ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАРОСТВО

  Бібліографічне посилання: Maйбopoдa P.B. СТАРОСТВО [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Starostvo (останній перегляд: 18.06.2019)
СТАРОСТВО

СТАРОСТВО (лат. саріtaneatus, польс. starostwo). 1) У 14—18 ст. староства — адміністративно-госп. округи в королівщинах Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та на укр. землях, що входили до їх складу. Поділялися на кілька категорій: гродові, негродові, пригродові, сумовні (ті, що перебували в заставному володінні), прикордонні. Першими за часом виникнення та сусп. значимістю є гродові староства, центром яких був замок (грод). Управління в них здійснював королів. намісник — староста, уряд якого був упроваджений у Польщі на межі 13—14 ст. за чеським зразком під час правління короля Вацлава II (1300—05). Втім, окремі дослідники допускають існування цього уряду ще за часів Болеслава I Хороброго (992—1025). За Казимира III Великого (1333—70) було створене одне з двох польс. ген. староств з центром у Львові (див. Руське генеральне староство). За Коріятовичів встановилося старостинське управління на Поділлі, що теж мало статус генерального (див. Подільське генеральне староство). Подільський ген. староста серед іншого міг вільно розпоряджатися місц. поземельним фондом, осаджуючи тут подільську та прийшлу шляхту. Повноваження гродських старост викладені польс. хроністом 16 ст. М.Кромером у його описі Польщі. Крім адм., фіскальних, госп., військових, староста виконував також суд. функції, очолюючи гродський суд. Повноваження старостинського уряду за час його існування поступово зменшувалися.

Королів. маєткові комплекси, що складалися з держань (найчастіше на правах доживоття) та володінь, переданих у заставу, — міст, містечок, сіл, пром. об’єктів, війтівств (advocatia), солтиств (sculletia), і в яких не було гродів, отримали назву негродових або сільс. староств. Їх державці (tenutariuszy), за традицією, теж звалися старостами, проте не мали права юрисдикції над привілейованою шляхтою. Прикордонний характер староств укр. воєводств певною мірою підвищував статус негродових старост, надаючи їм значно ширші адм. повноваження. Видержавлення та застава староств приносили великі прибутки польс. магнатам, більшість з яких одночасно могли володіти і кількома староствами. За рішенням Пйотрковського сейму 1563 посесори староств були зобов’язані до сплати четвертої (фактично п’ятої) частини прибутків (кварти), що йшла на утримання найманого війська. Територіальні межі староств не були сталими і змінювалися з волі короля та заслуг тих, кому вони передавались у володіння. На укр. землях староства набули особливо великого поширення. В люстраційних описах королівщин 16—18 ст. їх згадується бл. 120. Окремі з них (насамперед староства Київського воєводства) налічували іноді понад 100 населених пунктів і вирізнялися найвищою в Речі Посполитій прибутковістю.

За т. зв. емфітевтичною (з грец. emphyteusis (лат. форма терміна) — довготривала спадкова оренда) реформою 1775 передбачалося поступове припинення роздачі староств. Вони переходили в розпорядження скарбового департаменту Постійної ради і передавалися нею в довготривалу (на 50 років) оренду особам, які пропонували більш вигідні умови. Чотири укр. староства (Білоцерківське, Богуславське, Канівське та Хмільницьке) переходили у приватну власність останньому польс. королю Станіславу-Августу Понятовському як компенсація за втрату ним права розпоряджання королівщинами. 1790 він відмовився від наданих володінь, передавши їх гетьману великому коронному Ф.-К.Браницькому (Білоцерківське староство) та своїм родичам Понятовським. Конституція сеймова від 23 грудня 1791 проголосила повний розпродаж королівщин;

2) територіально-адм. одиниця на західноукр. землях за часів входження їх до складу Австро-Угорщини (1867—1918). Всього тут налічувалося 74 повітових староства, яким передавалася вся виконавча влада на місцях (див. Повіт);

3) повітовий орган на західноукр. землях періоду 2-ї Речі Посполитої (1918—39), очолюваний старостою, складова частина т. зв. об’єднаної адміністрації. Апарат управління С. складався із секторів (рефератів) та відділів. Староствам підпорядковувались органи територіального самоврядування — сільські (громадські), волосні та міські ради і правління. Сільс. громаду (гміну) очолював сільс. староста — солтис.


