ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕЛІГА ОЛЕНА

  Бібліографічне посилання: Кот С.І. ТЕЛІГА Олена [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Teliha_O (останній перегляд: 23.04.2019)
ТЕЛІГА ОЛЕНА

ТЕЛІГА Олена Іванівна (у дівоцтві — Шовгеніва; 21.07.1906 — лютий 1942) — поетеса, публіцистка та громад. діячка. Н. в с. Іллінське (нині село Моск. обл. РФ) в сім’ї відомого інженера- гідротехніка І.Шовгеніва. 1918 разом із родиною переїхала до Києва, де почала навчатися в Київ. жін. г-зії О.Дучинської. 14 листопада 1920 батько, професор Київ. політех. ін-ту та директор департаменту водних, шосейних і ґрунтових доріг мін-ва шляхів УНР, разом з урядом УНР був евакуйований на територію Польщі до м. Тарнув (нині місто Малопольс. воєводства, Польща). Опинився на еміграції також і брат Андрій, доброволець Армії УНР. Залишившись у Києві разом із матір’ю та молодшим братом Сергієм, Олена у зв’язку із закриттям та реорганізацією приватних навч. закладів продовжила навчання в держ. школі. Навесні 1922 виїхала із членами родини до Тарнува, де зустрілася з батьком. Із липня 1922 родина Шовгенівих проживала в Подєбрадах (Чехословаччина), де Олена відвідувала навч. курси і ввійшла до середовища молодих укр. поетів та інтелектуалів, товаришувала з Л.Мосендзом, Є.Маланюком, Ю.Дараганом, Н.Лівицькою-Холодною, О.Лятуринською, М.Сціборським. 1923—29 навч. на історико-філол. ф-ті Українського високого педагогічного інституту в Празі (Чехословаччина). У цей період розпочала літ. діяльність, друкувалася переважно в "Літературно-науковому вістнику" (Львів, 1922—32) та ін. еміграційних виданнях. 1926 одружилася зі студентом Української господарської академії в Подєбрадах Михайлом Телігою. Із вересня—жовтня 1929 по 1939 проживала у Варшаві, де вчителювала в укр. школі і продовжила активну мистецьку та громад. діяльність. Т. стала постійним автором та одним із чільних представників редагованого Д.Донцовим новозаснованого львівського "Вістника" (1933—39). Виступала з рефератами та поезіями під час літ. дискусій, академій та святкувань, що відбувалися в середовищі укр. еміграції. Після початку Другої світової війни упродовж 1939—41 перебувала в Кракові. У грудні 1939 вступила до Організації українських націоналістів і розпочала активну діяльність у Культ. референтурі Проводу укр. націоналістів, якою керував О.Ольжич. Тісно співпрацювала із краківською "Просвітою", очолила молодіжне мистецьке т-во "Зарево". Після початку німецько-рад. війни 1941—45, у липні 1941 у складі "похідних груп ОУН" разом з У.Самчуком переїхала до Львова, у вересні — до Рівного, 22 жовтня 1941 прибула в окупований Київ. Т. очолила Спілку укр. письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газ. "Українське слово" "Літаври". Її зусиллями було врятовано від арешту та розстрілу рад. поета єврейс. походження Якова Гальперіна, якому були оформлені документи на нове прізвище (Яків Галич) та надана робота в редакції додатку. Існують припущення щодо входження Т. до складу Української національної ради, однак ряд дослідників цей факт заперечують, наголошуючи, що членом ради був її чоловік М.Теліга, який представляв у ній українців Кубані. Із початком масових арештів серед укр. націоналістів Т. відмовилася виконати наказ Проводу укр. націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 була заарештована гестапо в приміщенні спілки. Страчена і похована в Бабиному Яру. Точна дата загибелі Т. невідома. Її соратник О.Штуль-Жданович вважав, що вона загинула 13 лютого, за ін. версією, це сталося 21 лютого. Остання дата з 1992 є днем вшанування пам’яті Т. в Бабиному Яру укр. громадськістю.

Перші видання поетичних творів Т. окремими збірками вийшли друком на еміграції в повоєнні роки (збірки "Душа на сторожі" (1946), "Прапори духа" (1947), "О.Теліга: Збірник" (1977), "Полум’яні вежі" (1977)). Її поезії позначені оригінальністю, тонким ліризмом та темою героїчної посвяти. У своїх публіцистичних творах Т. порушувала питання естетики літератури, визначення ідейного спрямування укр. культ. процесу, ідеалу сучасної укр. жінки, засуджувала дух рабської покори.


Література:
  1. Олена Теліга: Збірник. Детройт—Нью-Йорк—Париж, 1977
  2. Червак Б. Олена Теліга: Життя і творчість. К., 1997
  3. Олена Теліга: Громадське і духовне покликання жінки: Матеріали наукової конференції. К., 1998
  4. Теліга Олена: Листи. Спогади. К., 2003
  5. Олена Теліга: О краю мій…: Твори. Документи. Біографічний нарис. К., 2006
  6. Документи про Шовгенових та Теліг у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України: Покажчик. К., 2006

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАБИН ЯР
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕСТАПО
  • КРАКІВ
  • КУБАНЬ
  • КИЇВ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛЬВІВ
  • МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ
  • МОСЕНДЗ ЛЕОНІД МАРКОВИЧ
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • РІВНЕ
  • САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СЦІБОРСЬКИЙ МИКОЛА ОРЕСТОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА В КИЄВІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВИСОКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. М. ДРАГОМАНОВА В ПРАЗІ
  • ВАРШАВА
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КИЇВ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОРЛИК
  • ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • ВАРШАВА
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)