ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. СУМСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sumska_oblast (останній перегляд: 24.08.2019)
СУМСЬКА ОБЛАСТЬ

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.-тер. одиниця у складі України. Утворена 10 січня 1939. Розташов. на пн. сх. України. Межує на півночі та сході з Росією, на півдні — із Харківською областю і Полтавською областю, на заході — із Чернігівською областю. Характерною ознакою є найбільша довжина кордону з Росією порівняно з ін. областями. Територія 23,8 тис. км2 (3,9 % від території України). Населення 1148 тис. осіб (на 1 червня 2012). Міське населення — 66,7 %. Центр — м. Суми. В області — 18 р-нів, 15 міст, 20 с-щ міськ. типу, 384 сільс. ради, 1491 сільс. населений пункт. За нац. складом переважають українці (88,8 %), росіян — 9,4 %, серед ін. національностей — білоруси, євреї, цигани. Статус істор. населених місць мають міста Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець, с-ща міського типу Вороніж, Низи, Терни.

За характером рельєфу С.о. — хвиляста рівнина. Більша частина території лежить у межах Придніпровської низовини. Крайня пн. частина — в межах Поліської низовини. На сході — відроги Середньорос. височини. Осн. корисні копалини — нафта, природний газ, торф, кам’яна сіль. Клімат помірно континентальний, з теплим літом і м’якою зимою. 165 річок довжиною понад 10 км кожна належать до басейну Дніпра (найбільші — Десна, Сула, Псел). На території С.о. — один із 4-х філіалів Укр. степового природного заповідника — Михайлівська цілина; з 1999 функціонує Деснянсько-Старогутський природний парк.

Територія сучасної області була заселена з часів пізнього палеоліту. Наприкінці 1 тис. її населяли носії волинцевської культури і роменської культури — літописні сіверяни. Із 2-ї пол. 11 ст. вона входила до Переяславського князівства і Чернігівського князівства. Після монголо-татарської навали в пн. частині території С.о. існували удільні князівства (Путивльське, Глухівське), пд. частина входила до Золотої Орди. Протягом 2-ї пол. 14 — 15 ст. територія увійшла до Великого князівства Литовського, а 1500—03 була завойована Великим князівством Московським. Землі на пд. від Путивля не мали осілого населення та були частиною Дикого поля.

За Деулінським перемир’ям 1618 пн.-зх. частина сучасної С.о. (крім Путивля) відійшла до Речі Посполитої. Із 1648 ця територія контролювалася Військом Запорозьким (Гетьманщиною). Глухів із 1708 був резиденцією гетьманів Лівобережної України, із 1722 — місцеперебуванням Малоросійської колегії. Пд.-сх. частина Сумщини із серед. 17 ст. активно заселялася укр. переселенцями і стала частиною Слобідської України. 1655 тут було сформовано Охтирський полк, 1658 — Сумський полк, кер-во якими здійснювала Московія через бєлгородського воєводу, а з 1718 — київ. губернатора. Проведена 1732—37 реформа слобідських козацьких полків поклала початок ліквідації ефемерної автономії Слобожанщини. 1765 з 5-ти слобідських полків було утворено Слобідсько-Українську губернію, перетворену 1780 на Харківське намісництво. Різні частини Сумщини входили також до складу Чернігівського намісництва, Новгород-Сіверського намісництва та Курського намісництва. 1802 зх. землі Сумщини відійшли до складу Чернігівської губернії, Роменщина — Полтавської губернії, сх. землі з 1797 відносилися до Слобідсько-Укр. губ. (із 1835 — Харківської губернії).

Після встановлення рад. влади територія нинішньої С.о. лишалася розділеною між Полтав., Харків., Черніг. та Курською губерніями. Відповідно до розпочатої 1923 адм.-тер. реформи у складі 3-х укр. губерній було утворено 5 округ, що поділялися на р-ни. Після ліквідації 1925 губернського поділу округи (Роменська округа, Сумська округа, Конотопська округа, Полтавська округа, Харківська округа, Новгород-Сіверська округа) стали осн. адм.-тер. одиницями. Із вересня 1930 по лютий 1932 центрові безпосередньо підпорядковувалися 28 р-нів і Сум. міськрада. Надалі територія Сумщини аж до утворення 1939 С.о. входила до складу Київ., Харків., Черніг. областей (із 1932), а 2 р-ни — до складу утвореної 1937 Полтав. обл. На 1941 в області налічувався 31 р-н. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 — 31, 1960 — 24, 1965 — 16, 1979 — 18, 1993 — 18).

