ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РІВНЕ

  Бібліографічне посилання: Бовгиря А.М. РІВНЕ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rivne_mst (останній перегляд: 18.11.2018)
РІВНЕ

РІВНЕ – місто, адм. центр Рівненської області. Розташов. на р. Устя (прит. Горині, бас. Дніпра), за 321 км від Києва. Через місто проходять автошляхи Київ–Чоп та залізнична колія Здолбунів–Лунінець (місто Брестської обл., Білорусь). Населення 249840 осіб (2011).

Археол. знахідки на території Р. (урочища Басів Кут, Городок, Новий двір) свідчать про його заселення з доби неоліту. Перша письмова згадка про Р., датована 1283, міститься в латиномовній польс. хроніці "Rocznik kapituły krakowskiej", де йдеться про переможну битву краківського і сандомирського кн. Лєшека Чорного з литов. військом.

До 15 ст. місто не згадується в писемних джерелах. У грамоті вел. кн. литов. Свидригайла 1434 воно назване серед ін. волин. поселень. У цей період Р. належало луцьким шляхтичам Дичкам. 1461 Івашко Дичко продав його кн. Семену Несвицькому, одному з представників династії Гедиміновичів. Значного розвитку Р. набуло в період правління кн. Марії Несвицької (Рівненської), зусиллями якої поселення перетворилося на князівську резиденцію. 1481 тут було збудовано замок, а 1492 Р. отримало статус міста й магдебурзьке право. 1500 місту був наданий привілей на щорічне проведення ярмарку. По смерті кн. Марії Несвицької (1518) Р. увійшло до складу володінь князів Острозьких. Місто втратило статус княжої резиденції, перетворившись на провінційне поселення Волині. Панування князів Острозьких збіглося з татар. набігами на Волинь. Р. впродовж 1540–1619 шість разів піддавалося татар. руйнуванням. 1621 місто перейшло як посаг у власність магнатів Замойських, із діяльністю яких були пов'язані покращення добробуту міста, збільшення чисельності населення та буд-во першого в Р. шпиталю (1637).

2-га пол. 17 – поч. 18 ст. в історії міста пов'язані зі значними природними та політ. катаклізмами. 1648 Р. було спустошене в ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. 1667 позначився епідемією чуми, унаслідок якої загинуло ²/3 мешканців. Під час подій Північної війни 1700–1721 в Р. розквартировувалися швед. та рос. війська.

1723 Р. у складі великих маєтностей отримав у власність кн. Є.-О.Любомирський. Із цим магнатським родом пов'язане відродження міста, його представники більше століття вважали Р. своїм "родовим гніздом". У Р. були збудовані палац у бароковому стилі із парком, дерев'яний Свято-Воскресенський собор, мурований костьол, синагога, пожвавилося екон. життя міста, яке стало важливим торг. центром Волині.

1793, унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої, Р. на тривалий час увійшло до складу Рос. імперії і стало центром однойменного повіту. На той час це було невелике містечко, тут розвивалася пром-сть, працювали цегельні, вапнярний і пивоварний заводи. Пожвавленню економіки Р. сприяло буд-во нових шляхів. 1857 через місто простяглося Києво-Брестське шосе, 1873 було запроваджене залізничне сполучення Здолбунів–Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь). 1805 відкрилося двокласне уч-ще за ініціативи просвітителя і громад. діяча Т.Чацького. 1839 в Р. почала діяти г-зія, де в 1840-х рр. викладали М.Костомаров, П.Чуйкевич, 1866–71 навч. В.Короленко. 1871 г-зію перетворили на реальне уч-ще, яке функціонувало до 1921.

У 2-й пол. 19 ст. понад ²/3 населення міста становили євреї, які справляли значний вплив на екон. життя. У Р. існували держ. школа для євреїв – однокласне чол. уч-ще з ремісничим класом, приватне жін. уч-ще, початкові реліг. школи, була також збудована мурована синагога в стилі модерн. Єврейс. спільнота також мала свою лікарню і т-во допомоги незаможним євреям Лінас Гацедек ("Нічліг справедливих" / "Прихисток справедливих").

У період Першої світової війни Р. опинилося в прифронтовій смузі, тут проводилася мобілізація місц. населення, розміщувався штаб Особливої армії Південно-Західного фронту. 1919 Р. стало тимчасовою столицею Української Народної Республіки. У Р. відбулася спроба держ. перевороту В.Оскілка, метою якого було усунення від влади гол. отамана Армії УНР С.Петлюри.

За умовами Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 Р. ввійшло до складу Польщі, за містом зберігся статус повітового центру в межах Волинського воєводства. Упродовж 1920–30-х рр. у місті діяли укр. культурно-просвітницькі та політ. орг-ції "Просвіта", "Пласт", Волинське українське об'єднання. Основою економіки міста залишалася торгівля. У Р. з 1930 діяв щорічний регіональний ярмарок "Волинські торги". Удосконалилася міська інфраструктура – з'явилися водогін і каналізація, було забруковано гол. вулиці в центрі міста.

