ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ

  Бібліографічне посилання: Янишин Б.М. РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Revoliutsijna_ukrainaska (останній перегляд: 22.08.2018)
РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ

РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ – перша політична партія на укр. землях у складі Рос. імперії. Автором ідеї і назви РУП був М.Русов, який ще в 1-й пол. 1899 на зборах студентської громади Харків. ун-ту заявив про необхідність ідейно-орг. трансформації укр. руху. На той час у нац. русі виділилась ідеологічно неоднорідна, але радикальна молодіжна течія. 29 січня 1900 на т. зв. раді чотирьох (Д.Антоновича, Б.Камінського, Л.Мацієвича та М.Русова) започатковано процес створення партії, однак не проведено установчого з'їзду, не визначено орг. структури та керівних органів. Тому 29 січня 1900 можна вважати умовною датою заснування партії. У процесі становлення РУП можна виділити кілька етапів: 1) 1899 – виникнення ідеї та назви партії, початок підготовки до її створення; 2) 1900 – 1-ша пол. 1901 – проголошення партії, кількісне зростання, діяльність перших рупівців у складі молодіжних об'єднань національно-визвол. спрямування в Харкові й Полтаві, поява перших видань РУП (парт. маніфесту "Самостійна Україна" авторства М.Міхновського); 3) серед. 1901 – 1902 – перша конференція РУП, цілеспрямоване творення місц. орг-цій ("вільних громад"), вихід першого загальнопарт. періодичного органу "Гасло" (виходив у Чернівцях 1902–03, згодом виходили часописи "Селянин" і "Праця"); 4) кінець 1902 – початок 1903 – перший з'їзд, створення керівних органів (ЦК у складі Є.Голіцинського, Д.Антоновича і В.Козиненка) і місц. к-тів РУП (київ., харків., черніг., полтав., лубенського і кубанського). Тоді ж створено Закордонний к-т у Львові, який координував видавничу діяльність РУП. Із закладенням орг. основ РУП постало питання її ідейного напряму, навколо прийняття парт. програми розгорілася внутр. боротьба. 1902, не отримавши широкої підтримки всередині РУП, прихильники більш радикальних націоналістичних гасел М.Міхновського заснували окрему Українську народну партію. 1903 від РУП відокремилася ліва група на чолі з Б.Ярошевським, яка утворила Українську соціалістичну партію. На той час більшість рупівців на чолі із М.Поршем, В.Винниченком і С.Петлюрою вважали, що орг-ція повинна бути нац. партією, до якої б входили українці і яка б поєднувала націоналізм із марксизмом. В органі "Гасло" вони виступили із критикою брошури М.Міхновського й підтримали "основні принципи, конечні цілі й тактику міжнародної соціал-демократії", тобто настанови т. зв. Ерфуртської програми. Гасло самостійності України було замінене вимогою національно-територіальної автономії в межах Рос. імперії. Меншість членів партії на чолі з М.Меленевським вважали, що РУП повинна представляти всіх робітників України, а сама повинна стати автономною орг-цією Російської соціал-демократичної робітничої партії. Влітку 1904 на 2-му з'їзді РУП М.Меленевський, О.Скоропис-Йолтуховський, Є.Голіцинський виступили за об'єднання з РСДРП, однак, не здобувши підтримки більшості, створили Укр. соціал-демократ. спілку, яка стала складовою частиною РСДРП (меншовиків). Решта членів РУП у грудні 1905 на останньому з'їзді партії проголосили про заснування Української соціал-демократичної робітничої партії.


Література:
  1. Дорошенко В. Революційна українська партія (РУП) (1900–1905 рр.): Нарис з історії Української соціал-демократичної партії. Львів–К., 1921
  2. Садовський В. Від українофільства до політики (з приводу 25-ліття заснування РУП). "ЛНВ", 1925, т. 86, кн. 3
  3. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні, т. 1: Революційна українська партія (РУП). К., 1926
  4. Дубинський А. Революційна українська партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріалами 1901–1905 років. В кн.: За сто літ, кн. 2. К., 1928
  5. Нариси з історії українського національного руху. К., 1994
  6. Шевченко В.М. До історії діяльності РУП на Чернігівщині. "Сіверянський літопис", 1995, № 6
  7. Головченко В.І. Від "Самостійної України" до Союзу визволення України: Нариси з історії української соціал-демократії початку XX ст. Х., 1996
  8. Павко А.І. Політичні партії, організації в Україні кінця ХIХ ст. – початку ХХ століття: Зародження, еволюція, діяльність, історична доля. К., 1999
  9. Його ж. Повчальний досвід вітчизняної історії: Політичні партії і організації у громадському житті України модерної доби. К., 2002
  10. Кривобок О.П. Нарис історії РУП–УСДРП на Чернігівщині на початку ХХ століття – штрих до політичної історії регіону. В кн.: Проблеми історії України ХIХ – початку ХХ ст., вип. 10. К., 2005
  11. Колесник В. Агітаційно-пропагандистська діяльність Революційної української партії на початку ХХ ст. В кн.: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія, вип. 88. К., 2006
  12. Наумов С.О. Створення Революційної української партії. "УІЖ", 2006, № 2
  13. Його ж. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХIХ ст. – лютий 1917 р.). Х., 2006
  14. Кривобок О.П. Діяльність політичних партій та організацій на півночі Лівобережної України в кінці ХIХ – на початку ХХ ст.: Автореферат дис. ... канд. істор. н. К., 2009.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГАСЛО
  • ГАСЛО
  • ГОЛІЦИНСЬКИЙ ЄВ ГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ЛЬВІВ
  • МАЦІЄВИЧ ЛЕВКО МАКАРОВИЧ
  • МЕЛЕНЕВСЬКИЙ МАРКІЯН (МАР'ЯН, ЮЛІЙ) МАР'ЯНОВИЧ
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • РУСОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САМОСТІЙНА УКРАЇНА - ЧАСОПИС
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (НЕЗАЛЕЖНИХ), УСДРП(Н), НЕЗАЛЕЖНИКИ
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • БОРОВИК ДМИТРО
  • ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ
  • ДОБРА НОВИНА
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ДЯТЛОВ ПЕТРО ЮРІЙОВИЧ
  • ЕРАСТОВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ГАНКЕВИЧ ЛЕВ
  • ГАСЛО
  • ГАВРИЛКО МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ГОЛІЦИНСЬКИЙ ЄВ ГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОЛУБОВИЧ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО АНАСТАСІЯ БОРИСІВНА
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КОГУТ ЛЕОН
  • КОЛЛАРД ЮРІЙ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОВАЛЕНКО ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАСНОДАР
  • КУБАНЬ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛОЛА ОКСЕН (ОКСЕНТІЙ) МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • МАРТОС БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЦІЄВИЧ ЛЕВКО МАКАРОВИЧ
  • МАТЮШЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • МАЗЕПА ІСААК ПРОХОРОВИЧ
  • МАЗУРЕНКО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • МЕЛЕНЕВСЬКИЙ МАРКІЯН (МАР'ЯН, ЮЛІЙ) МАР'ЯНОВИЧ
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • НЕПРИЦЬКИЙ-ГРАНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РАДЗИМОВСЬКА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РУДИЧІВ ІВАН ОПАНАСОВИЧ
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • РУСОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САМОСТІЙНА УКРАЇНА - ПРАЦЯ М. МІХНОВСЬКОГО (1900)
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
  • СПІЛКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА 1904
  • СТАСЮК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ЮРКЕВИЧ ЛЕВ ЙОСИПОВИЧ
  • ЗАЙЦЕВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЖАРКО ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)