Література:
  1. Рaprocki F. Specyfikacya starostw y królewszczyzn. Lowicz, 1777
  2. Wejnert A. O starostwach w Polsce do końca XVIII wieku z dolączeniem wykazu ich miejscowości. Warszawa, 1877
  3. Jabłonowski A. Starostwa ukrainne. В кн.: Źródła dziejowe, t. 5. Warszawa, 1877
  4. Kutrzeba S. Starostowie ì ich początki ì rozwój w XIV wieku. Kraków, 1903
  5. Довнар-Запольский М. Украинские староства в XVI веке. В кн.: Архив Юго-Западной России, ч. 8, т. 5. К., 1908
  6. Щербина В.И. Вопрос о староствах на Четырехлетнем сейме (1788—1792). В кн.: Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, кн. 20, вып. 2. К., 1908
  7. Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином украинском советском социалистическом государстве: Справочник. Львов, 1955
  8. Falniowska-Gradowska A. Królewszczyzny i starostowie w dawnej Rzeczypospolitej. Wrocław—Warszawa—Kraków, 1984
  9. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994
  10. Присташ Л.Т. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі (1921—1939): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 1998
  11. Бойко І.Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349—1569 рр.). Львів, 2009
  12. Крикун М.Г. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів, 2011
  13. Михайловський В.М. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття. К., 2012

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БОЛЕСЛАВ І ХОРОБРИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОНСТИТУЦІЇ СЕЙМОВІ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРОМЕР МАРТИН
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛЬВІВ
  • МАГНАТИ
  • ПОДІЛЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • ПОВІТ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • АКТИ ІСТОРИЧНІ
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БЕРЕЗАНЬ, МІСТО
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БОГУСЛАВ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ЧВЕРТЬ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДАШКЕВИЧ ОСТАФІЙ
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДОЛИНА
  • ДВОРЯНИ ГОСПОДАРСЬКІ
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄЗОФОВИЧ (РЕБИЧКОВИЧ) АБРАМ
  • ЄЗУЇТИ
  • ГАЛИЧ
  • ГАШТОВТ МАРТИН ІВАНОВИЧ
  • ГОЛОВНІ-ОСТРОЖЕЦЬКІ
  • ГОВТВА (ГОЛТАВ, ГОЛТОВ, ГОЛТВА, ОЛТВА)
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГУРНИЦЬКИЙ ЛУКАШ
  • ІНВЕНТАРІ
  • КАГАРЛИК
  • КАЛУШ
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНКА
  • КАНІВ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХАЛЕЦЬКІ, БОЯРСЬКИЙ РІД
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КІШКА САМІЙЛО
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КОПАЙГОРОД
  • КОРЕЦЬКІ
  • КОРНЯКТ КОНСТАНТИН
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОСИНСЬКИЙ КРИШТОФ
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • КУНИЦЬКИЙ СТЕФАН
  • КУРЦЕВИЧІ
  • ЛАВА
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛЕТИЧІВСЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ
  • ЛУКІВ
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ ПРЕЦЛАВ
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • МЛИНІВ - СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОЩЕНИЦЬКІ
  • МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • МИТО
  • НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)
  • НІЖИН
  • НОСІВКА
  • НОВА УШИЦЯ
  • ОПРИШКИ
  • ОСТЕР
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПІДСТАРОСТА
  • ПОЛЬСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1617–1618
  • ПОНЯТОВСЬКИЙ ЮЗЕФ-АНТОНІ
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ПОВІТ
  • ПРЕТВИЧ БЕРНАРД
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РАТНЕ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОГАТИН
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОСТИНСЬКІ МАЄТНОСТІ
  • СТАРОСТИНСЬКІ СЕЛЯНИ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТАКСАЦІЯ ЦІН
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИША МИХАЙЛО
  • ТИВУН
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • УСТАВА НА ВОЛОКИ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛОЧНА ПОМІРА
  • ВИШГОРОД
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
  • ЗАВАДСЬКИЙ КАЗИМИР
  • ЗБАРАЗЬКІ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ
  • ЖАБОТИНСЬКИЙ СВЯТО-ОНУФРІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ЖИТОМИРСЬКОЇ КОМІСІЇ ОРДИНАЦІЯ 1614
  • ЗІНЬКІВСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)