ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stanislav_A (останній перегляд: 18.01.2019)
СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ

СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ (Stanisław August Poniatowski), Станіслав II Август, Август IV (до 1764 — Станіслав-Антоній (Antoni) Понятовський; 17(06).01.1732—12(01).02.1798) — держ. діяч Речі Посполитої, від 1764 до 1795 — король польський і великий кн. литовський. Син мазовецького воєводи, потім краківського каштеляна Станіслава Понятовського. Публіцист, перекладач, мемуарист. Н. в маєтку Вовчин (Волчин) Берестейського пов. Берестейського воєводства (нині с. Вовчин Кам’янецького р-ну Брестської обл., Білорусь). Від 1733 до 1739 виховувався переважно у Гданську (Польща), тимчасово в період до 1735 утримувався в Кам’янці (нині м. Кам’янець-Подільський; знову відвідав це місто вже дорослим). Первісно навч. вдома, потім — у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену. Від 1744 студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К.Кейзерлінга, екс-президента петербурзької АН. 1748 прилучився до експедиційного корпусу кн. В.Рєпніна (батько кн. М.В.Рєпніна) в західноєвропейському поході. Мандрував Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією. Познайомився з визначними вченими, у т. ч. енциклопедистами.

1750 обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі, 1751 став полковником ланового регіменту й ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу, 1752 виявив ораторський хист на сеймі у Гродно (нині місто в Білорусі). 1753 обійняв перемишльське градове староство. 1755 залучений до Головного Литовського трибуналу в м. Вільно (нині м. Вільнюс), за протекції рідних дядьків з роду князів Чорторийських здобув посаду стольника Великого князівства Литовського і приватне секретарство у брит. посланника до Рос. імперії Ч.Уїльямса, власного приятеля. Зробився фаворитом вел. кн. Катерини (майбутньої імп. Катерини II). 1756 призначений дипломатичним представником короля Августа III Саксонського, проте 1758 імп. Єлизаветою Петрівною видалений із Санкт-Петербурга, де в уряді визрівали підозри у причетності С.-А.П. до політичних інтриг.

Мав депутатські повноваження, зокрема 1760 — від Руського воєводства, 1761 — од Більської землі (Підляського воєводства). 1764 з волі цариці Катерини II та прусського короля Фрідріха II Гогенцоллерна висунутий на польс. престол і коронований. За угодою 24(13) лютого 1768 про підтвердження "Вічного миру" 1686 гарантував пільги православному й ін. некатолицьким віросповіданням у своїй країні. Сприяв політ. і військ. реформуванню, розвиткові економіки, освіти, науки, мист-ва, літератури, преси. Заснував Рицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий з-д, нац. театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки та ін. Зібрав цінні колекції старожитностей, виробів нар. промислів, малярства, скульптури, меблів, книг, нумізматики, мап. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої. Вів нотатки, широке листування (поміж адресатів — А.-С.Нарушевич, Вольтер, Дж.Вашингтон, чимало монархів).

Значною мірою спирався на зарубіжну допомогу, аби подолати збройні зазіхання Барської конфедерації 1768, котра, зокрема, спричинила акт безкоролів’я й проголошення С.-А.П. усунутим од влади. Відповідно визнав чинними подальші рос., прусські та австрійс. загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його д-ви. Уночі 3 листопада (23 жовтня) 1771 викрадений нападниками-конфедератами, проте врятувався, наступного дня втікши від учасників замаху.

1787 на дніпровській стоянці спец. галер під Каневом нетривало спілкувався з подорожуючою Катериною II, запропонувавши укласти союз (для війни з Османською імперією). На її пізнішу вимогу він, один із авторів Конституції Речі Посполитої Третього травня 1791, зрікся цього акта і приєднався до Торговицької конфедерації 1792.

Фактично підкорився революц. рухові, 1794 очоленому Т.Косцюшком, обмежившись декларативним універсалом із судженням про недоречність розгорнутої повстанчої боротьби та закликом не слухати "оманливих мрійливих обіцянок". Зрештою посередничав у капітуляції Варшави перед О.Суворовим. Після придушення тогорічних визвол. змагань, за наказом Катерини II, конвойований до Гродна. 25 (14) листопада 1795 детронізований. Навесні 1797 на запрошення імп. Павла I загостював у петерб. Мармуровому палаці, перебував на інавгурації царя в Москві.

Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), св. апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства АН у С.-Петербурзі (1777), член АН у Берліні (1791).

П. у м. С.-Петербург. Похований там само в костьолі Святої Катерини, одначе прах зазнав поневірянь і плюндрування: 1938 домовину перенесено на Берестейщину, до Вовчина, пізніше віднайдені у зруйнованій каплиці рештки як вірогідні фрагменти останків власті СРСР передали Польщі (врочистий погреб одправлено 1995).


Праці:
  1. Mémoires, t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924
Література:
  1. Naruszewicz A. Dyaryusz podróży Stanisława Augusta króla na Ukrainę, w roku 1787. Warszawa, 1805
  2. Уманец Ф. Понятовский и Репнин. «Древняя и новая Россия», 1875, № 7—8
  3. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой, т. 1—2. СПб., 1886
  4. Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta, t. 1—3. Kraków—Warszawa, 1897
  5. Zahorski A. Stanisław August politik. Warszawa, 1966
  6. Góralski Z. Stanisław August w insurekcji kościuszkowskiej. Warszawa, 1988
  7. Zamojski A. Ostatni król Polski. Warszawa, 1990
  8. Дьяков В.А. Обвал. «Родина», 1994, № 12
  9. Лопатин В.С. Понятовский. В кн.: Исторический лексикон: XVIII век. М., 1996
  10. Маслыка Г.А. Панятоўскі. В кн.: Асветнікі зямлі беларускай. Мінск, 2001
  11. Michalski J. Stanisław August Poniatowski h. Ciołek. В кн.: Polski Słownik Biograficzny, t. 41/4. Warszawa—Kraków, 2002

Посилання:
  • АВГУСТ ІІІ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ГОЛОВНИЙ ЛИТОВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КАШТЕЛЯН
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • МОСКВА
  • НАРУШЕВИЧ АДАМ-СТАНІСЛАВ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • РЄПНІН (РЕПНІН) МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТОЛЬНИК
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛЬТЕР

  • Пов'язані терміни:
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • БЕЗБОРОДЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БРАНИЦЬКІ
  • БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКІ
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКИЙ КАНАЛ
  • ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794
  • ЯЗЛОВЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАТЕРИНОПІЛЬ
  • КОНИСЬКИЙ ГЕОРГІЙ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КРАШЕВСЬКИЙ (KRASZEWSKI) ЮЗЕФ-ІГНАЦИ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • КРИЛІВ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ПЛАТОН
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛОБАНОВ-РОСТОВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • НАРУШЕВИЧ АДАМ-СТАНІСЛАВ
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОЛІЗАРИ, ОЛІЗАРИ-ВОЛЧКОВИЧІ
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ПОЧАЇВ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОННЕ
  • ПОЛЬЩА
  • ПОНЯТОВСЬКИЙ ЮЗЕФ-АНТОНІ
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ПИЛИПОНИ
  • РЄПНІН (РЕПНІН) МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОСТВО
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТАТАРИ СЛУЖИВІ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ВЕСТЕРФЕЛЬД АБРАГАМ
  • ЗЛОТИЙ
  • ЗНАЧКО–ЯВОРСЬКИЙ МЕЛЬХІСЕДЕК
  • ЗОЛОТА ГРАМОТА КАТЕРИНИ II
  • ЗВЕНИГОРОДКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)