Під час Другої світової війни на окупованій гітлерівцями території області (жовтень 1941 — жовтень 1943) формувалися партизанські з’єднання С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова та ін. Пн. частина Сумщини була однією з найважливіших баз партизанів.

Економіка області становить поєднання ряду розвинутих галузей обробної і добувної пром-сті з інтенсивним багатогалузевим сільс. госп-вом. Провідні галузі пром-сті — паливна, хімічна та машинобудування. В області виробляється понад 40 % нафти від заг. обсягу в Україні, 7 % газу, 30 % сірчаної кислоти. На території м. Шостка з 1999 діє спеціальний режим інвестиційної діяльності.

На Сумщині працює 5 вищих навч. закладів, з них 4 ун-ти (Сум. державний, Сум. нац. аграрний, Сум. педагогічний, Глухівський державний педагогічний) та Українська академія банківської справи. Діють 2 театри, обласна філармонія, 11 держ. музеїв.

На Сумщині народилися: Б.Антоненко-Давидович, І.Багряний, М.Березовський, М.Берлинський, О.Богомазов, Д.Бортнянський, М.Василенко, Остап Вишня, Б.Гмиря, П.А.Грабовський, І.Кавалерідзе, І.Кожедуб, В.Кричевський, П.Куліш, О.Лазаревський, М.Мурашко, Г.Нарбут, О.Олесь, О.Потебня, М.Хвильовий.

Осн. архіт. пам’ятки: Свято-Воскресенська церква (1702, Суми), Спасо-Преображенський собор (1776—1788, Суми), Свято- Михайлівська церква (1776—81, Вороніж), Гамаліївський Пустинно-Харлампіївський монастир (поч. 18 ст., с. Гамаліївка Шосткинського р-ну), Свято-Миколаївська церква (1686, Глухів), Тріумфальні ворота (1766—85, Глухів), Молченський монастир (16—19 ст., Путивль), церква Миколи Козацького (1735—37, Путивль), Святодухівський собор (1742—46, Ромни), "Круглий двір" (1749, Тростянець), Свято-Покровський собор (Охтирка).


Література:
  1. ІМіС УРСР: Сумська область. К., 1973
  2. Леонтьєва Г.Г. Села Сумської області. Суми, 1996
  3. Все про Україну. К., 1998
  4. Корогод Б., Корогод Г. Нарис історії Сумщини. Суми, 1999
  5. Сумщина від давнини до сьогодення: Науковий довідник. Суми, 2000
  6. Яременко М.Ф. Сумщина пореформена (1861—1916 рр.). Суми, 2002
  7. Сумський історичний портал. Web: http://www.history.sumynews.com

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • БАГРЯНИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БЕРЛИНСЬКИЙ МАКСИМ ФЕДОРОВИЧ
  • БІЛОПІЛЛЯ
  • БОГОМАЗОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1618
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДИКЕ ПОЛЕ
  • ГАМАЛІЇВСЬКИЙ ПУСТИННО-ХАРЛАМПІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЛУХІВ
  • ГМИРЯ БОРИС РОМАНОВИЧ
  • ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО АРСЕНОВИЧ
  • ГУБЕРНАТОР
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХАРКІВСЬКА ОКРУГА
  • ХАРКІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КОНОТОП
  • КОНОТОПСЬКА ОКРУГА
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КОЖЕДУБ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЕБЕДИН
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МОЛЧЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МУРАШКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НАУМОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ОХТИРКА
  • ОХТИРСЬКИЙ ПОЛК
  • ОКРУГА
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОЛТАВСЬКА ОКРУГА
  • ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
  • ПУТИВЛЬ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • РОМЕНСЬКА ОКРУГА
  • РОМНИ
  • САБУРОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • СЕРЕДИНА БУДА , МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШОСТКА, МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ
  • СІВЕРЯНИ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОБІДСЬКІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СУМСЬКА ОКРУГА
  • СУМСЬКИЙ ПОЛК
  • СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ТРОСТЯНЕЦЬ, МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВОРОНІЖ
  • ВОРОЖБА
  • ВИШНЯ ОСТАП
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОНОТОП
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • ЛЕБЕДИН
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ОХТИРКА
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПУТИВЛЬ
  • РОМНИ
  • СЕРЕДИНА БУДА , МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • СІВЕРЯНИ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ТЕРНИ , СМТ СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРОСТЯНЕЦЬ, МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)