ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. Сошенко Іван Максимович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Soshenko_I (останній перегляд: 19.12.2018)
СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ

СОШЕНКО (Соха) Іван Максимович (1807—30(18).07.1876) — митець, педагог. Н. в м. Богуслав у міщанській родині. Грамотою оволодів вдома у Звенигородці, куди переселилися батьки. 1820 відданий у науку до маляра С.Превлоцького, замешкав у Вільшані. Працював у с. Матусів (нині село Шполянського р-ну Черкас. обл.). 1828, оволодівши майстерністю ремісника, написав картину "Горнє місце" для церкви с. Мліїв (нині село Городищенського р-ну Черкас. обл.), образи для Лебединського Свято-Георгіївського монастиря (див. Лебединський Свято-Георгіївський монастир та Лебединський Свято-Миколаївський монастир).

Узимку 1831/32 прибув до Санкт-Петербурга, зайнявся самоосвітою. 1833 почав відвідувати класи Імператорської Академії мист-в, де його підтримали О.Венеціанов і академік О.Єгоров. У серед. 1830-х рр. потоваришував із Т.Шевченком, якому сприяв фаховими порадами, та познайомив його з Є.Гребінкою, О.Венеціановим, К.Брюлловим, секретарем Т-ва заохочування художників і конференц-секретарем Академії мист-в В.Григоровичем та ін. доброчинцями, котрі забезпечили Т.Шевченкові викуп із кріпацтва й подальші студії.

З однокашником, майбутнім професором Моск. уч-ща живопису, скульптури та зодчества А.Мокрицьким, 1835 вивершив оригінальний портрет поміщика Р.Лукомського (діда О.Лукомського). 1838 атестований як вільний некласний художник із привілеєм служити за власним бажанням. Через хворобу легенів наступного року повернувся в Україну. Обійняв посаду викладача каліграфії та малювання повітового уч-ща в Ніжині. Цікавився істор. проблематикою, що відбивалося на його акварелі "Битва Олександра Македонського з Дарієм", розробці фрагмента "Козацький табір" до сюжету переможного закінчення Пилявецької битви 1648, а також відтворенні постатей Б.Хмельницького, І.Мазепи, І.Гонти та ін. 1846 перевівся до г-зії в Немирові, проте за рік узяв відставку, не стерпівши знущань тамтешнього директора. Бідував. Поміж випадкових замовлень масштабним виявилося компонування "Успіння Божої Матері" для місц. Свято-Троїцької жін. обителі. 1855 запрошений до Тульчина копіювати палацові раритети галереї графів Потоцьких.

Від 1856 учителював у 2-й Київ. г-зії, значну увагу приділив такому учню, як В.Орловський. У травні 1861 із дружиною Марією (Марцеліною) супроводжував труну Т.Шевченка з Києва на Чернечу гору до Канева, по цьому навідував Тарасову могилу. Виконав ікону для храму в Білоцерківській г-зії, очоленій давнім приятелем М.Чалим (останній 1862 переповів на шпальтах "Основи" спомини С. про Т.Шевченка). Виготовляв навч. закладам офіц. парсуни царів.

П. у м. Корсунь (нині м. Корсунь-Шевченківський).

1962 прізвищем Сошенка названо одну з київ. вулиць, 1982 споруджено бронз. бюст С. в Богуславі, 1984 йому відкрито пам’ятник у Корсуні-Шевченківському.

Із залишеної ним спадщини — альбоми начерків, колекція графіки (у т. ч. аркуші на теми античності та Біблії, зарисовки укр. природи та архіт. об’єктів) — низка полотен у фондах Національного художнього музею України. Там, зокрема, широко експоновані "Продаж сіна на Дніпрі", "Хлопчики-рибалки", "Портрет бабусі М.Чалого", "Жіночий портрет". Його пейзаж олією "Краєвид" і ескіз олівцем "Натурник", а також прижиттєвий портрет С. пензля П.Заболоцького (Заболотського; 1834) збережено в Нац. музеї Т.Шевченка.


Література:
  1. М.Ч. [Чалый М.К.] Иван Максимович Сошенко. К., 1876
  2. Т.Г. Шевченко в воспоминаниях современников. М., 1962
  3. Жур П.В. Шевченківський Петербург. К., 1972
  4. Матійко Г.П. На полюсах Шевченкової біографії. К., 1973
  5. Дневник художника А.Н. Мокрицкого. М., 1975
  6. Марахов Г.І. Т.Г. Шевченко в колі сучасників. К., 1976
  7. Селівачов М.Р. Виставка творів І.М. Сошенка. «Народна творчість і етнографія», 1977, № 1
  8. Спогади про Тараса Шевченка. К., 1982
  9. Музиченко С. «Тобі, мій іскренний друже...». «Вітчизна», 1987, № 7
  10. Околітенко Н. «Мій іскрений друже...». «Дніпро», 1989, № 3
  11. Жур П.В. Шевченківський Київ. К., 1991
  12. Кониський О.Я. Тарас Шевченко-Грушівський. К., 1991
  13. Листи до Тараса Шевченка. К., 1993
  14. Скрипник П. Побратим Великого Кобзаря. В кн.: Історичний календар’97. К., 1996
  15. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів, т. 3—7. К., 2003

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • БІБЛІЯ
  • БОГУСЛАВ
  • БРЮЛЛОВ КАРЛ ПАВЛОВИЧ
  • ГОНТА ІВАН
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • КАНІВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КИЇВ
  • ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ В КИЄВІ
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • НІЖИН
  • ОРЛОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДОНАТОВИЧ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВЕНЕЦІАНОВ ОЛЕКСІЙ ГАВРИЛОВИЧ
  • ВІЛЬШАНА
  • ЗВЕНИГОРОДКА

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БОГУСЛАВ
  • БРЮЛЛОВ КАРЛ ПАВЛОВИЧ
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІCТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ
  • КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ І НАУКОВИЙ МУЗЕЙ
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОРЛОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДОНАТОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)