ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕРЕЛЯ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Субботін В.В. ТЕРЕЛЯ Йосип Михайлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Terelia_J (останній перегляд: 21.08.2019)
ТЕРЕЛЯ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ

ТЕРЕЛЯ Йосип Михайлович (27. 10.1943—16.03.2009) — громад. діяч, учасник укр. катол. правозахисного руху, дисидент, письменник, публіцист, художник, містик і візіонер. Н. в с. Келечин (нині село Міжгірського р-ну Закарпат. обл.). Навч. в місц. школі. Після її закінчення (1959) вступив до уч-ща, де опанував професію столяра. 1962 уперше заарештований органами МВС УРСР за "незаконне придбання, зберігання, носіння, виготовлення і збут вогнепальної і холодної зброї". Після втечі з в’язниці (1963) повторно засуджений до 5-ти років таборів суворого режиму. 23 роки свого життя Т. провів у рад. місцях позбавлення волі, психіатричних лікарнях, на засланні. 1966 засуджений до 7-ми років таборів суворого режиму; 1967 за "тенденційне висвітлення історії України і наклепницькі вигадки про політику уряду й партії" ув’язнений до 8-ми років таборів суворого режиму; 1968 за "українську націоналістичну пропаганду" засуджений до 8-ми років таборів. Відбував покарання в Дубровлагу (Мордовія). У вересні—жовтні 1969 переведений у Владимирську в’язницю. 1972—76 перебував на лікуванні в Сичовській спец. психіатричній лікарні Смоленської обл., згодом — у лікарнях для психічно хворих у містах Челябінськ (нині місто в РФ) та Вінниця.

Наприкінці грудня 1976 надіслав відкритий лист голові КДБ при РМ СРСР Ю.Андропову, в якому описав знущання, яких зазнавав у таборах, відмовився від рад. громадянства. У Президію ВР УРСР направив листа із протестом проти арешту М.Руденка. Антирад. діяльність Т. викликала нову хвилю репресій: 1977—82 перебував на примусовому лікуванні в Берегівській і Дніпропетровській лікарнях для психічно хворих. На захист Т. виступили рос. правозахисники — А.Сахаров, С.Каллістратова, Н.Мейман, П.Григоренко.

Після звільнення Т. заснував та очолив "Ініціативну групу захисту прав віруючих і Церкви на Україні" (1982). Група звернулася до органів партійно-держ. влади УРСР із закликом відкрити раніше закриті церкви й монастирі Української греко-католицької церкви, відновити діяльність семінарій у Львові й Ужгороді, дозволити навчання укр. студентам-теологам у Римі (Італія) та ін. європ. містах.

24 грудня 1982 Т. вкотре заарештований та засуджений до 1 року таборів суворого режиму. Із 1 березня 1984, зважаючи на важкий стан здоров’я, передав головування "Ініціативною групою..." В.Кобрину, проте не зумів уникнути нових арештів. 20 серпня 1985 Ужгородський обласний суд засудив Т. до 7-ми років позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5-ти років заслання. Йому інкримінували редагування 8-ми чисел "Хроніки Української католицької церкви", поширення "антирадянської" літератури тощо. 22 лютого 1987 достроково звільнений.

Завдяки зусиллям світ. громадськості (зокрема після офіц. зустрічі М.Горбачова і Р.Рейгана 1987) Т. дозволили емігрувати до Канади. Із 1988 із сім’єю (дружина Олена і троє дітей) проживав у Торонто (Канада). На еміграції багато малював, редагував час. "Хрест", писав філософсько-богословські твори, виступав із промовами на мітингах і конференціях, подорожував — побував у США, Ірландії, Великій Британії, Росії, Індонезії, Мексиці, на Кубі, Філіппінах. Папа Римський Іоанн Павло II провів з укр. дисидентом 36 аудієнцій.

П. у м. Торонто. Згідно із заповітом похований у с. Нижнє Болотне Іршавського р-ну Закарпат. обл.


Праці:
  1. Witness to apparitions and Persecution in the USSR: An Autobiography (1991)
  2. Царство Духа (1994)
  3. Щоб усі були одно (2001)
Література:
  1. «Вісник репресій в Україні: Закордонне представництво Української Гельсінської групи» (Нью- Йорк), 1980, вип. 9; 1984, вип. 1
  2. Алексеева Л. История инакомыслия в СССР. Вильнюс—М., 1992
  3. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років. К., 1995
  4. Гаврош О. «Я віддаю його Україні»: Найвідомішого закарпатського політв’язня Йосипа Терелю перепоховали на рідній землі. «Україна молода», 2009, № 127 (3648), 16 липня
  5. Віра Йосипа Терелі. «Українське слово», 2010, № 41 (361), 7 жовтня

Посилання:
  • АНДРОПОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГОРБАЧОВ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ЛЬВІВ
  • РЕЙГАН РОНАЛЬД
  • РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ
  • САХАРОВ АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • УЖГОРОД
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УРСР В 1960–1980-ТІ РОКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)