ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАРАНОВСЬКИЙ ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ТАРАНОВСЬКИЙ Федір Васильович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Taranovskyj_F (останній перегляд: 17.02.2019)
ТАРАНОВСЬКИЙ ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ

ТАРАНОВСЬКИЙ Федір Васильович (24(12).05.1875—23.01.1936) — історик права, правознавець. Професор (1906), д-р держ. права (1911). Дійсний член УАН (1918; із 1921 — ВУАН), Сербської королів. АН (1933), чл.-кор. Болг. АН. Н. в м. Плонськ (нині місто Мазовецького воєводства, Польща). Походив із польсько-рос. дворянської родини. Початкову освіту здобув у Варшавській г-зії. 1896 із золотою медаллю закінчив юрид. ф-т Варшавського ун-ту. Залишений на кафедрі історії рос. права Варшавського ун-ту як стипендіат для підготовки до професорського звання. Від 1899 — в. о. приват-доцента на кафедрі енциклопедії права, а 1903—04 —на кафедрі рос. права Варшавського ун-ту. 1902—03 стажувався в ун-тах Берліна, Гейдельберга та Геттінгена (усі міста в Німеччині), а також працював у б-ках й архівах Німеччини та Франції. 1905 захистив магістерську дис. на тему: "Юридический метод в государственной науке: очерк развития его в Германии" в Петербурзькому університеті. Екстраординарний професор Варшавського ун-ту (1906). Від 1906 викладав у Демидовському юрид. ліцеї в м. Ярославль (нині місто в РФ). Від 1908 — екстраординарний, а протягом 1912—17 — ординарний професор Юр’євського ун-ту. 1911 захистив докторську дис. на тему: "Догматика положительного государственного права во Франции при старом порядке" в Петерб. ун-ті. Від 1910 викладав на Вищих жін. курсах у м. Санкт-Петербург. Від 1917 — у Петрограді (нині м. С.-Петербург), приват-доцент Петрогр. ун-ту. Від кінця 1917 — в Україні. Професор і декан відкритого юрид. ф-ту Катериносл. ун-ту (1918). Академік першого складу УАН (див. Національна академія наук України) по Соціально-екон. відділу (14 листопада 1918), секретар цього відділу, член госп. управління УАН (16 грудня 1918). Від 15 березня 1919 — голова 3-го відділу УАН. Засновник і голова Комісії для виучування західнорус. й укр. права при УАН, член Комісії для виучування звичаєвого права України при УАН, Археогр. комісії при УАН (1919). Ординарний професор кафедри історії західнорус. права Харків. ун-ту. Від серпня 1919 увійшов до складу "Особого агитационного отряда Отдела пропаганды Особого совещания при Главнокомандующем Вооруженными силами на Юге России" (див. Особлива нарада). Ординарний професор кафедри історії рос. права Таврійського ун-ту (1919—20). Від 1920 — на еміграції в Югославії, спершу — в м. Земун (нині у складі м. Белград, Сербія), згодом — у м. Белград. Від 1922 викладав історію права на юрид. ф-ті Белградського ун-ту. Від 1930 — керівник Рос. наук. ін-ту в м. Белград. Підтримував тісні стосунки з багатьма укр. та рос. вченими, зокрема з В.Вернадським, Б.Кістяківським, Є.Спекторським та ін.

Автор численних студій з історії права та правознавства, зокрема з історії рос., сербського та слов’ян. права, держ. і звичаєвого права та ін., зокрема фундаментальної 4-томної праці "Історія сербського права в державі Неманичей" (1931—35), а також досліджень, присвячених М.Владимирському-Буданову, Г.-В.Лейбніцу, Ф.Леонтовичу, Ш.-Л. де Монтеск’є та ін. Первісно перебував під впливом відомих правників О.Блоха та Ф.Леонтовича. Наук. погляди Т. сформувалися в руслі критичного позитивізму й еволюціонували в напрямку соціологізації історії та права. Належав до прибічників масштабних компаративних студій з історії права.

Наприкінці 1920-х рр. виключений зі складу дійсних членів ВУАН із політ. мотивів. Голова Рос. наук. т-ва в м. Белград. Дійсний член польс. Львів. наук. т-ва, чл.-кор. Слов’янського інституту у Празі.

П. у м. Белград.


Праці:
  1. Обзор памятников магдебургского права западно-русских городов литовской эпохи: Историко-юридическое исследование. Варшава, 1897
  2. Сравнительное правоведение в конце ХIХ в. Варшава, 1902
  3. Феодализм в России: Критический очерк. Варшава, 1902
  4. Норманнская теория в истории русского права. Варшава, 1909
  5. Догматика положительного государственного права во Франции при старом порядке. Юрьев, 1911
  6. Судьба Наказа императрицы Екатерины Второй во Франции. СПб., 1912
  7. Заметки о Монтескье. Ярославль, 1913
  8. Новые данные по истории Уложения царя Алексея Михайловича. Пг., 1914
  9. Памяти М.Ф. Владимирского-Буданова (опыт историографической характеристики). «Юридический вестник» (М.), 1916, кн. 14
  10. Энциклопедия права. Берлин, 1923
  11. Обеспечение прав служилого землевладения в сословно-монархическом строе Московского государства. Львов, 1925
  12. Догматика державного права Речі Посполитої XVII в. в праці Христофора Гарткноха. «Записки соціяльно-економічного відділу ВУАН», 1926, т. 2/3
  13. Статистичні описи Польщі Кромера й Старовольського та їх значіння для утворення догматики польського державного права в XVII cт. Там само, 1926, т. 4
  14. Предмет и задача т. н. внешней истории права. Белград, 1930; История русского права. М., 2004
Література:
  1. Соловьев А.В. Ф.В. Тарановский как историк славянского права. Белград, 1935
  2. Каминка А. Тарановский Федор Васильевич (некролог). «Закон и Суд: Вестник Русского юридического общества» (Рига), 1936, № 2
  3. Пашуто В.Т. Русские историки-эмигранты в Европе. М., 1992
  4. Музичко О.Є. Ф.В. Тарановський і польська історична наука кінця ХIХ — першої половини ХХ ст. «Південний архів: історичні науки» (Херсон), 2004, вип. 16
  5. Томсинов В.А. Федор Васильевич Тарановский (1875—1936): Биографический очерк. В кн.: Тарановский Ф.В. История русского права. М., 2004
  6. Профессора Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. К., 2007
  7. Национальная академия наук Украины: 1918—2008: к 90-летию со дня основания. К., 2008
  8. Професори Дніпропетровсько- го національного університету імені Олеся Гончара, 1918—2008: Біобібліографічний довідник. Дніпропетровськ, 2008
  9. Мудриєвська Л.М. Державно-правові погляди Ф.В. Тарановського: автореферат дис. ... канд. юрид. н. К., 2010
  10. Дмитренко О.В. Проблеми державної влади у творчій спадщині Ф.В. Тарановського: автореферат дис. ... канд. юрид. н. Луганськ, 2011

Посилання:
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ОСОБЛИВА НАРАДА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ПРАЗІ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ-БУДАНОВ МИХАЙЛО ФЛЕГОНТОВИЧ
  • ЮГОСЛАВІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)