ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО

  Бібліографічне посилання: Миська Р.Г. ТЕРЕБОВЛЯ, місто [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Terebovl (останній перегляд: 19.12.2018)
ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО

ТЕРЕБОВЛЯ (давньорус. Теребовль, польс. Trembowla) — місто Тернопільської області, райцентр. Розташов. на р. Гнізна, неподалік від її впадіння в Серет (прит. Дністра). Населення 13,7 тис. осіб (2011).

Теребовль вперше згаданий в літописній розповіді про Любецький з’їзд 1097. На цей час місто було столицею Теребовльського князівства. Зародком літописного Теребовля було поселення райковецької культури (2-га пол. 9 — 10 ст.), залишки якого виявлені на Замковій горі. Близько рубежу 10—11 ст. на мисі Замкової гори постали укріплення, спорудження яких, імовірно, пов’язане з військ. активністю київ. князів у Прикарпатті, зокрема літописним походом київ. кн. Володимира Святославича на хорватів 993. За археол. даними, в 11—12 ст. значно ускладнилася структура міста. Комплекс споруд на Замковій горі зазнав чергової перебудови. Вал дитинця наростили до висоти 3 м, на його гребені поставили клітьові конструкції. Реконструювали вали висоцької культури в центр. частині майданчика городища (вони не використовувалися наприкінці 1 тис.), створивши додаткову лінію захисту на території передграддя. У місці впадіння Гнізни в Серет на території сучасних сіл Зеленче та Семенів (розташованих обабіч Гнізни) було збудовано захищену укріпленнями гавань. Незахищений посад простягався вздовж Гнізни від підніжжя Замкової гори до порту. В найближчих околицях міста відомо кілька відкритих поселень-супутників зазначеного періоду. Втрата столичного статусу в 1140-ві рр. не призвела до занепаду Теребовля. Місто продовжило розвиватися, залишаючись центром волості та, імовірно, резиденцією посадників галицьких князів. Показово, що після спалення міста в серед. 13 ст. (імовірно монголами) його досить швидко відбудували, про що свідчить відновлення дерев’яно-земляних укріплень дитинця на Замковій горі в 2-й пол. 13 ст. У 2-й пол. 14 ст. (до 1395) Т. — у складі Подільського князівства, належала одному з Коріятовичів — Олександру.


Література:
  1. Сzołowski A. Dаwne Zamki i Twerdze na Rusi Halickiej. Lwόw, 1892
  2. Чачковський Л. Княжий город Теребовля. «Життя і знання» (Львів), 1932, число 5
  3. Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х— ХIV вв.: Материалы и исследования по археологии СССР, № 140. Л., 1967
  4. Пастернак Я. Стародавні часи Теребовельщини. В кн.: Теребовельська земля. Нью-Йорк—Сідней, 1968
  5. Свешников И.К. Теребовль. В кн.: Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). К., 1990
  6. Тимощук Б.О. Теребовль — місто Галицької Русі. В кн.: Галич і Галицька земля: Збірник наукових праць. К.—Галич, 1998
  7. Миська Р.Г. Долітописний Теребовль. «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині» (Львів), 2008, вип. 12
  8. Його ж. Літописний Теребовль у світлі археологічних джерел. Там само, 2010, вип. 14

Посилання:
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ХОРВАТИ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД 1097
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОСАД
  • ПОСАДНИК
  • РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • ТЕРЕБОВЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОСТЬ
  • ВИСОЦЬКА КУЛЬТУРА

  • Пов'язані терміни:
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАРМАТІЙ ЛУКА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОРОДОЦЬКА БИТВА 1655
  • ІБРАГІМА ШИШМАН-ПАШІ КАМПАНІЯ 1675
  • КАМЕНЯР
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ ШЛЯХ
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РОСТИСЛАВИЧІ ГАЛИЦЬКІ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ТЕРЕБОВЛЯНСЬКА ОБОРОНА 1675
  • ТЕРЕБОВЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВАСИЛЬКО РОСТИСЛАВИЧ
  • ВЕЛИКА ДОРОГА
  • ВОЛОДАР РОСТИСЛАВИЧ
  • ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ
  • ЯН-ОЛЬБРАХТ
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАХІДНИЙ ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО ВІЙСЬК 1655
  • ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)