ТАВРИ — стародавній народ Криму. Першим написав про Т. Геродот у зв’язку зі скіфо-перською війною, датованою 510-ми роками до н. е. (див. Дарій I). За Геродотом, Т. займали пд. частину Крим. п-ова (гори і передгір’я). Їхніми осн. заняттями були піратство та війни. Захоплених у морі еллінів вони приносили в жертву богині Діві, а у воєнних бранців відрубували голови, насаджували їх на палі та підіймали над дахами будинків. Про піратство Т. писали і незалежні від текстів Геродота автори, напр.Страбон. У той же час деякі письменники, читаючи Геродота, надихалися екзотичними звичаями Т. і творили свої "псевдотаврські" сюжети ("Іфігенія в Тавриді" Евріпіда, епізоди "Послань з Понту" Публія Овідія Назона та ін.).

Археол. к-ра, носіями якої, згідно з думкою всіх дослідників, були Т., представлена могильниками з кам’яних скринь, розташованими на Гол. пасмі Крим. гір і на Пд. березі Криму. Поховальні споруди були оточені кам’яними огорожами. Камінням був заповнений простір між огорожею і кам’яною скринею. Кожну споруду багато разів використовували для поховань. Небіжчиків клали на бік у скорченому положенні. У могилах знайдено мечі та вістря стріл, які нічим не відрізняються від скіфських. Найпоширеніша категорія поховального інвентарю — бронз. прикраси (гривни, браслети, кільця, сережки, бляшки, які нашивалися на одяг). Крім того, виявлено мушлі каурі, скляні намиста і деякі ін. речі. Датують могильники з кам’яних скринь 6—5 ст. до н. е.

Враховуючи відсутність поселень, малу кількість придатної для обробки землі, а також зауваження т. зв. Псевдо-Скімна про те, що "Таври … надають перевагу кочовому життю в горах", осн. заняттям цього народу звичайно вважають тваринництво. На відміну від ін. етносів, які заселяли Пн. Причорномор’я в античну епоху, Т. практично не підтримували контактів із греками, про що свідчать і писемні, й археол. джерела. Піратство і войовничість Т., описані антич. авторами, не знаходять археол. підтверджень.

На думку більшості дослідників, Т., окрім могильників із кам’яних скринь на Гол. пасмі, залишили кизил-кобинську к-ру, яка була поширена в передгір’ях у 8—4 ст. до н. е. Якщо це так, то історію народу в заг. рисах можна представити таким чином. Він сформувався через консолідацію частини племен, які заселяли передгірський Крим в епоху пізньої бронзи. Спочатку Т. концентрувалися в передгірському Криму, займаючися землеробством і пастушим скотарством. У 6 ст. до н. е. деякі таврські племена переселилися в гори і на Пд. берег Криму, де в їхньому середовищі сформувався господарсько-культ. тип, пов’язаний із відгінним скотарством і, можливо, піратством. Таким чином, у 6—5 ст. до н. е. Т. були розділені на дві субетнічні групи, які відповідали двом господарсько-культ. типам. У 4 ст. до н. е. відбулися зворотний відтік населення в передгір’я і нова консолідація таврських племен на базі осілого землеробсько-скотарського госп-ва.

На поч. 3 ст. до н. е. зникає кизил-кобинська к-ра, і ми майже цілком втрачаємо археол. джерела з історії Т. Але це не означає, що вони припинили існування як етнос. Т. згадуються в писемних джерелах останніх століть до н. е. — перших століть н. е., які заслуговують на довіру: зокрема, в "Анналах" Публія Корнелія Тацита, в "Декреті на честь Діофанта" з Херсонеса Таврійського, у кількох написах боспорських царів, у херсонеському надгробку на могилі двох рим. лікарів. Імовірно, Т. поступово були асимільовані пізніми скіфами. Про це дає підстави здогадуватися, зокрема, новий етнонім — тавроскіфи, який поширився в перші століття н. е.

1. Лесков А.М. Горный Крым в I тысячелетии до н. э. К., 1965
2. Крис Х.И. Кизил-кобинская культура и тавры. М., 1981
3. Колотухин В.А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы — начале железного века. К., 1996
4. Khrapunov I. The Crimea in the Early Iron Age: An ethnic history. Simferopol—Kristiansand, 2012