ НЕЧИПОРОВИЧ
  • ГОНЧАРЕНКО АВЕРКІЙ
  • ГОРБОВИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • ГОРЛІВКА
  • ГОРЛИЦЬКА БИТВА 1915
  • ГОРОДОЦЬКИЙ МУЗЕЙ Ф.ШТЕЙНГЕЛЯ НА ВОЛИНІ
  • ГОРОХІВ
  • ГОРОЖАНИН ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОРТІ МІКЛОШ
  • ҐОРУК СЕНЬ
  • ГРАБСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ГРЕБЕНЯК ВОЛОДИМИР
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ У ЛЬВОВІ
  • ГРЕКОВ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ГРЕНЕР ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ГРУЗІЯ (САКАРТВЕЛО)
  • ГРИГОР'ЄВ НИКИФОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
  • ГРИНЬКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ГУБЕРНСЬКІ ВЧЕНІ АРХІВНІ КОМІСІЇ
  • ГУБЕРНСЬКІ З'ЇЗДИ РАД СЕЛЯНСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917–1918
  • ГУЦУЛЬСЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ ЛЕГІОН
  • ГУЦУЛЬСЬКА СОТНЯ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ГУЛИЙ-ГУЛЕНКО АНДРІЙ
  • ГУРКА ОЛЬГЕРД
  • ГАБСБУРГИ
  • ІДЗІКОВСЬКІ
  • ІГНАТОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД МАКАРОВИЧ
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІМПЕРІАЛ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНСТИТУТ СХІДНОЇ ЄВРОПИ В РИМІ
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ II
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ
  • ІОАНН ХХІІІ
  • ІРАК, РЕСПУБЛІКА ІРАК
  • ІРЧАН МИРОСЛАВ
  • ІРЛАНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІРЛАНДІЯ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНА СЕКЦІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ МІСТА ЛЬВОВА
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІОСОФІЯ, ІСТОРІОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІВАНЕНКО ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІВАНІВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ІВАНО-ФРАНКОВЕ
  • ІВАНОВ МИКОЛА ІУДОВИЧ
  • ІВАНИС ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ІЗРАЇЛЬ, ДЕРЖАВА ІЗРАЇЛЬ
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • КАКУРІН МИКОЛА ЄВГЕНОВИЧ
  • КАЛЕДІН ОЛЕКСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • КАЛІНІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАЛУШ
  • КАЛЮЖНИЙ НАУМ МИХАЙЛОВИЧ
  • КАМЄНЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КАНАДА
  • КАПІТАЛІЗМ
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАРАЇМИ
  • КАРБИШЕВ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • КАРЛ І, КАРЛ I ФРАНЦ-ЙОСИФ ГАБСБУРГ
  • КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • КАРПАТО-РУССКИЙ ОСВОБОДИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ
  • КАРПАТСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1915
  • КАТАЄВ ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КЕДРОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КЕДРИН-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КЕЛЛЕР ФЕДІР АРТУРОВИЧ
  • КЕЙТЕЛЬ ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ХАРКІВ
  • ХАРИТОНЕНКИ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОЛМ
  • ХОЛМЩИНА
  • ХОРВАТІЯ, РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КІРОВОГРАДСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ, КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • КЛЕЙСТ ПАУЛЬ-ЛЮДВІГ-ЕВАЛЬД ФОН
  • КЛОЧКОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ
  • КЛОЧУРАК СТЕПАН СТЕПАНОВИЧ
  • КЛИМПУШ ДМИТРО
  • КОБРИНСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
  • КОХ ГАНС
  • КОЛЧАК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЛЛОНТАЙ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА
  • КОЛОМИЯ
  • КОЛОНІСТИ ІНОЗЕМНІ В УКРАЇНІ
  • КОМОРОВСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • КОНАР ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОНДРАТЕНКО РОМАН СИДОРОВИЧ
  • КОНДРАТОВИЧ ЛУКА ЛУКИЧ
  • КОНЄВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • КОНОНОВ ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ
  • КОНОВАЛ ПИЛИП
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ
  • КОПИЧИНЦІ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ЮРІЙ ОВКСЕНТІЙОВИЧ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРДТ ВЕНІАМІН
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРНІЛОВ ЛАВР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • КОРНЮШИН ФЕДІР ДАНИЛОВИЧ
  • КОРОЛЬ
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КОСІВ
  • КОССАК ГРИЦЬ
  • КОСТАЩУК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОТ СТАНІСЛАВ
  • КОТКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НЕСТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • КОЦИЛОВСЬКИЙ ЙОСАФАТ
  • КОЦЮБА ГОРДІЙ МАКСИМОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КОВТЮХ ЄПІФАН ЙОВИЧ
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КОЖАН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЗОВА
  • КРАБ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАСНОДОН
  • КРАСНОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ СТЕПАН ЯКИМОВИЧ
  • КРАТ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАТОХВИЛЯ-ВІДИМСЬКА ЮЗЕФА БОГУСЛАВІВНА
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • КРАВС АНТІН
  • КРИМ СОЛОМОН САМІЙЛОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИВОШЕЇН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРОПИВ'ЯНСЬКИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КРУПКО СЕМЕН НИКИФОРОВИЧ
  • КРУПНИЦЬКИЙ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КРУТЕНЬ ЄВГРАФ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЧІН ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • КУДРЯ ДАНИЛО ЄВМЕНОВИЧ
  • КУЛИК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КУЛИКІВ
  • КУЛІШ МИКОЛА ГУРОВИЧ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • КУЛЯБКО-КОРЕЦЬКИЙ ВІКТОР
  • КУН БЕЛА
  • КУПЧИНСЬКИЙ РОМАН ГРИГОРОВИЧ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУРБАС РОМАН ПИЛИПОВИЧ
  • КУРЛОВ ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • КУРМАНОВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • КУЩ ВІКТОР МАКСИМОВИЧ
  • КУЩИНСЬКИЙ АНТІН
  • КУТЕПОВ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • КУТИ
  • КУЗЕЛЯ ЗЕНОН
  • КУЗЬМА РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КУЗНЕЦ САЙМОН СМІТ
  • КВІТНЕВІ ТЕЗИ В.ЛЕНІНА
  • КИЕВСКАЯ МЫСЛЬ
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ І НАУКОВИЙ МУЗЕЙ
  • КИЇВСЬКИЙ ГУБЕРНСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ З'ЇЗД
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • КИРЕЙ ВАСИЛЬ ФАДЕЙОВИЧ
  • КИРПОНІС МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • КИВЕЛЮК ІВАН
  • ЛАБА ВАСИЛЬ
  • ЛАГОДИНСЬКИЙ МИКОЛА ГНАТОВИЧ
  • ЛАКОТА ГРИГОРІЙ
  • ЛАШКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАСКАРЄВ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • ЛАЦИС (ЛАЦИС-СУДРАБС) МАРТИН (МАРТИНЬШ) ІВАНОВИЧ (ЯНОВИЧ)
  • ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕ ІВАН
  • ЛЕБЕДИНЕЦЬ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЕГІОНИ ПОЛЬСЬКІ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЕПКИЙ БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЕПКИЙ ЛЕВ СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЕЩЕНКО ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛЕВИНСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ПАВЛОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ЄВГЕН ЙОСИПОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФАВСТОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛИСЬКО ЗІНОВІЙ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ 1918
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛИТВИНЕНКО ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • ЛИТВИНОВ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • ЛІВШИЦЬ БЕНЕДИКТ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛО ГАТТО (LO GATTO) ЕТТОРЕ
  • ЛОБОДОВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • ЛОЛА ОКСЕН (ОКСЕНТІЙ) МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛОПАТИН
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛОСЬ ЯН-СТАНІСЛАВ
  • ЛОТОЦЬКИЙ АНТІН ЛЬВОВИЧ
  • ЛОЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛОЗОВИК ГРИГОРІЙ НАТАНОВИЧ
  • ЛОЗОВСЬКИЙ СОЛОМОН АБРАМОВИЧ
  • ЛУГАНСЬК
  • ЛУГАНСЬКИЙ ПАРАВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД
  • ЛУКАШЕВИЧ АНТІН
  • ЛУКІВ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУЦЕНКО ІВАН МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛУЦIВ ЛУКА
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ ОСТАП МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ЛИСИЧАНСЬК
  • ЛЮБЧЕНКО ПАНАС ПЕТРОВИЧ
  • ЛЮБОМЛЬ
  • ЛЮБОВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛЮДЕНДОРФ (LUDENDORFF) ЕРІХ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО ІВАН МАКАРОВИЧ
  • МАГЕРІВ
  • МАКАРІВ
  • МАКЕДОНІЯ, РЕСПУБЛІКА МАКЕДОНІЯ
  • МАКЕНЗЕН (MACKENSEN) АВГУСТ ФОН
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАКСИМІВ МИКОЛА ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • МАКУХ ІВАН ІЛЛІЧ
  • МАЛА АНТАНТА
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • МАЛИЦЬКА КОСТЯНТИНА ІВАНІВНА
  • МАНЬКОВСЬКИЙ ПЙОТР-ЯН
  • МАННЕРГЕЙМ КАРЛ-ГУСТАВ-ЕМІЛЬ
  • МАНШТЕЙН (MANSTEIN) ЕРІХ, ФОН
  • МАНТЕЙФЕЛЬ (MANTEUFFEL) ХАССО, ФОН
  • МАНУЇЛЬСЬКИЙ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МАРЧИШИН ПЕТРО
  • МАРИНОВИЧ МИКОЛА
  • МАРКСИЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ТЕЧІЯ
  • МАРТОСИ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МАТЧАК МИХАЙЛО
  • МАТЯШ КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАЙ-МАЄВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ
  • МАЯК
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАЙОРАТНЕ ПРАВО
  • МАЗЕПИНСТВО
  • МЕКЛЕНБУРГ-СТРЕЛИЦЬКІ
  • МЕЛЕНЕВСЬКИЙ МАРКІЯН (МАР'ЯН, ЮЛІЙ) МАР'ЯНОВИЧ
  • МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
  • МЕНА
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • МЄШКОВСЬКИЙ (МИШКІВСЬКИЙ) ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МІЛЄЄВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МІЛЮКОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МІНСЬК
  • МІРЧУК ІВАН
  • МІСЬКА ДУМА
  • МІСТО
  • МІЗЕС ЛЮДВІГ ФОН
  • МІЖГІР'Я
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МЛАКОВИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МЛИНІВ - СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • МОЛЧЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МОНДОК ІВАН
  • МОНОПОЛІЇ КАПІТАЛІСТИЧНІ В УКРАЇНІ
  • МОНОПОЛІЗАЦІЯ КАПІТАЛІСТИЧНА
  • МОРШИН
  • МОШИНСЬКИЙ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МСТИСЛАВ
  • МУКАЧЕВЕ
  • МУММ ФОН ШВАРЦЕНШТАЙН
  • МУРАВЙОВ МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ
  • МУРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • МУССОЛІНІ БЕНІТО
  • МУЗЕЙ КАРПАТОРУСЬКИЙ
  • ПОДІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА НАРОДНА ШКОЛА
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • МУЗИКА МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКІ
  • МИКОЛА II
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МИКУЛИНЦІ
  • МИКИТКА ОСИП
  • МИРОНОВ ПИЛИП КУЗЬМИЧ
  • НАДІНСЬКИЙ ПАВЛО НАУМОВИЧ
  • НАДВІРНА
  • НАГРУДНІ ЗНАКИ
  • НАНСЕН ФРІТЬОФ
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ
  • НАША КООПЕРАЦІЯ
  • НАТІЄВ ОЛЕКСАНДР
  • НАЦІОНАЛ-БІЛЬШОВИЗМ
  • НАЦІЯ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦИЗМ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НЕЙЇСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • НЕМ'ЄР ЛУЇС
  • НЕМІТЦ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • НЕНЮКОВ ДМИТРО ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • НЕПЛЮЄВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ТА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ ТРУДОВЕ БРАТСТВО
