ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СУДЕЦЬ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Поїздник І.І. СУДЕЦЬ Володимир Олександрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sudets_V (останній перегляд: 26.04.2019)
СУДЕЦЬ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

СУДЕЦЬ Володимир Олександрович (23.10.1904—05.05.1981) — військ. діяч, маршал авіації (1955). Герой Рад. Союзу (1945). Н. в с. Нижньодніпровськ (нині у складі м. Дніпропетровськ) в сім’ї суднобудівника. 1921 закінчив механіко-тех. школу. Працював на з-ді в Запоріжжі. У Червоній армії з 1925. Після навчання у військово-тех. школі Військово-повітряних сил (1927) служив авіамеханіком у буд. частині Військово-повітряних сил Київського військового округу. 1929 закінчив школу льотчиків, 1931 — курси вдосконалення командного складу при Качинській авіац. школі льотчиків, 1933 — курси вдосконалення командного складу при Військово-повітряній інженерній академії ім. М.Жуковського. 1933—37 служив у Монгол. Нар. Республіці інструктором-радником командира авіац. бригади, командиром авіац. групи Військово-повітряних сил. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940. Упродовж 1941—45 — командир 4-го дальнього бомбардувального авіаційного корпусу, командуючий Військово-повітряними силами 51-ї армії в Криму, Приволзького військ. округу, командувач 1-ї бомбардувальної авіац. армії та 17-ї повітряної армії. Керовані С. авіац. частини брали участь у боях на Південному фронті, Пн.-Зх. фронті, Брянському фронті, Воронезькому фронті, Зх., Волховському, Ленінгр., Калінінському фронтах і Третьому Українському фронті.

Після Другої світової війни в 1946—49 — нач. Ген. штабу, заст. Головнокомандуючого Військово-повітряними силами СРСР. 1950 закінчив Військ. академію Ген. штабу. Продовжував службу на посадах нач. Липецьких вищих офіцерських льотно-тактичних курсів (1950—53), командуючого 26-ю повітряною армією в Білорус. військ. окрузі (1953—55), командуючого дальньою авіацією (1955—62), Головнокомандуючого військами Військово-повітряних сил СРСР, заст. міністра оборони СРСР (1962—66), військ. інспектора в Групі ген. інспекторів Мін-ва оборони СРСР (із 1966).

Автор низки наук. праць із питань застосування авіації за нових умов озброєння.

Почесний громадянин міст Тирасполь (1964) та Запоріжжя (1970).

Нагороджений 4-ма орденами Леніна, 5-ма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го й 1-го ст., Кутузова 1-го ст. та ін. нагородами. Удостоєний звання Нар. героя Югославії (1964) та Героя Монгол. Нар. Республіки (1971).

П. у м. Москва, похований на Новодівичому кладовищі.

Його ім’я носить Ставропольське вище військ. авіац. інженерне училище (РФ).


Література:
  1. Красовский С. Маршал авиации В.А. Судец. «ВИЖ», 1974, № 10
  2. Герои огненных лет, кн. 6. М., 1983
  3. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988
  4. Herfurth D. Sowjetische Auszeichnungen: 1918—1991. Auszeichnungen der Mongolische Volksrepublik: 1924—1992. Berlin, 2004
  5. Герои Днепропетровщины: Очерки о Героях Советского Союза и полных кавалерах ордена Славы. Днепропетровск, 2006
  6. Командующие воздушными армиями. М., 2006

Посилання:
  • БРЯНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • МОСКВА
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ (ВЕЛ. ВІТЧИЗН. ВІЙНА)
  • РАДЯНСЬКО-ФІНЛЯНДСЬКА ВІЙНА 1939–1940
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ТИРАСПОЛЬ
  • ВОРОНЕЗЬКИЙ ФРОНТ
  • ЗАПОРІЖЖЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)