ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г., Вортман Д.Я., Маслійчук В.Л. СУМИ, обласний центр [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sumy_mst (останній перегляд: 16.11.2018)
СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

СУМИ — місто обласного підпорядкування, адм., екон. і культ. центр Сумської області. Розташов. на р. Псел (прит. Дніпра), при впадінні в неї річок Сумка і Стрілка. Населення 268 тис. осіб (2011).

У слов’ян. і давньорус. час на теренах сучасного міста та в його околицях існували укріплені населені пункти, рештки яких згадуються в документах 16—17 ст. під назвами Берлицького (Берлинського), Липенського (Липецького) і Суминого городищ. На серед. 17 ст. ця територія не мала постійного населення і номінально належала Рос. д-ві.

С. засновані укр. козаками-переселенцями з м-ка Ставище (Білоцерківського полку) на чолі з Г.Кондратьєвим. Дата цієї події є предметом дискусії (1652 або 1655). 1656—58 на Суминому городищі під кер-вом рос. воєводи К.Арсеньєва споруджено місто-фортецю, яка складалася із "замку" і "города". У 1670-ті рр. до цих двох частин додалася третя — укріплений посад, після чого С. стали найбільшою з фортець Слобідської України. У 1680-ті рр. почали формуватися неукріплені передмістя.

Із 1658 С. — центр Сумського полку. Наприкінці 17 ст. С. відігравали роль збірного пункту рос. військ під час Кримських походів 1687 і 1689. Під час Північної війни 1700—1721 в грудні 1708 — січні 1709 в місті перебувала ставка рос. гол. командування на чолі із царем Петром I, 1734—43 в С. працювала Комісія із впорядкування слобідських полків, заснована під кер-вом кн. О.Шаховського. Великий вплив у "козацький" період історії міста мала старшинська родина Кондратьєвих. 1765—80 С. — центр Сум. провінції Слобідсько-Української губернії, 1780—96 — повітове місто Харківського намісництва, із 1796 — повітове місто Слобідсько-Укр. губ., а з 1835 — Харківської губернії. 1786 був затверджений, а 1789 почав реалізовуватися проект перепланування міста, який передбачав, зокрема, знесення фортечних валів.

Після періоду застою (який тривав із 1765 до 1860-х рр.) С. стали перетворюватися на велике торгово-пром. місто, найзначнішими підпр-вами якого були Павлівський цукрорафінадний з-д (заснований 1869 І.Харитоненком) і Сум. машинобудівні майстерні (засновані 1896; виробляли, зокрема, обладнання для цукроварень; із 1928 — Сум. машинобудівний з-д ім. Фрунзе). Із буд-вом залізниці ВорожбаМерефа в січні 1877 стала до ладу станція Суми. Великий внесок у розвиток С. зробили родини промисловців-меценатів, найвідоміші серед яких — Харитоненки. На поч. 20 ст. центр міста набув упорядкованого європ. вигляду.

1917—19 місто контролювалося владою Української Народної Республіки (листопад 1917 — 9 січня 1918, квітень 1918, листопад 1918 — 5 січня 1919), більшовиками (9 січня — 1 квітня 1918, 5 січня — 14 серпня 1919), владою Української Держави (травень—листопад 1818), урядом А.Денікіна (14 серпня — 29 листопада 1919). 29 листопада 1919 остаточно утверджено рад. владу.

1920 Н.Онацький заснував художньо-істор. музей (1939 розділений на художній та краєзнавчий; див. Сумський краєзнавчий музей). На поч. 1920-х рр. діяла літературно-драм. студія, якою керував письменник і театрознавець Я.Мамонтов. Із березня 1923 С. — центр Сумської округи. 1930—39 — центр Сум. р-ну, що входив 1932—39 до складу Харківської області. З утворенням у січні 1939 Сум. області місто стало центром області та району. Під час гітлерівської окупації (10 жовтня 1941 — 2 вересня 1943) в місті діяли підпільна рад. група на чолі з Д.Косаренком, підпільні групи Організації українських націоналістів. У березні—червні 1944 в С. формувалися частини Війська Польського.

