СУМСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.-тер. одиниця у складі України. Утворена 10 січня 1939. Розташов. на пн. сх. України. Межує на півночі та сході з Росією, на півдні — із Харківською областю і Полтавською областю, на заході — із Чернігівською областю. Характерною ознакою є найбільша довжина кордону з Росією порівняно з ін. областями. Територія 23,8 тис. км² (3,9 % від території України). Населення 1148 тис. осіб (на 1 червня 2012). Міське населення — 66,7 %. Центр — м. Суми. В області — 18 р-нів, 15 міст, 20 с-щ міськ. типу, 384 сільс. ради, 1491 сільс. населений пункт. За нац. складом переважають українці (88,8 %), росіян — 9,4 %, серед ін. національностей — білоруси, євреї, цигани. Статус істор. населених місць мають міста Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець, с-ща міського типу Вороніж, Низи, Терни.

За характером рельєфу С.о. — хвиляста рівнина. Більша частина території лежить у межах Придніпровської низовини. Крайня пн. частина — в межах Поліської низовини. На сході — відроги Середньорос. височини. Осн. корисні копалини — нафта, природний газ, торф, кам’яна сіль. Клімат помірно континентальний, з теплим літом і м’якою зимою. 165 річок довжиною понад 10 км кожна належать до басейну Дніпра (найбільші — Десна, Сула, Псел). На території С.о. — один із 4-х філіалів Укр. степового природного заповідника — Михайлівська цілина; з 1999 функціонує Деснянсько-Старогутський природний парк.

Територія сучасної області була заселена з часів пізнього палеоліту. Наприкінці 1 тис. її населяли носії волинцевської культури і роменської культури — літописні сіверяни. Із 2-ї пол. 11 ст. вона входила до Переяславського князівства і Чернігівського князівства. Після монголо-татарської навали в пн. частині території С.о. існували удільні князівства (Путивльське, Глухівське), пд. частина входила до Золотої Орди. Протягом 2-ї пол. 14 — 15 ст. територія увійшла до Великого князівства Литовського, а 1500—03 була завойована Великим князівством Московським. Землі на пд. від Путивля не мали осілого населення та були частиною Дикого поля.

За Деулінським перемир’ям 1618 пн.-зх. частина сучасної С.о. (крім Путивля) відійшла до Речі Посполитої. Із 1648 ця територія контролювалася Військом Запорозьким (Гетьманщиною). Глухів із 1708 був резиденцією гетьманів Лівобережної України, із 1722 — місцеперебуванням Малоросійської колегії. Пд.-сх. частина Сумщини із серед. 17 ст. активно заселялася укр. переселенцями і стала частиною Слобідської України. 1655 тут було сформовано Охтирський полк, 1658 — Сумський полк, кер-во якими здійснювала Московія через бєлгородського воєводу, а з 1718 — київ. губернатора. Проведена 1732—37 реформа слобідських козацьких полків поклала початок ліквідації ефемерної автономії Слобожанщини. 1765 з 5-ти слобідських полків було утворено Слобідсько-Українську губернію, перетворену 1780 на Харківське намісництво. Різні частини Сумщини входили також до складу Чернігівського намісництва, Новгород-Сіверського намісництва та Курського намісництва. 1802 зх. землі Сумщини відійшли до складу Чернігівської губернії, Роменщина — Полтавської губернії, сх. землі з 1797 відносилися до Слобідсько-Укр. губ. (із 1835 — Харківської губернії).

Після встановлення рад. влади територія нинішньої С.о. лишалася розділеною між Полтав., Харків., Черніг. та Курською губерніями. Відповідно до розпочатої 1923 адм.-тер. реформи у складі 3-х укр. губерній було утворено 5 округ, що поділялися на р-ни. Після ліквідації 1925 губернського поділу округи (Роменська округа, Сумська округа, Конотопська округа, Полтавська округа, Харківська округа, Новгород-Сіверська округа) стали осн. адм.-тер. одиницями. Із вересня 1930 по лютий 1932 центрові безпосередньо підпорядковувалися 28 р-нів і Сум. міськрада. Надалі територія Сумщини аж до утворення 1939 С.о. входила до складу Київ., Харків., Черніг. областей (із 1932), а 2 р-ни — до складу утвореної 1937 Полтав. обл. На 1941 в області налічувався 31 р-н. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 — 31, 1960 — 24, 1965 — 16, 1979 — 18, 1993 — 18).

Під час Другої світової війни на окупованій гітлерівцями території області (жовтень 1941 — жовтень 1943) формувалися партизанські з’єднання С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова та ін. Пн. частина Сумщини була однією з найважливіших баз партизанів.

Економіка області становить поєднання ряду розвинутих галузей обробної і добувної пром-сті з інтенсивним багатогалузевим сільс. госп-вом. Провідні галузі пром-сті — паливна, хімічна та машинобудування. В області виробляється понад 40 % нафти від заг. обсягу в Україні, 7 % газу, 30 % сірчаної кислоти. На території м. Шостка з 1999 діє спеціальний режим інвестиційної діяльності.

На Сумщині працює 5 вищих навч. закладів, з них 4 ун-ти (Сум. державний, Сум. нац. аграрний, Сум. педагогічний, Глухівський державний педагогічний) та Українська академія банківської справи. Діють 2 театри, обласна філармонія, 11 держ. музеїв.

На Сумщині народилися: Б.Антоненко-Давидович, І.Багряний, М.Березовський, М.Берлинський, О.Богомазов, Д.Бортнянський, М.Василенко, Остап Вишня, Б.Гмиря, П.А.Грабовський, І.Кавалерідзе, І.Кожедуб, В.Кричевський, П.Куліш, О.Лазаревський, М.Мурашко, Г.Нарбут, О.Олесь, О.Потебня, М.Хвильовий.

Осн. архіт. пам’ятки: Свято-Воскресенська церква (1702, Суми), Спасо-Преображенський собор (1776—1788, Суми), Свято- Михайлівська церква (1776—81, Вороніж), Гамаліївський Пустинно-Харлампіївський монастир (поч. 18 ст., с. Гамаліївка Шосткинського р-ну), Свято-Миколаївська церква (1686, Глухів), Тріумфальні ворота (1766—85, Глухів), Молченський монастир (16—19 ст., Путивль), церква Миколи Козацького (1735—37, Путивль), Святодухівський собор (1742—46, Ромни), "Круглий двір" (1749, Тростянець), Свято-Покровський собор (Охтирка).

ВЕРМЕНИЧ Ярослава ВолодимирівнаВ.

1. ІМіС УРСР: Сумська область. К., 1973
2. Леонтьєва Г.Г. Села Сумської області. Суми, 1996
3. Все про Україну. К., 1998
4. Корогод Б., Корогод Г. Нарис історії Сумщини. Суми, 1999
5. Сумщина від давнини до сьогодення: Науковий довідник. Суми, 2000
6. Яременко М.Ф. Сумщина пореформена (1861—1916 рр.). Суми, 2002
7. Сумський історичний портал. Web: http://www.history.sumynews.com