ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАЛЕР, ТАЛЯР

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ТАЛЕР, таляр [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Taler (останній перегляд: 21.02.2019)
ТАЛЕР, ТАЛЯР

ТАЛЕР, таляр (нім. Taler) — велика срібна монета, яка тривалий час дорівнювала за вартістю золотому дукату — "золотому" укр. джерел 15—18 ст. Карбування прототипу Т. розпочав 1484 ерцгерцог Тиролю Сигізмунд Габсбург. Монета важила 1 унцію (31,83 г), містила 29,2 г чистого срібла (проба металу 937,5). Спочатку таких монет карбували небагато з огляду на складність вир-ва. З поч. 16 ст., завдяки збільшенню видобутку срібла в Європі та вдосконаленню техніки вир-ва, почали масово карбувати монету, назва якої "йоахімсталер" (згодом скоротилася до "талер") походить від м. Йоахімсталь (нині м. Яхимов, Чехія). Тут бл. 1518 її широке вир-во започаткував граф Стефан Шлік.

Протягом століть Т. залишався незмінно високопробною, великою й масивною монетою, що вигідно вирізняло його на тлі невпинного погіршення якості дрібніших срібних монет, переважна більшість яких (дрібні номінали) з часом перетворилися на білонові. Вага Т. поступово зменшувалася: напр., 1566 за прийнятим у м. Аугсбург (Баварія) Монетним статутом маса Т. становила 29,23 г, у ньому було бл. 26 г чистого срібла. Т. був найпопулярнішою монетою укр. обігу 16—18 ст. На ринку переважали талери карбування Голл. республіки, Іспанських Нідерландів, "Священної Римської імперії германської нації". Натомість талери Речі Посполитої трапляються в скарбах України нечасто: їхнє вир-во було скромним за обсягом. Т. правив за лічильну одиницю для ін. срібних монет. Після 1654 рос. уряд (який не допускав обігу іноз. монет у Росії) на підвладній Москві території Гетьманщини почав вилучати з обігу іноз. монету, зокрема Т. Цей процес розтягнувся більше, ніж на століття. Від назви "талер", поширеної в Німеччині, походять назви грошових одиниць: долер у Скандинавії, талеро в Італії, далеро в Іспанії, долар у США. Як реальна обігова монета Т. проіснував у деяких європ. країнах до 1907.

(Див. також Єфімок.)


Література:
  1. Спасский И.Г. Талеры в русском денежном обращении 1654—1659 годов. Л., 1960
  2. Hess W., Klose D. Vom Taler zum Dollar: 1486—1986. München, 1986
  3. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998

Посилання:
  • ДУКАТ
  • ЄФІМОК
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ

  • Пов'язані терміни:
  • БУЧАЦЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1672 Р.
  • ДУКАЧ
  • ДУКАТ
  • ДУШЕГУБИНА
  • ЄФІМОК
  • ЄФРАЇМКИ
  • ГЛОБА
  • ГРОШЕН
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРИВНА ПОЛЬСЬКА
  • ГУЛЬДЕН
  • ГУЛЬДЕН РИНСЬКИЙ
  • КОНВЕНЦІЙНА СИСТЕМА
  • КРИСТИНКА, НАЗВА МОНЕТ
  • КРМАН ДАНІЕЛЬ
  • ЛЕВ, ЛЕУ
  • ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ
  • ЛЕВЕНДААЛЬДЕР
  • ЛЕЙ
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МУКАРЕР
  • ОРТ
  • ПАТАГОН
  • ПІВТОРАК
  • ПОТРОНИК
  • РЕСУРА
  • РІКСДААЛЬДЕР
  • РУБЛЬ
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР КРИМУ З ПОЛЬЩЕЮ 1649
  • ЗОЛОТА, ЗЛОТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)