ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАРАНУШЕНКО СТЕФАН АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кот С.I. ТАРАНУШЕНКО Стефан Андрійович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Taranushenko_S (останній перегляд: 20.02.2019)
ТАРАНУШЕНКО СТЕФАН АНДРІЙОВИЧ

ТАРАНУШЕНКО Стефан Андрійович (21(09).12.1889—13.10. 1976) — мистецтвознавець, історик арх-ри, музеєзнавець, організатор та учасник пам’яткоохоронного руху. Професор (1924). Н. в м. Лебедин в сім’ї дрібного торгівця. Після закінчення Охтирської г-зії упродовж 1910—16 навч. на історико-філол. ф-ті Харків. ун-ту. Член Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Із 1916 — асистент кафедри теорії та іс- торії мист-ва, Музею красних мист-в та старожитностей Харків. ун-ту, від 1917 — викладач Харків. ун-ту та Академії теор. знань. 1918—19 вів міжповітові лекційні курси в Лебедині та Охтирці, доцент Полтав. історико-філол. ф-ту (після його реорганізації в Укр. ін-т громад. наук — ад’юнкт-професор). Брав участь у засіданнях Українського наукового товариства в Києві (1918). У лютому—березні 1919 — зав. архітектурно-монументальної секції Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтв і старовини (ВУКОПМІСу), із березня 1919 — голова Харків. губернського к-ту охорони пам’яток мист-в і старовини (Харків. губКОПМІСу). 1920—21 — зав. архітектурно-монументальної секції ВУКОПМІСу та Харків. губКОПМІСу. Водночас 1920—33 — директор Музею укр. мист-ва (Харків), 1922—24 — наук. співробітник Н.-д. кафедри історії укр. к-ри. 1924 захистив докторську дис. і очолив сектор мист-в, обраний дійсним членом Кафедри мистецтвознавства. 1924—29 — професор Харків. худож. ін-ту. Із 1926 — харків. крайовий інспектор охорони пам’яток к-ри та природи, із 1929 — дійсний член Українського комітету охорони пам’ятників культури. Редактор перших випусків із серії "Українське малярство" (із 1929, вид-во "Рух").

1933 заарештований за фальшивими звинуваченнями в антирад. діяльності й засуджений до 5-ти років позбавлення волі, покарання відбував у районі Чити (нині місто в РФ). Не діставши дозволу на повернення в Україну, 1937 працював викладачем філії Пермського індустріального робітн. ф-ту в Мотовілісі (нині у складі м. Перм, РФ), 1938—50 — наук. співробітником Курської картинної галереї, 1950—53 — Астраханської картинної галереї. 1953—63 — співробітник Академії арх-ри України (Київ). Вивчав пам’ятки мист-ва та арх-ри Лівобережної України. Вніс вагомий вклад у дослідження та вдосконалення техніки обмірів укр. монументального дерев’яного зодчества, теор. питань історії укр. мист-ва, становлення пам’яткоохоронної справи в Україні. Уперше в укр. мистецтвознавстві поставив проблему комплексного підходу до вивчення явищ укр. к-ри, привернув увагу до наук. дослідження нар. писанки.

П. у м. Київ.


Праці:
  1. Пам’ятки українського мистецтва, вип. 1—2. Х., 1921—23
  2. Матеріали до історії українського мистецтва, вип. 1. X., 1922
  3. Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. X., 1922
  4. Покровський собор у Харкові. X., 1925
  5. Лизогубівська кам’яниця у Седневі. К., 1932
  6. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. К., 1976
  7. Стефан Таранущенко: Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918—1932 рр. Х., 2011
Література:
  1. Білокінь С. Велетень мистецтвознавства. «Пам’ятки України», 1989, № 3
  2. Кот С. Первый на Украине (к образованию Всеукраинского комитета охраны памятников искусств и старины). В кн.: Историческое краеведение в СССР: Вопросы теории и практики. К., 1991
  3. Нестуля О.О. Дослідник народного мистецтва (С.А. Таранушенко). В кн.: Репресоване краєзнавство (20—30-і роки). К., 1991

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • ЛЕБЕДИН
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ОХТИРКА
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ КУЛЬТУРИ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК МИСТЕЦТВА І СТАРОВИНИ (ВУКОПМИС)

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІВ-МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ
  • КРАЙОВІ ІНСПЕКТУРИ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ КУЛЬТУРИ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ.
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ
  • ПОГРІБНЯК ЯКИМ КІНДРАТОВИЧ
  • ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА З М. РОМНИ
  • ШМІТ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК МИСТЕЦТВА І СТАРОВИНИ (ВУКОПМИС)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)