У повоєнний час С. перетворилися на значний індустріальний осередок із розвинутими машинобудуванням, металообробною, хімічною, харчовою та легкою пром-стю. У 1970—80-ті рр. центр міста зазнав реконструкції. Було споруджено велику адм. будівлю на площі Леніна (нині площа Незалежності) і театр ім. М.Щепкіна (1980). Станом на 2010 в місті діють 4 вищі навч. заклади.

У С. народилися лікар П.Симонтовський, О.Алчевський, М.Грунський, легкоатлет В.Голубничий.

Пам’ятки арх-ри: Свято-Воскресенська церква (1702), Спасо-Преображенський собор (1776—88), садиба Лінтварьових (кін. 18 — поч. 20 ст.; тут діє будинок-музей А.Чехова), Михайлівський кадетський корпус (1903; нині Військ. ін-т артилерії), Свято-Троїцький собор (1901—14), Свято-Пантелеймонівська церква з архієрейською резиденцією (1916). Пам’ятники І.Харитоненку, М.Щепкіну, І.Кожедубу та ін.


Література:
  1. Как был основан город Сумы. «Киевская старина», 1901, т. 74
  2. Юркевич В. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького. К., 1932
  3. ІМіС УРСР: Сумська область. К., 1973
  4. Дейнека А. Памятники архитектуры Сумщины. Х., 1989
  5. Сумы: Путеводитель. Х., 1989
  6. Іванюк Я.Г. Міста-фортеці Охтирка і Суми у XVII—XVIII ст. «УІЖ», 1990, № 9
  7. Харламов В.О. Невідомі сторінки виникнення українських міст у XVII ст. В кн.: Історія Русі-України (історико-археологічний збірник). К., 1998
  8. Вечерський В.В. Спадщина містобудування України. К., 2003
  9. Суми: Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом. Суми, 2003
  10. Корогод Б.Л. та ін. Сумська область у роки Великої Вітчизняної війни. Суми, 2003
  11. Сумщина в іменах. Суми, 2004
  12. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. К., 2005
  13. Манько М.О. Суми та сумчани у документах сучасників, кн. 1—3. Суми, 2007—10
  14. Осадчий Є.М. Сумська фортеця середини XVII — XVIII ст. (пам’яткознавчий аспект). «Сумський історико-архівний журнал», 2010, № 10—11

Посилання:
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ГРУНСЬКИЙ МИКОЛА КУЗЬМИЧ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХАРКІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХАРИТОНЕНКИ
  • КОНДРАТЬЄВ (КІНДРАТОВИЧ) ГЕРАСИМ КІНДРАТОВИЧ
  • КОНДРАТЬЄВИ
  • КОЖЕДУБ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • МЕРЕФА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОСАД
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • СУМСЬКА ОКРУГА
  • СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • СУМСЬКИЙ ПОЛК
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВІЙСЬКО ПОЛЬСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОРОЖБА

  • Пов'язані терміни:
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • АРМІЯ ПОЛЬСЬКА В СРСР
  • БОГДАНОВИЧ МОДЕСТ ІВАНОВИЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЕКСТРАКТ ПРО СЛОБІДСЬКІ ПОЛКИ
  • ФИЛОНОВИЧ ВАСИЛЬ ЗАХАРОВИЧ
  • ГРУНСЬКИЙ МИКОЛА КУЗЬМИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ХАРКІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943 Р.
  • ХАРИТОНЕНКИ
  • КІЗЧЕНКО АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОНДРАТЬЄВ (КІНДРАТОВИЧ) ГЕРАСИМ КІНДРАТОВИЧ
  • КОНДРАТЬЄВИ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КОЖЕДУБ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КУЛИК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ГЛІБ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ МАРІЯ ІВАНІВНА
  • МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МАКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЄГОРОВИЧ
  • МІЩАНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ПІЛЬКЕВИЧ СЕМЕН ДАНИЛОВИЧ
  • РОМИ
  • РУДЕНКО БЕЛЛА АНДРІЇВНА
  • ЩУСЄВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • СУМСЬКА ОКРУГА
  • ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЯРМАРОК
  • ЗАЙЦЕВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЗУЄВ ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)