  • НЕРОНОВИЧ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • НЕСТЕРОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • НЕСТЕРОВСЬКИЙ ПЕТРО АРТЕМОВИЧ
  • НІМЕЧЧИНА
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • НІСТОР ЙОН-ЯНКУ
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НІЖИНСЬКИЙ ВАЦЛАВ ХОМИЧ
  • НОЛЬДЕ БОРИС ЕМАНУЇЛОВИЧ
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • НОВОРОСІЙСКОЕ ТОВАРИСТВО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОГО, ЗАЛІЗОРОБНОГО ТА РЕЙКОВОГО ВИРОБНИЦТВА
  • НОВОСЕЛИЦЯ
  • НИКОН
  • НИКИФОРОВА МАРУСЯ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ТОВАРНА БІРЖА
  • ОДРИНА ДМИТРО АНТОНОВИЧ
  • ОГОНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ОХРИМОВИЧ ЮЛІАН ЮЛІАНОВИЧ
  • О'КОННОР-ВІЛІНСЬКА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ОКТЯБРИСТИ
  • ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ОРЕЛЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ОСЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
  • ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ОСТАПЧУК ЯЦКО
  • ОСТЕЛЕЦЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
  • ОТМАРШТАЙН ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАЛІЇВ ДМИТРО
  • ПАЛІЙ АНДРІЙ
  • ПАНСЛАВІЗМ
  • ПАНТЮРКІЗМ
  • ПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ
  • ПАВЛЕНКО ВІКТОР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЙОСИП ГАВРИЛОВИЧ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЯНИ
  • ПЕРЕСАДА-СУХОДОЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ РОМАН
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД 1917
  • ПЕТРІВ ВСЕВОЛОД МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ПІДВОЛОЧИСЬК
  • ПЄРАЦЬКИЙ БРОНІСЛАВ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІНСЬК
  • ПІНСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПЛАСТУНИ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДОЛЬСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • ПОГРОМИ ЄВРЕЙСЬКІ
  • ПОКРОВСЬКЕ
  • ПОКРОВСЬКИЙ АНДРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛК
  • ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВА 1933–1935
  • ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
  • ПОЛТАВЕЦЬ-ОСТРЯНИЦЯ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОПЛАВКО ВІКТОР РОДІОНОВИЧ
  • ПОПОВИ
  • ПОПОВИЧ МИРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • ПОРОХІВСЬКИЙ ГНАТ
  • ПОСТУПУ ТЕОРІЇ
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ПОВІТ
  • ПРЯШІВЩИНА
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • ПРОХОДА ВАСИЛЬ ХОМОВИЧ
  • ПРОМПТОВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)
  • ПРИКАРПАТСКАЯ РУСЬ
  • ПТАСЬНІК ЯН
  • ПУЗИЦЬКИЙ АНТІН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ
  • РАДА МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • РАДА
  • РАДИВИЛІВ
  • РАЙХЕНАУ ВАЛЬТЕР ФОН
  • РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • РАКОВИЧІ
  • РАПАЛЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР 1922
  • РАТНЕ
  • РЕСТИТУЦІЯ
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЯБОВОЛ МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
  • РІВНЕ
  • РЯБІНІН-СКЛЯРЕВСЬКИЙ (РЯБІНІН) ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РОДЗЯНКИ
  • РОГОЗА ОЛЕКСАНДР ФРАНЦЕВИЧ
  • РОЙ ЮРІЙ
  • РОКОССОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РОМАНЧУК ЮЛІЯН
  • РОРБАХ ПАУЛЬ
  • РОСІЯ
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПАРОПЛАВСТВА І ТОРГІВЛІ (РТПIТ, РОПІТ)
  • РОЖАНКОВСЬКИЙ ТЕОДОР
  • РОЖНЯТІВ
  • РОЖИЩЕ
  • РУБЛЬ
  • РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • РУДНИЦЬКИЙ СТЕПАН ЛЬВОВИЧ
  • РУМУНІЯ
  • РУМУНСЬКИЙ ФРОНТ
  • РУСЬКА РАДА НА БУКОВИНІ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • РИНСЬКИЙ, ЗОЛОТИЙ РИНСЬКИЙ
