СТЕБНИЦЬКИЙ Ієронім Іванович (30.09.1832—29.01.1897) — військ. геодезист, картограф, географ, чл.-кор. Петерб. АН (1878), генерал від інфантерії (1896). Н. в с. Волянщина (нині село Володарсько-Волинського р-ну Житомир. обл.), де його батько служив управителем маєтку поміщиці К.Сорочинської, дочки генерал-фельдмаршала кн. М.Кутузова. Стебницькі — дворянський рід, герба Пржестрфал, який одержав дворянське звання в Угорщині 1482. Одна з гілок роду поселилася на укр. землях 1723.

Навч. в Житомир. г-зії. 1852 закінчив Ін-т Корпусу інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі. 1855—58 навч. на Геодезичному відділенні Миколаївської академії Ген. штабу за спеціальністю "Астрономо-геодезія". Після закінчення академії направлений до Військово-топографічного депо Гол. штабу, з січня 1860 — у Військово-топографічному відділі Кавказ. військ. округу. З 1 січня 1867 — начальник цього відділу. Особисто виконував важливі військово-топографічні зйомки, астрономічні спостереження і картографічні роботи на Кавказі, у Закаспійській обл., Малій Азії, Персії. 1878—81 брав участь у встановленні та демаркації російсько-турец. кордону. Важливою є участь С. у межуванні Кавказ. краю.

Одним із найважливіших напрямів наук. досліджень було вивчення відхилень прямовисних ліній на Кавказі. За дослідження відхилень прямовисних ліній і наступні праці з визначення сили притягання на Кавказі та фігури Землі 1878 обраний чл.-кор. Петерб. АН.

Значне місце в діяльності С. займали картографічні праці. Ґрунтовно опрацював розвиток картографування території Кавказу, організував її систематичне топографічне знімання і підняв на якісно новий рівень зміст карт. Створив серію карт Кавказ. краю. 1884 був делегатом від Росії на міжнар. конференції у Вашингтоні (США) з питань вибору загального для всіх країн першого меридіана і про введення для використання універсального часу. Займався також питаннями картометрії, статистики і країнознавства.

28 листопада 1885 призначений начальником Військово-топографічного відділу Гол. штабу.

Проводив велику науково-громад. діяльність у Рос. геогр. т-ві, Рос. астрономічному т-ві та багатьох комісіях. Голова комісії з вивчення розподілу сили тяжіння в Росії. Автор понад 90 наук. праць.

П. у м. С.-Петербург.

Рід Стебницьких дав рос. сусп-ву відомих наук. діячів. У сім’ї дочки С. Ольги (1866—1937) і військ. інженера Л.Капиці (1864—1919) народився син — майбутній академік АН СРСР П.Капиця (1894—1984). Дочка сина С. Віктора (п. 1909) і Софії Христофорівни — рад. історик-сходознавець, чл.-кор. АН СРСР Н.Пігулевська (1894—1970).

СОССА Ростислав Іванович

1. Статистическая таблица Кавказского края с обозначением пространства, числа жителей и плотности населения. В кн.: Записки Кавказского отдела Русского географического общества, т. 5. Тифлис, 1862
2. Об отклонении отвесных линий притяжением Кавказских гор: Геодезическое исследование (с таблицей и картой). В кн.: Записки Академии наук, т. 27. СПб., 1870
3. Картографическое обозрение Кавказа и Закавказья. В кн.: Труды Третьего международного съезда ориенталистов в Санкт-Петербурге, 1876 г., т. 1. СПб., 1879

1. Новокшанова З.К. Иероним Иванович Стебницкий: Военный геодезист, географ, ученый. М., 1960