ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Буравченков А.О. ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tarnavskyj_M (останній перегляд: 23.04.2019)
ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ

ТАРНАВСЬКИЙ Мирон Омелянович (29.08.1869—29.06.1938) — військ. діяч, генерал-чотар УГА (1919). Н. в с. Барилів (нині село Радехівського р-ну Львів. обл.) в сім’ї священика Української греко-католицької церкви. Закінчив офіцерську школу (Відень, 1892). Учасник Першої світової війни у складі австро-угор. армії, командир полку, майор.

В Українській Галицькій армії — із 12 лютого 1919, командир 2-го Осадного корпусу, полковник. На чолі корпусу брав участь у Чортківській наступальній операції УГА 1919. У липні 1919, коли після поразки у боях з польською армією УГА відступила за Збруч (прит. Дністра) і з’єдналася з Армією Української Народної Республіки, призначений командувачем УГА. Командував галицькими частинами під час спільного походу українських армій на Київ і Одесу. З огляду на катастрофічний стан УГА (численні втрати, відсутність постачання, епідемія тифу) 6 листопада 1919 уклав сепаратну угоду з командуванням Добровольчої армії генерал-лейтенанта А.Денікіна, за якою УГА приєднувалася до денікінських військ і відводилася в тил на перепочинок. Був притягнутий за це до суду польового трибуналу, який понизив його в посаді до командира корпусу. У лютому 1920, коли УГА увійшла до складу Червоної армії, залишив військ. службу. Після повернення до Галичини заарештований польс. владою, до 1921 перебував у концтаборі під Данцигом (нині м. Гданськ, Польща). Після звільнення проживав на Львівщині.

П. у м. Львів.


Література:
  1. Лісовський В. Генерал Тарнавський. Львів, 1935
  2. Литвин М.Р., Науменко К.Є Історія галицького стрілецтва. Львів, 1990
  3. Їх же. Військова еліта Галичини. Львів, 2004
  4. Їх же. Збройні сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Х., 2007

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЧОРТКІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ УГА 1919
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ГАЛИЧИНА
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • ОДЕСА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БРОДИ
  • ДОГОВІР МІЖ КОМАНДУВАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ ТА КОМАНДУВАННЯМ ДОБРОВОЛЬЧОЇ АРМІЇ 1919
  • ДОМБ'Є
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ПАЛІЇВ ДМИТРО
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ТУХОЛЯ, ТАБІР
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.
  • ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)