ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ

  Бібліографічне посилання: Папакін А.Г. ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tabir_vijskovyj (останній перегляд: 21.08.2019)
ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ

ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ — тимчасова польова фортифікаційна споруда, призначена для захисту військ. контингенту або для проведення навчання. Укріплені табори зводили на ніч уже давні єгиптяни. За Геродотом, перське військо на чолі з Дарієм I ставило табори під час походу на скіфів (514—513 до н. е.), у т. ч. на березі р. Оар, що впадала в Меотиду (Азовське море). Давні греки та македонці не надавали значення укріпленню табору. Армія Риму Стародавнього при кожній зупинці на ніч споруджувала табір прямокутної форми з чотирма брамами, укріплений ровами та стіною з частоколу, по периметру якої стояли вежі. З часів імп. Августа легіон міг перебувати в одному таборі роками, тому з часом такі табори перетворювалися на фортеці; навколо них з’являлася цивільна забудова, і нерідко фортеці перетворювалися на міста. В Україні залишки рим. військ. таборів відкриті, зокрема, біля с. Орлівка (Ренійського р-ну Одес. обл.), с. Дар’ївка (Білозерського р-ну Херсон. обл.), в урочищі Дідова Хата (Миколаїв. р-ну Миколаїв. обл.).

Військ. теоретики Візантії радили будувати прямокутний табір з ровом та валом по периметру і "вовчими ямами" за валом. Слов’яни (давні) в 7—8 ст. влаштовували свої табори на височині, захищаючи їх возами, "вовчими ямами" та земляними перешкодами. У Київській Русі ставили укріплені валами чи частоколом "остроги" та "осіки" або огороджували табір щитами. Такі військ. табори могли використовувати для захисту війська під час бою (див. Калка, битва на річці 1223). Середньовічні кочовики влаштовували круглі у плані табори зі зв’язаних возів. Монголи ставили неукріплені військ. табори на пагорбах, але залишали нерозсідланими половину коней та використовували кінні патрулі й систему сигнальних багать.

Гусити в Чехії будували табори з великих возів, вкопаних у землю. У Рос. д-ві на місцях зупинки армії будували "остроги", укріплені ровом і валом із частоколом. У війську Речі Посполитої в якості укріпленого табору часто виступали поєднані між собою обози. Укр. козаки також оточували табір возами, з’єднаними мотузками чи ланцюгами, за необхідності вози прикопували землею. Залишки козац. таборів, укріплених валами, виявлені, зокрема, біля с. Пляшева (Радивилівського р-ну Рівнен. обл.) та біля с. Плоска (Дубнівського р-ну Рівнен. обл.). У 16—17 ст. активно використовувалися, у т. ч. в Україні, укріплені обози (ваґенбурґи, гуляй-городи), що захищали військо як під час маршів, так і в бою. Розвиток вогнепальної зброї в 17—18 ст. дав новий поштовх розвиткові укріплених військ. таборів. Вони оснащувалися товстими насипами для захисту від гранат і артилерії, мали позиції для фронтального та перехресного вогню, були захищені артилерією та стали необхідним елементом підготовки будь-якого бою. Напр., Полтавська битва 1709 відбулася біля рос. табору, укріпленого валами і ровами, та побудованих неподалік редутів. Укріплені подібним чином табори використовувалися й під час бойових дій протягом 18—19 ст., коли військ. табори ставали потужними фортецями для оборони багатотисячних армій.

У 19—20 ст. для нетривалих зупинок у полі ставили також неукріплені біваки під відкритим небом. Для розміщення в біваку солдати носили із собою складені намети. Порядок побудови, структура та охорона таких військ. таборів окреслювалися статутами армій. Улітку військ. частини розміщувалися в літніх польових таборах, де займалися бойовою підготовкою (на зиму вони, як правило, квартирували в містах). Такі табори включали стрільбище, плац, церкву, госп. будівлі, офіцерські бараки та наметове містечко для солдатів. Під час Першої світової війни з появою авіац. розвідки військ. табори втратили правильну чотирикутну форму, щоб унеможливити супротивнику встановити чисельність війська. Військ. табори під відкритим небом продовжують застосовувати під час бойових дій та навчань і в 21 ст.


Література:
  1. Шперк В.Ф. История фортификации. М., 1957
  2. Буйских С.Б. Фортификация Ольвийского государства (первые века нашей эры). К., 1991
  3. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. Львів, 1992
  4. Геродот. Історії в дев’яти книгах. К., 1993
  5. Разин Е.А. История военного искусства. СПб, 1999
  6. Кучма В.В. Военная организация Византийской империи. СПб., 2001
  7. Історія українського козацтва: нариси, т. 1. К., 2006
  8. The Cambridge History of Greek and Roman Warfare, vol. 1—2. Cambridge, 2007
  9. Коннолли П. Греция и Рим: эволюция военного искусства на протяжении 12 веков. М., 2009
  10. Сокирко О. Полтавська битва 27 червня 1709 р.: український Рубікон, ч. 1—2. К., 2009
  11. Котляр М. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. К., 2010
  12. Храпачевский Р.П. Армия монголов периода завоевания Древней Руси. М., 2011
  13. Синиця Є. Перунові діти: військова справа слов’ян на початку середньовіччя. К., 2012

Посилання:
  • ДАРІЙ I (ДАР'ЯВАУШ)
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • КАЛКА, БИТВА НА РІЧЦІ 1223
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • СКІФИ
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 1
  • ВАҐЕНБУРГ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ТАБІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)