ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Punkty_zaspokoiennia (останній перегляд: 18.11.2018)
ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ

"ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ", "Пункти для заспокоєння коронних і Великого князівства Литовського обивателів руського наро-ду, які сповідують грецьку релігію" – законодавчий акт, що був скріплений присягою королевича Владислава Ваза (після коронації став польс. королем під іменем Владислав IV Ваза) на елекційному сеймі 1632 (див. Вальний сейм), включений до пактів конвентів, а також підтверджений новим королем на коронаційному сеймі 1633. Згідно з "Пунктами", уряд Речі Посполитої офіційно визнавав українсько-білорус. правосл. церкву, відбувалася легалізація правосл. церк. ієрархії, ліквідованої після укладення Берестейської церковної унії 1596 і відновленої в ході Феофана III місії в Україні 1620. Політично активні сили укр. сусп-ва – правосл. шляхта, духовенство, запороз. козаки, члени міщанських братств – тривалий час вперто боролися за свої конфесійні права і свободи. Сприятлива політ. кон'юнктура склалася для правосл. табору в період безкоролів'я, що розпочався 1632 після смерті Сигізмунда III Ваза. Претендент на польс. престол королевич Владислав Ваза був схильний до компромісу із православними. На елекційному сеймі 1632 шляхетські депутати – представники православної укр. шляхти (Л.Древинський, А.Кисіль, М.С.Кропивницький, кн. Ю.Пузина (див. Пузини) та ін.) – домоглися створення змішаної комісії від посольської ізби та сенату (її очолив королевич Владислав Ваза) для розгляду питання про конфесійні вимоги православних. Комісія, що складалася із 2-х сенаторів і 4-х послів (депутатів сейму), 30 жовтня 1632 подала на розгляд королевичу проект закону, який із невеликими поправками був ним затверджений. Згідно з "Пунктами...", за православними визнавалася Києво-Печерська лавра, єпископства Львівське, Луцьке, Перемишльське, а також Мстиславське (дістало назву Оршанського і Могильовського). Унійці отримували 7 єпархій (православні – 5). Причому в 3-х єпархіях, разом із митрополією, були єпископи обох конфесій. За православними визнавалися свобода богослужіння, право посідання міських урядів, право споруджувати та відбудовувати церкви, шпиталі, школи і друкарні, об'єднуватися в церковні братства. 1 листопада 1632, незважаючи на сильний опір катол. кіл, які наполягали на тому, що "Пункти..." не можна приймати без згоди Папи Римського Урбана VIII, Владислав Ваза наказав великому підстолію коронному Є.Оссолінському та польному гетьману литов. кн. К.Радзивіллу внести їх до Варшавських гродських книг. То- го ж дня він присягнув на до- тримання пактів конвентів, у яких містилося його зобов'язання виконати "Пункти..." На коронаційному сеймі 1633 Владислав IV Ваза під натиском катол. клерикальних сил заявив, що виконає "Пункти..." за умови, якщо з цим погодиться Папа Римський Урбан VIII. Однак 16 березня 1633 король Владислав IV Ваза видав "Диплом від короля Його Милості, наданий неуніатам", який був стверджений підписами короля, представників сенату і посольської ізби. Згідно із цим документом, він зобов'язувався на найближчому вальному сеймі виконати "Пункти..." в повному обсязі. А до того підтверджував свободу богослужіння для православних по всіх містах, містечках та монастирях Королівства Польського і Великого князівства Литовського, дозволяв діяльність і підтверджував привілеї братств, усіх шкіл, семінарій, друкарень і шпиталів. Підтверджував також статус новообраних ієрархів правосл. церкви – митрополита Київського Петра Могили, єпископа Луцького і Острозького Олександра Пузини, єпископа Мстиславського Йосипа Бобриковича. Король обіцяв затвердити також того, хто буде обраний на перемишльське єпископство. Уведені до пактів конвентів "Пункти..." були схвалені вальним сеймом 1635, причому з їхньою ревізією. Затвердження "Пунктів...", легалізація правосл. церк. ієрархії були великим успіхом політ. сил, яких об'єднувало гасло оборони православ'я. Цей компромісний документ зняв колишню гостроту міжконфесійної напруги в Україні та Білорусі. Однак "Пункти..." не привели до реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не поклали край національно-реліг. утискам правосл. населення.


Література:
  1. Голубев С.Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: Опыт церковно-исторического исследования, т. 1. К., 1883
  2. Sysyn F.E. Between Poland and the Ukraine: The Dilemma of Adam Kysil, 1600–1653. Cambridge, Massacusetts, 1985
  3. Wisner H. Władysław IV Waza. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1995
  4. Mironowicz A. Prawosławie i unia za panowania Jana Kazimierza. Białystok, 1997
  5. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8, ч. 1. К., 1998
  6. Сас П.М. Витоки українського націотворення. К., 2010.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БРАТСТВА
  • ДРЕВИНСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ФЕОФАНА III МІСІЯ В УКРАЇНІ 1620
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СЕВЕРИНОВИЧ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • ОССОЛІНСЬКИЙ ЄЖИ
  • ПАКТИ КОНВЕНТИ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ПУЗИНИ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СЕВЕРИНОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)