САМОКИШ (Самокиша) Микола Семенович (25(13).10.1860—18.01.1944) — живописець і графік, педагог, громад. діяч. Академік (1890) та дійсний член петерб. Академії мист-в (1913). Професор (1912). Засл. діяч мистецтв РРФСР (1937). Н. в м. Ніжин у сім’ї поштаря. Навч. в петерб. Академії мист-в у Б.Віллевальде, П.Чистякова і В.Якобі (1879—85) та в Парижі (Франція) в Е.Детайля (1886—89). Із 1894 викладав у Рисувальній школі Т-ва заохоченння мист-в, 1910—18 — у петерб./петрогр. Академії мист-в (керівник майстерні батального живопису, із 1912 — професор). Із 1918 жив у м. Євпаторія, із 1922 — у м. Сімферополь, де заснував власну художню студію, на базі якої 1937 було створено Крим. художнє уч-ще. 1938—41 — професор Харків. худож. ін-ту.

Працював у галузі батального, істор. та анімалістичного жанрів, станкової графіки, книжкової та журнальної ілюстрації, монументального живопису. 1888 написав 3 картини для Тифліського воєнно-істор. музею на теми з історії завоювання Кавказу. Чимало малюнків, акварелей, картин присвятив подіям Війни 1812. 1904 перебував на фронті російсько-японської війни 1904—1905 як кореспондент-художник ж. "Нива". Свої враження відобразив у альбомі акварелей і малюнків пером "Війна 1904—1905: Із щоденника художника" та серії олійних картин, виконаних у традиціях верещагінського батального живопису. Під час Першої світової війни разом з учнями майстерні батального живопису виїздив на художню практику на фронт, що є унікальним випадком в історії світ. мист-ва. Результатом поїздки стали бл. 400 творів С. та його учнів, численні фото, які експонувалися 1916. С. належать перші й найбільш досконалі в укр. мист-ві зразки анімалістичного жанру (картини "Табун на водопої", 1889; "Материнство", 1911). У 1890-х —1900-х рр. проілюстрував низку воєнно-істор. видань (зокрема, книгу М.Кутепова "Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі", 1892—1911), а також твори М.Гоголя, Л.Толстого, О.Пушкіна, Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького. Збирав матеріали з історії та етнографії України. Разом із худож. С.Васильківським створив альбоми "З української старовини" (1900) та "Мотиви українського орнаменту" (1912). Взяв участь у розписах будинку Полтав. земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). Автор великого циклу історично достовірних творів, присвячених Запорозькій Січі ("Козак на коні", 1889; "Запорожці біля корчми", 1917; "Похід запорожців на Крим", 1934) та національно-визвол. боротьбі укр. народу в 17 ст. ("В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 р.", 1929; "Селянська війна 1648 року", "Битва під Жовтими Водами в 1648 р.", "Абордаж турецької галери запорожцями" (обидві — 1930); "Бій Івана Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.", 1931; "Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким", 1934); композицій на теми громадян. війни 1918—22 ("Атака: Боротьба за прапор", 1929; "Кулеметна тачанка", 1930; "М.Щорс у бою під Черніговом", 1938); картини "Голод у Криму в 1921—1922 рр." (1923); діорами "Перехід Червоної армії через Сиваш" (1935). Серед учнів С. — М.Авілов, Г.Савицький, П.Котов, П.Покаржевський, К.Трохименко.

Лауреат Сталінської премії (1941).

П. у м. Сімферополь.

КОВПАНЕНКО Наталія ГригорівнаГ.

1. Як я став художником. К., 1937

1. Бурачек Н. Н.С. Самокиш. Х., 1930
2. Бирзгал Я.П. Н.С. Самокиш: Жизнь и творчество. Симферополь, 1940
3. Портнов Г. Николай Семенович Самокиш. М., 1954
4. Полканов А.И. Николай Семенович Самокиш: Жизнь и творчество (к 100-летию со дня рождения). Симферополь, 1960
5. Пикулев И. Николай Семенович Самокиш: 1860—1944. М., 1964
6. Ткаченко В.Я. Николай Семенович Самокиш: Жизнь и творчество: 1860—1944. М., 1964
7. Яценко Я. Микола Самокиш: Альбом. К., 1979
8. Митці України: Енциклопедичний довідник. К., 1992
9. Лапидус Н. Николай Самокиш. М., 2006
10. Гусарова М. Николай Самокиш: Неизвестные страницы
11. Web: http://time4news.org/content/nikolai-samokish-neizvestnye-stranitsy