  • РЖЕПЕЦЬКИЙ АНТОН КАРЛОВИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • САФОНІВ ЯКІВ
  • САХНО-УСТИМОВИЧІ
  • САЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • САМБІР
  • САМОКИШ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • САНГУШКО РОМАН ДАМІАН
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САННІКОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • САНОК
  • САВРИЧ КАРЛ АВКСЕНТІЙОВИЧ
  • САВІНКОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЩОРС МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЩИПЙОРНО, ТАБІР
  • СЕЙДАМЕТ ДЖАФЕР (1889-1960)
  • СЕЙМОВА УГОДА 1914
  • СЕЛЯНСЬКИЙ ПОЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК
  • СЕМЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • СЕНКЕВИЧ ГЕНРИК
  • СЕНИК ОМЕЛЯН
  • СЕРБІЯ
  • СЕЦЕСІЯ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ШАНДРУК ПАВЛО ФЕОФАНОВИЧ
  • ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ШАПОВАЛ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • ШАЦЬК, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШЕПЕТІВКА, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШКУРО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ШЛЕМКЕВИЧ МИКОЛА
  • ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
  • ШОСТКІНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД
  • ШОВІНІЗМ
  • ШРАМЧЕНКО СВЯТОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШТЕПА КОСТЬ ФЕОДОСІЙОВИЧ
  • ШУЛЬЦ БРУНО
  • СІЧ ВІДЕНСЬКА - ОРГ-ЦІЯ У ВІДНІ
  • СІЯК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КООПЕРАЦІЯ
  • СІМОВИЧ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • СІНГАЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР
  • СІНКЛЕР ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СІТОН-ВОТСОН РОБЕРТ ВІЛЬЯМ
  • СКАРЖИНСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • СЛІСАРЕНКО ОЛЕКСА АНДРІЙОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СЛОВЕНІЯ, РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ
  • СЛИВИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ РОМАН СТЕПАНОВИЧ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОРОКІН ПИТИРИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
  • СОЦІАЛІЗМ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • СТАМБУЛ
  • СТАНИЦЯ
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СТЕФАНІВ ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • СТЕЛЕЦЬКИЙ БОРИС СЕМЕНОВИЧ
  • СТЕПАНІВ-ДАШКЕВИЧ ОЛЕНА
  • СТЕПОВИЙ ЯКІВ СТЕПАНОВИЧ
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • СТОРОЖИНЕЦЬ
  • СТРОНЬСКИЙ СТАНІСЛАВ
  • СТРУХМАНЧУК ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СТШАЛКІВ, ТАБІР
  • СЦІБОРСЬКИЙ МИКОЛА ОРЕСТОВИЧ
  • СУЧАВА, МІСТО В РУМУНІЇ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СУШКО ОЛЕКСАНДР
  • СУШКО РОМАН
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВАТОВЕ, МІСТО ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВОБОДА ЛЮДВІК
  • СИМИРЕНКО ВОЛОДИМИР ЛЕВКОВИЧ
  • СИРІЯ, СИРІЙСЬКА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ТАБІР
  • ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ
  • ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ТЕМНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТЕОДОРОВИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ТЕРЕЩЕНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ МАРКІЯН АНТОНОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОМЕЛЯН АНТОНОВИЧ
  • ТЕРНИЧЕНКО АРИСТАРХ ГРИГОРОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОЙНБІ АРНОЛЬД-ДЖОЗЕФ
  • ТОКАРЖЕВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ ЯН
  • ТОЛБУХІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ТОМАШІВСЬКИЙ СТЕПАН ТЕОДОРОВИЧ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ТОВАРИСТВО ДОПОМОГИ НАСЛЕННЮ ПІВДНЯ РОСІЇ, ЩО ПОСТРАЖДАЛО ВІД ВОННИХ ДІЙ
  • ТОВАРИСТВО ІСТОРИЧНЕ У ЛЬВОВІ
  • ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ХІХ-ХХ СТ.)