17 вересня 1939 в Р. вступили рад. війська. Указом ВР СРСР від 4 грудня 1939 Р. призначене центром області. У довоєнний період у місті було відкрито перший вищий навч. заклад – Учительський ін-т (1940), діяли 17 загальноосвіт. шкіл, музично-драм. театр, краєзнавчий музей.

Із початком воєнних дій у червні 1941 місто зазнало значних руйнувань. У перші дні Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 на околицях Р. відбулася танк. битва, яка на певний час затримала наступ нім. військ (див. Битва танкова в Західній Україні 1941). У серпні 1941 Р. стало адм. центром райхскомісаріату Україна. 1941–42 в місті проводилися масові знищення єврейс. населення (урочище Сосонки). Після звільнення Р. в лютому 1944 почалася відбудова міста, яка в основному завершилася до 1950.

У післявоєнний період активно розвивалися пром-сть та освітня інфраструктура міста. 1954 з Києва до Р. був переведений меліоративний ін-т (нині Укр. академія водного госп-ва), в 1970-х рр. створені численні підпр-ва легкої, важкої та хімічної промисловості, серед них – льонокомбінат, хімічне підприємство "Азот".

1990 в Р. були проведені перші вибори до міськради на демократ. основі. Постановою Президії ВР УРСР місто "Ровно" було перейменоване на "Рівне", відповідно була змінена й назва області – "Рівненська".

Пам'ятки арх-ри: дерев'яна Свято-Успенська церква (1756), приміщення г-зії (1830-ті рр.; нині тут краєзнавчий музей), костьол Святого Антонія (1868–1900; нині будинок органної музики), Свято-Воскресенський (Олександрівський) собор (1890 –95).


Література:
  1. Сендульский А. Город Ровно. "Волынские епархиальные ведомости", 1880, № 5
  2. Stecki T.-J. Miasto Równe. Warszawa, 1880
  3. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, т. 2. Почаев, 1890
  4. ІМіС УРСР: Ровенська область. К., 1974
  5. Луценко В. та ін. Ровно 700 років: Соціально-економічний нарис. Львів, 1983
  6. Ровно 700 років (1283–1983): Збірник документів і матеріалів. К., 1983
  7. Поліщук Я. Рівне: Мандрівка крізь віки: Нариси історії міста. Рівне, 1998.

Посилання:
  • БИТВА ТАНКОВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ 1941 Р.
  • ЧАЦЬКИЙ ТАДЕУШ
  • ЧОП, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ОБЛАСТЬ
  • ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОВІТ
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЯРМАРОК
  • ЗДОЛБУНІВ

  • Пов'язані терміни:
  • АБВЕР
  • АРМІЯ ПОЛЬСЬКА В СРСР
  • АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • АВРАМЕНКО ВАСИЛЬ КИРИЛОВИЧ
  • БОЙОВІ ДІЇ РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ УКРАЇНИ 1941-1944
  • БОРИСОВЕЦЬ ВАЛЕНТИН ПАВЛОВИЧ
  • БРЕГА ГАЛИНА СТЕПАНІВНА
  • БИТВА ТАНКОВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ 1941 Р.
  • БЖЕСЬКИЙ РОМАН СТЕФАНОВИЧ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДЕРЖАВНІ НАРАДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919–1920
  • ДВАДЦЯТЬ ШОСТА АРМІЯ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЄРЛИЧ ЯКИМ
  • ГЛИНКА ФЕДІР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • ГРАБОВСЬКИЙ МІХАЛ
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІВАНОВ МИКОЛА ІУДОВИЧ
  • КАЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ
  • КАРБОВАНЕЦЬ
  • КЕНТРЖИНСЬКИЙ БОГДАН
  • КІРОВОГРАДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КЛЕВАНЬ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОВЕЛЬСЬКИЙ ВУЗОЛ
  • КРАЙНІЙ ЛЕВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРИВЕЦЬКИЙ МИХАЙЛО ЄРЕМІЙОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУЗНЕЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ЛОБОДОВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ
  • МІТЮКОВ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ОРДА НАПОЛЕОН
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСАДЧУК БОГДАН ІВАНОВИЧ
  • ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ОТАМАНЩИНА
  • ПАЧОСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • ПАТРІОТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ПАТРІОТИЧНІ РУХИ В УКРАЇНІ 1941–1945
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛІСЬКА СІЧ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • ПРИКОРДОННА БИТВА 1941
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РІВНЕНСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ
  • РІВНЕНСЬКО-ЛУЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РОБІТНИЧА ГАЗЕТА
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СІДАК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • СИРЕЦЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР
  • ТЕЛІГА ОЛЕНА
  • ТЮТЮННИК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТИША МИХАЙЛО
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЛИНЕЦЬ АНАНІЙ ГАВРИЛОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЗА БАТЬКІВЩИНУ
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО КАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНИХ ЦІН І ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ 1918
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ТОМАШ
  • ЗАРІЧНЕ
  • ЗДОЛБУНІВ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЗІЛЬБЕРФАРБ МОШЕ ІСАКОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)