ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РУСИНИ

  Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д. РУСИНИ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rusyny (останній перегляд: 16.11.2018)
РУСИНИ

РУСИНИ — назва українців до кінця 18 ст., а на західноукр. землях — і в 19 — на поч. 20 ст. Дотепер частково збережена в Закарпатській Україні і серед емігрантів-закарпатців у США. Спершу слово "русин" вживалося тільки в однині як похідне від форми множини "русь". Як самоназва слово "русин" виникло в Україні та Білорусі, на відміну від Росії, де самоназвою стала прикметникова форма "русский". У Речі Посполитій у 16—18 ст. поширилася назва "русини" (лат. мовою Rutheni; див. Рутени), вона вживалася щодо українців та білорусів разом (для протиставлення їх "Москві", "москвитинам") або тільки щодо українців (для відрізнення їх від "литвинів" — русинів із Великого князівства Литовського).

Із книжним варіантом "русини" співіснувала розмовна форма "руснаки", яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині. У Габсбурзькій монархії "русини" (нім. мовою Ruthenen) стало офіц. назвою всіх укр. підданих цієї д-ви. Із розвитком укр. нац. свідомості самоназви "русини" на Заході і "малороси" чи "руські" на Сході України були витіснені самоназвою "українці". У Галичині періоду між двома світ. війнами польс. власті нав’язували застарілий на той час термін "русини", щоб заперечити укр. характер корінного населення. Укр. інтелігенція Пряшівщини тепер вживає визначення "русини-українці" для підкреслення належності закарпат. гілки до всього укр. народу. Натомість ідеологи русинської окремішності поширюють словосполучення "русини і українці" та впроваджують вигаданий ними етнонім "карпаторусини", щоб зобразити Р. ("карпато-русинів") окремим народом. Таку тенденцію відображає назва кафедри укр. і русинської філології Вищої пед. школи в м. Ніредьгаза (Угорщина).


Література:
  1. Isajewicz J. Rusini a Ukraińcy: Dwa etapy rozwoju jednego narodu. В кн.: Christianitas et culturae Europae: Księga Jubileuszowa prof. J. Kloczowskiego, cz. 1. Lublin 1998
  2. Наконечний Є.П. Украдене ім’я: Чому русини стали називатися українцями. Львів, 2001

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ПРЯШІВЩИНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬ
  • РУТЕНИ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО
  • БАВАРСЬКИЙ ГЕОГРАФ
  • БАЗИЛОВИЧ ІОАНИКІЙ ТА ЙОГО
  • БЕСКИД АНТОН ГРИГОРОВИЧ
  • ДЕШКО (ДЕШКОВ) АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДОБРЯНСЬКИЙ АДОЛЬФ
  • ДОВГЕ
  • ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДИРЕКТОРІЯ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ
  • ФОГОРАШІ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІМПЕРІЯ
  • ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КОСТЕЛЬНИК ГАВРИЇЛ ТЕОДОРОВИЧ
  • ЛЕЛЕКАЧ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • МАГОЧІЙ ПАВЛО-РОБЕРТ
  • МАНАСТИРСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МЕЙСАРОШ КАРОЙ
  • МІЖНАРОДНА РАДА ДЛЯ ЦЕНТРАЛЬНО- ТА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ СТУДІЙ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУКАЧЕВЕ
  • МИТРАК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • НІДЕРЛЕ ЛЮБОР
  • ПАСТЕЛІЙ ІВАН
  • ПРЯШІВЩИНА
  • РОКСОЛАНИ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУСЬ
  • РУСЬКА РАДА НА БУКОВИНІ
  • РУТЕНИ
  • САНОК
  • САРМАТИЗМ
  • СЕРБІЯ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ ГЕРАСИМОВИЧ
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • ЦЕНТРАЛЬНА РУСЬКА НАРОДНА РАДА
  • ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • УГРИ
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • ЯКУТОВИЧ ГЕОРГІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЖАТКОВИЧ ГРИГОРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)