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТОВАРИСТВО ДЛЯ РОЗВОЮ РУСЬКОЇ ШТУКИ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ТРОЦЬКІ
  • ТРУШ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ТРУСКАВЕЦЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРУТЕНКО ВАЛЕНТИН МАКСИМОВИЧ
  • ЦЕНТРАЛЬНА РУСЬКА НАРОДНА РАДА
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ КІНОФОТОФОНОАРХІВ УКРАЇНИ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ЦЯПКА ІВАН
  • ЦЮРУПИНСЬК , МІСТО ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦУМАНЬ, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТУХОЛЯ, ТАБІР
  • ТУМАНСЬКІ
  • ТУРЕЧЧИНА
  • ТУРІЙСЬК, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРКМЕНІСТАН, РЕСПУБЛІКА ТУРКМЕНІСТАН
  • ТИКТОР ІВАН
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ТИШКЕВИЧ МИХАЙЛО
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • ТИСОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • УБОРЕВИЧ ІЄРОНІМ ПЕТРОВИЧ
  • УДОВИЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • УДОВИЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • УГОРЩИНА
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • УКРІПЛЕНИЙ РАЙОН (УР)
  • УШАКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • УЖГОРОД
  • ВАРШАВА
  • ВАРИВОДА АНТІН
  • ВАССИЯН ЮЛІАН
  • ВАСИЛЬЧЕНКО ГНАТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВАСИЛЕВСЬКИЙ ЛЕОН
  • ВАСИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ВАТИКАН
  • ВАЦЕТІС ЙОАКИМ ЙОАКИМОВИЧ
  • ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
  • ВЕНЕДИКТОВ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • ВЕРСАЛЬСЬКА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  • ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР
  • ВІЙСЬКОВА ІСТОРІЯ
  • ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА
  • ВІЛЬГЕЛЬМ ІІ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬСОН ТОМАС ВУДРО
  • ВІСНИК СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
  • ВІТОШИНСЬКИЙ-ДОБРОВОЛЯ ЙОСИП-МИХАЙЛО
  • ВІТОВСЬКИЙ ДМИТРО
  • ВОБЛИЙ БОРИС
  • ВОДОВОЗОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВОЄННА ЕКОНОМІКА
  • ВОЄННО-ПРОМИСЛОВІ КОМІТЕТИ
  • ВОЛЬФ АРНОЛЬД
  • ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДЧЕНКО МИКОЛА ГЕРАСИМОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОВЕЦЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ЕПАРХІАЛЬНЕ ДАВНЬОСХОВИЩЕ
  • ВОРОХТА
  • ВОВК АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВРАНГЕЛЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ
  • ЯКИМОВИЧІ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЯНІВ ТРИФОН
  • ЯНУШЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЮХИМОВИЧ
  • ЯПОНІЯ
  • ЯРМОЛИНЦІ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯВОРСЬКІ І ЗНАЧКО-ЯВОРСЬКІ
  • ЙОРГА НІКОЛАЄ
  • ЮГОСЛАВІЯ
  • ЮНАКІВ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ЮЖНЫЙ КРАЙ
  • ЗАБОЛОТІВ
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ЗАГРОДСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ В УСРР 1920–1930-Х РОКІВ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ БОГДАН РОМАНОВИЧ
  • ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ РОСІЇ, УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА ДИРЕКТОРІЇ УНР ПРО ВИЛУЧЕННЯ В СЕЛЯН ХЛІБА Й ІНШИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬСТВА
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАЛКА МАТЕ
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР-СЕРГІЙ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗАПИСКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА В КИЄВІ
  • ЗБОРІВ
  • ЗДОЛЬЩИНА
  • ЗЕЛЕНИЙ, ОТАМАН
  • ЗЕЛІНСЬКИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЗЕЛИНСЬКИЙ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
  • ЗЕМСЬКА СТАТИСТИКА
  • ЗЕМСЬКІ УПРАВИ
  • ЗЕМСТВА
  • ЖАБОТИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (ЗЕЄВ) ЄВГЕНОВИЧ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЖМЕРИНКА
  • ЖОВКВА
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ
  • ЖУКОВ ГЕОРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918
  • ЗМІЄНКО ВСЕВОЛОД ЮХИМОВИЧ
  • ЗОЛОТИЙ ПОТІК
  • ЗОЛОТИЙ РУБЛЬ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)
  • ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТО–УСПЕНСЬКИЙ СВЯТОГОРСЬКИЙ МОНАСТИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)