 Бібліографічне посилання: Віднянський С.В.
ШЕНБОРНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shenborny_rid (останній перегляд: 26.08.2019)
 Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШЕНБОРНИ
ШЕНБОРНИ (Schönborn) — нім. графський рід. 1728 єпископ бамберзький і архієпископ майнцький граф Лотар-Франц Ш. одержав від віденського двору найбільше володіння провідника визвол. війни угор. народу проти Габсбургів 1703—11 кн. Ференца II Ракоці із центром у м. Мукачеве, яке пізніше подарував своєму племінникові Фрідріху-Карлу Ш. — імператорському віце-канцлеру, бамберзькому і вюрцбурзькому єпископу. На поч. 1729 імп. Карл VI Габсбург подарував останньому ще й сусідній маєток Святого Міклоша (нині смт Чинадійово Мукачівського р-ну Закарпат. обл.). Так виникла величезна Мукачівсько-Чинадійовська латифундія (домінія), що займала понад 60 % комітату Берег. За величиною (2,3 тис. км< |
