ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАТАРИ СЛУЖИВІ

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. Татари служиві [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tatary_sluzhyvi (останній перегляд: 22.04.2019)
ТАТАРИ СЛУЖИВІ

ТАТАРИ СЛУЖИВІ — етнічно-станова група у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Почала утворюватися в 2-й пол. 14 ст. з полонених та втікачів із Золотої Орди. До кінця 16 ст. Т.с. одержували земельні пожалування під умовою виконання військ. служби та постачання коней для війська. Аналогічні пожалування під умовою служби на користь власника надавали й магнатські родини, осаджуючи татар на власних землях.

Внаслідок подрібнення володінь і зубожіння Т.с. продавали жалувані землі, що привело до зменшення їхньої кількості в 2-й пол. 16 ст. Це викликало запобіжні заходи, ухвалені вальним сеймом у 1-й пол. 17 ст. Водночас уряд Речі Посполитої вдався до формування найманих татар. корогов. Але затримка платні викликала конфлікт між д-вою і Т.с., який скінчився призначенням компенсацій у вигляді надання в довічну оренду земель у королів. маєтках, а також виданням привілеїв, що мали повністю урівняти Т.с. у правах із шляхтичами-християнами. Остаточно Т.с. були урівняні в правах із шляхтою привілеєм польс. короля Яна III Собєського від 22 березня 1677. 1679 шляхетські привілеї було поширено й на тих Т.с., які мешкали в магнатських володіннях.

Т.с. виявилися лояльними підданцями та брали участь у кампаніях проти Османської імперії та Кримського ханату. Однак на початку війни з Осман. імперією 1672—99 невдоволення заборгованістю у платні підштовхнуло 3 корогви перейти на бік єдиновірців. Емігрували Т.с. до Осман. імперії і внаслідок репресій польс. короля Августа II Фридерика Веттіна, спричинених тим, що Т.с. підтримували його суперника Станіслава-Богуслава Лещинського. У відповідь на позбавлення маєтностей та збільшення оренди з королів. маєтків у правління польс. короля Станіслава-Августа Понятовського Т.с. прилучилися до Барської конфедерації 1768. Але конституція сеймова 1768 надала Т.с. усі пожалування на королів. землях у повну спадкову власність.

Після знищення Речі Посполитої (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) татар. полки були створені в прусських та рос. володіннях, однак вони не забезпечували службою всіх Т.с. Після наполеонівських війн заможні верстви Т.с. інтегрувалися до правлячого класу Рос. імперії та імперії Габсбургів, тоді як дрібна шляхта переселялася в міста, а частково емігрувала в Туреччину. Етнічна самосвідомість Т.с. збереглася лише в місцях компактного розселення в Литві та Польщі.


Література:
  1. Kryczyński S. Tatarzy Litewscy: Próba monografii historyczno-etnograficznej. Warszawa, 1938 (передрук — Gdańsk, 2000)
  2. Tyszkiewicz J. Tatаrzy na Litwie і w Polsce: Studia z dziejów XIII—XVIII w. Warszawa, 1989

Посилання:
  • АВГУСТ ІІ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • ГАБСБУРГИ
  • КОНСТИТУЦІЇ СЕЙМОВІ
  • КОРОГВА
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛИПКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)