ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

САНГУШКО РОМАН ДАМІАН

  Бібліографічне посилання: Берковський В.Г. САНГУШКО Роман Даміан [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sanhushko_RD (останній перегляд: 19.12.2018)
САНГУШКО РОМАН ДАМІАН

САНГУШКО Роман-Даміан (17.10. 1832—01.11.1917) — громад. і політ. діяч, колекціонер старовини, князь. Н. в м. Пшеворськ (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща). Початкову освіту отримав у Парижі (Франція), у Сорбонні, де 2 вересня 1851 став бакалавром вільних наук. У травні 1855 перейшов у підданство Рос. імперії та вступив на військ. службу до кінної гвардії. Після звільнення з військ. служби виконував обов’язки військ. аташе рос. посольства в Неаполі (Італія). 1862 в чині ротмістра звільнений у запас, обраний членом госп. т-в у Кракові та Львові. Із 1862 по 1865 лікувався на закордонних курортах. 1865 отримав чин таємного радника та призначений членом гол. управління держ. конезаводів, конюшим імператорського двору. Упродовж 1865—1914 постійно проживав у своїх волин. маєтностях, у м. Славута. 1914 виїжджав на лікування до м. Глайхенберг (нині комуна Бад-Глайхенберг, Австрія), однак із початком Першої світової війни повернувся до Славути.

Відзначився активною участю в сусп. та культ. житті. 1907 обраний головою Польс. крайового представництва Київ., Волин. та Подільської губерній. Був почесним мировим суддею, членом численних губернських і повітових комісій, радником Заславського земства. Фінансував діяльність катол. духовної семінарії в Житомирі, Б-ки Оссолінських у Львові (1903), Музею Чапських у Кракові, Т-ва сприяння польс. науці у Львові та ін. орг-цій. Протягом життя на Волині опікувався родинним архівом та б-кою князів Сангушків, фінансував видання "Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków" (т. 1—7, Львів, 1888—97), "Monografia xx. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta Fedora Olgierdowicza x. Ratneńskiego" (т. 1—3, Львів, 1906).

1865 став юрид. власником волин. маєтків родини князів Сангушків. 12 квітня 1907 офіційно утворив Заславську ординацію: 3 міста (Білогородка (нині село Ізяславського р-ну Хмельн. обл.), Корниця (нині село Білогірського р-ну Хмельн. обл.) та Славута) і 95 сіл у складі 3-х ключів (білогородського, заславського та славутського). 1912 визначив своїм єдиним офіц. спадкоємцем кн. Романа-Владислава Сангушка.

Вбитий повсталими солдатами 264-го запасного піх. полку, розквартированого в Славуті. Похований у місц. костьолі Святої Дороти.


Література:
  1. Rodowod Xiążąt Olgierdowiczów Sanguszków. Sławuta, 1899
  2. Rzyszczewska E. Mord sławucki w oświetleniu naocznego świadka. Lwów, 1919
  3. Polski Słownik Biograficzny, t. 34. Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk—Łódź, 1993
  4. Павлюк В. Магнатерія Волині в соціально-економічному та культурному житті Правобережжя в ХIХ ст. Острог, 2000
  5. Syta K. Dzieje archiwów książąat Sanguszków. «Miscellanea historico-archivistica», 2000, t. 11
  6. Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. Вінниця, 2007
  7. Берковський В.Г. Студії з історії Славутчини. К., 2008
  8. Archiwum Państwowe w Krakowie, oddział 1: Archiwum Sanguszków, sygn. 32
  9. Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 317, оп. 1, спр. 6049

Посилання:
  • КЛЮЧ, ЯК КАТЕГОРІЯ КОРОЛІВСЬКИХ ДОБР І СИМВОЛ ПОСАДИ
  • КРАКІВ
  • ЛЬВІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • САНГУШКИ
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • САНГУШКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)